Сторінка
20

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

Для того щоб прослідкувати вплив запропонованої методики на процес формування природничих знань у молодших школярів, ми порівняли результати опитування, проведеного перед початком формувального експерименту (див. рис.2), та результати, отримані наприкінці експериментального навчання (див. рис.3). Зіставивши ці результати (див. рис.4 і рис.5), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі на 13,1% збільшилась кількість учнів із високим рівнем сформованості природничих знань і на 4,3% - з достатнім рівнем. Кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості природничих знань зменшилась на 8,7% в обох випадках. У контрольному класі теж відбулися певні зміни, проте вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань зросла лише на 4,3%; достатнього рівня - на 4,4%. Кількість учнів із середнім рівнем сформованості природничих знань зменшилась на 4,3%, а учнів із низьким рівнем - на 4,4%.

Рис. 4. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів експериментального класу

Рис. 5. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів контрольного класу

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики проведення систематичних спостережень молодших школярів на рівень сформованості природничих знань.

Таким чином, порівнюючи дані, отримані на початку проведення формувального експерименту і наприкінці його, можна стверджувати про ефективність ведення учнями систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування природничих знань.

Результати експериментального дослідження підтвердили, що:

під час цілеспрямованого і систематичного проведення спостережень як на уроках, так і в позаурочний час, зростає рівень сформованості природничих знань молодших школярів;

у контрольному класі, де не проводились систематичні спостереження за змінами в природі, рівень сформованості природничих знань значно нижчий, ніж в учнів експериментального класу;

вірною є висунута гіпотеза: що формування природничих знань буде ефективним, якщо спостереження проводитимуться систематично й послідовно у зв’язку з сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

З перших днів перебування дітей в школі вчитель повинен допомагати їм пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й охороняти природу, в доступній для розуміння дитини формі розкрити складну систему взаємозв’язків об’єктів і явищ, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти цієї мети можна лише шляхом організації систематичних спостережень молодших школярів за змінами в природі під керівництвом вчителя.

Проаналізувавши стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі слід зазначити, що спостереження за тілами і явищами природи - один із найважливіших компонентів у сучасній системі методів вивчення природознавства. Методика організації спостережень спрямовується передусім на розвиток пізнавального інтересу і довільної уваги учнів. Це досягається постановкою посильних завдань перед дітьми, чітко розробленою програмою, послідовністю, наступністю і різноманітністю методів. Із року в рік спостереження поширюються, поглиблюються, встановлюються все більш складні причинно-наслідкові зв’язки у природі й суспільстві. Час від часу дітям потрібно давати завдання, які вимагають від них творчого підходу до спостережень, поєднувати з усною, письмовою творчістю, образотворчою діяльністю.

Спостереження вимагає значних вольових зусиль учня для зосередження уваги на заданому об’єкті. Тому особливе значення має мотивація цього виду діяльності. Згадаємо, що один із сильних мотивів для молодших школярів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати об’єкт спостережень; зміни, що відбуваються з ним; причини цих змін; усвідомлення вагомості результатів спостережень особисто для дитини і для виконання наступних завдань, засвоєння нових знань, способів діяльності.

Оскільки інтерес відіграє важливу роль у здійсненні будь-якої діяльності, то в процесі розвитку спостережливості він є найістотнішим стимулом, що покращує якість сприймання та сприяє кращому запам’ятовуванню. А зі сприймання ознак, властивостей об’єктів та явищ природи і починається процес формування знань. Сприймання відіграє важливу роль у навчальній діяльності, оскільки будь-який навчальний матеріал має бути, перш за все, сприйнятий учнями. Тільки після цього можна говорити про засвоєння знань.

Щоб правильно організувати спостереження у процесі навчання вчитель повинен постійно дотримуватись основних дидактичних принципів, структури спостереження, не допускати як відставання спостережень відносно вивчення теми в класі, так і значного випередження. Потрібно пам’ятати, що коли діти розпочали спостереження необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти в природі ті предмети, які йому відповідають.

Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. В завданні повинна чітко формуватися мета, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. У процесі здійснення спостережень учнів потрібно привчати до точності, ретельного фіксування результатів спостережень. Спостереження повинні вирішувати певні завдання, лише тоді вони зміцнюють і розширюють пізнання дітей, викликають інтерес до природи в цілому.

Проаналізувавши сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи, можна зробити висновок, що сьогодні вчителі часто нехтують таким важливим практичним методом, як спостереження. Це підтвердило анкетування, проведене серед вчителів початкової школи міста Львова. Його результати показали, що лише 20% опитаних учителів ведуть систематичні спостереження за змінами в природі. Хоча навчальною програмою курсу „Я і України" в початковій школі передбачено проведення спостережень у природі. Що ж до підручників із курсу „Я і Україна" (авт.Н.М. Бібік, Т.М. Байбара і Н.С. Коваль), то слід зазначити, що лише в підручнику для 2 класу є завдання для систематичних спостережень за змінами в неживій та живій природі та праці людей, а для 1, 3 і 4 класів такі завдання практично відсутні.

Поспостерігавши за навчальним процесом та відвідавши ряд уроків із курсу „Я і Україна”, нами було з’ясовано, що в учнів практично не сформовані вміння самостійно спостерігати за змінами в природі, а рівень сформованості природничих знань є переважно середнім або достатнім. Тому в нашому експериментальному дослідженні значна увага приділялась систематичним спостереженням, з метою підвищення рівня природничих знань в учнів початкової школи.