Сторінка
5

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

з) екологічним станом різних об’єктів та територій (ця робота із моніторингу навколишнього середовища обов’язково має доповнюватися іншими видами, наприклад моделюванням).

Виходячи з цього основний зміст спостережень у початковій школі можна подати у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1

Рекомендації щодо спостережень дітей за природними об’єктами

Види спостережень

Рекомендації

Фенологічні (комплексні)

Спостереження здійснюються за планом:

Який сьогодні день: сонячний чи похмурий?

2. Температура повітря: Ж - жарко (вище +20°С); Т - тепло (+11° . +20°С); П - прохолодно (0° . +10°С); СМ - слабкий мороз (-10° . - 1°С); ПМ - помірний мороз (-20° . - 11°С); СиМ - сильний мороз (нижче - 20°С).

3. Вітер: є (яка сила: слабкий, помірний, сильний) або немає поривів.

4. Стан неба: ясно, хмарно, похмуро.

5. Опади: якщо є, то в якому вигляді - дощ, сніг та ін.

6. Сезоні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей в останні дні, де відзначаються:

кліматичні явища: зимові відлиги, перші проталини, танення снігового покриву, пізні снігопади і заморозки, грози, утворення насту і т.д.

гідрологічні: початок і кінець льодоходу, вхід річки в береги після паводка, утворення льодових закраїн, льодостав і т.д.

ґрунтові: час відтаювання поверхневого ґрунту, на глибині 10 см, замерзання восени та ін.

Ботанічні (локальні)

Рекомендується детальне спостереження за обмеженим числом об’єктів. Фенофази у рослин:

сокорух (весняний день, коли з наявного, раніше зробленого шилом проколу в корі дерев (берези, клена) покажуться краплі соку);

розпускання бруньок;

вегетація і цвітіння;

дозрівання плодів та насіння;

зміна забарвлення листя і листопад;

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (повторне цвітіння, дозрівання плодів).

Зоологічні (локальні)

Фенофази у тварин зафіксувати значно важче через їх скритність і рухливість. Найбільш доступними в природних умовах є спостереження за комахами та птахами.

Фенофази у птахів:

весняний приліт;

перша пісня;

шлюбні ритуали (по можливості);

поява пташенят (за пошуками корму батьками і за писком в гніздах);

остання пісня наприкінці літа;

осінній відліт (окремо для осілих - внутрішні міграції і характер зимівлі);

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (спів після літньої перерви піночки, шпака, жайворонка, квакання жаб).

Фенофази у комах:

поява перша весною / влітку, масова;

зникнення до осені (характер зимівлі);

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (вихід нових генерацій комах).

Географічні (локальні)

Спостереження за об’єктами неживої природи, крім споглядання (вивчення ландшафту), нерідко вимагає попередньої підготовки. Зокрема, вивчення ґрунтових горизонтів передбачає або пошук оголення (яр, обрив, обвал), або риття ями, де можна чітко розрізнити шари: верхній ґрунтовий (рихла підстилка), гниюча підстилка, насичений органічними речовинами (орний), підґрунтя, глибинний шар.

Спостереження, що проводяться за кожним окремим об’єктом, необхідно підпорядкувати єдиній вимозі обов’язкового встановлення причинно-наслідкових зв’язків між тілами і явищами, що розглядаються в комплексі (наприклад, залежність стану рослинного світу від змін у неживій природі).

Незважаючи на очевидну різноманітність, спостереження в початковій школі під час вивчення курсу „Я і Україна. Природознавство" мають носити системний характер. В цілому технологію їх підготовки можна представити таким чином:

1) визначення змісту спостережень по класах, тобто диференціація за віковими та індивідуальними особливостями дітей: 1-2 клас - накопичення фактичних відомостей про різноманітність об’єктів природи, їх властивості, формування вмінь навчального спостереження; 3 клас - виявлення причинно-наслідкових зв’язків, залежностей між природними об’єктами і явищами; 4 клас - встановлення найпростіших закономірностей у природі, самостійні узагальнення, висновки, пошук доказів у зміні навколишнього середовища, які підтверджують теоретичні знання.

2) вибір місця (в тому числі найбільш доцільних умов - на уроці, екскурсії, прогулянці, вдома, в кутку живої природи, на географічному майданчику та ін), установка порядку, строків проведення спостережень, визначення можливості їх поєднання з іншими методами навчання;

3) психологічна і практична підготовка дітей, в тому числі з позиції етики (в цьому ракурсі одним із ефективних прийомів ведення спостережень у загальний контекст роботи, що проводиться, є використання ігрових ситуацій із розподілом відповідних ролей і завдань, наприклад під час сезонної екскурсії - метеорологи, ботаніки, орнітологи та ін);

4) визначення мети, завдань спостережень по окремих темах, складання плану-пам’ятки спостережень (на даному етапі необхідно попередньо продумати можливості використання різного роду завдань та вправ для комплексного спостереження із залученням всіх видів аналізаторів);

5) підготовка обладнання: інструментів (термометр, снігомірна лінійка, компас, гномон, шнурок, метр, прапорці і т. ін.), посібників для фіксування результатів (умовних знаків, зошитів, блокнотів, узагальнюючих таблиць, календарів спостережень);

6) формування уміння обробки результатів систематичних спостережень (прийоми, форми використання на уроках);

7) встановлення причинно-наслідкових зв’язків як об’єкту спостережень.

Під час спостережень у природі використовуються різноманітні прийоми: візуальний огляд, вимірювання за допомогою приладів, відбір і подальший огляд об’єктів. У початковій школі під час систематичних спостережень на першому місці стоїть візуальний огляд за завданнями вчителя чи за завданнями щоденника спостережень. Початок вивчення - „що ми бачимо”. Школярі розглядають об’єкт, дають словесні описи, за необхідністю вимірюють, малюють. Починаючи з 1 класу, практикується збір зразків (листя трав’янистих рослин для гербарію, зразків гірських порід тощо), практична робота і спостереження за якими будуть продовжуватись на уроках у класі. Учні набувають навичок інструментальних вимірювань: вимірювання температури повітря, напряму вітру, висоти снігового покриву, довжини тіні від гномона тощо.

Оскільки спектр об’єктів, за якими проводиться спостереження, досить широкий, слід особливо відзначити багатоманітність форм і прийомів реєстрації його результатів (див. табл.2).

Таблиця 2

Форми і прийоми реєстрації результатів фенологічних спостережень

Форми

Прийоми

Графічна (рисунки, графіки, схеми, діаграми, таблиці, в тому числі порівняльні)

Конкретизуючи-видільні (детальний опис певної особи, групи живих організмів)

Вербальна (твори-мініатюри в щоденниках спостережень, індивідуальних тематичних щоденниках-буклетах: наприклад, „Ростемо разом - я і моя кімнатна рослина”)

Імітуючи рухи, поведінка організмів і звуків природи

У вигляді формул

Фундаментально (письмово) фіксуючі: зарисовки в „Щоденнику природи і праці", передача за допомогою умовних знаків або дуже коротких записів

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: