Сторінка
2

Організація природоохоронної роботи й екологічне виховання школярів у літніх таборах

Педагоги шкіл вступають у безпосередні контакти з вихователями позашкільних закладів з метою реалізації однієї спільної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. На цій основі взаємні зв’язки здійснюються в різних педагогічних секціях за умови спільного вирішення виховних проблем, упорядкування, корекції і координації зусиль з метою стимулювання розвитку дитячих обдарувань та інтересів, забезпечення матеріальної бази для розвитку творчих здібностей, збагачення досвіду соціальних дій, тощо.

Основні напрямки діяльності позашкільних закладів: організація виховної і освітньої роботи з дітьми; інструктивно-методична робота з вчителями, працівників позашкільних установ, громадськістю і активом учнів, вивчення, узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду з позашкільної роботи.

Одним з таких позашкільних закладів є табори, вони поєднують у своїй роботі виховну і оздоровчу функції. У міських таборах відпочивають переважно діти однієї школи і тут зберігається класний колектив. У заміських таборах формується тимчасовий колектив учнів з різних шкіл, що вимагає від вихователів і вожатих спеціальних знань і великих організаторських здібностей. Крім сезонних, існують стаціонарні табори, які працюють протягом року. Важливіші з них – міжнародний табір “ Артек ” в Криму, “ Орлятко ” на Кавказі, та ін. Ці табори є основними центрами методичної роботи з підвищення майстерності вожатих. Табори праці і відпочинку для старших класів, як правило, міських шкіл створюються на період літніх канікул і організовують свою роботу.

У них організовуються масові заходи для дітей: бесіди, лекції на різні теми, зустрічі з діячами мистецтва, літератури, вечори, походи, масові свята, конкурси і змагання, тощо. Також проводять методичну і організаторську роботу. Організовують клуби любителів природи, художників, краєзнавців, допомагають педагогічним колективам шкіл якнайкраще організувати з дітьми виховну і освітню позаурочну роботу.

Табори праці і відпочинку вперше були засновані в 1965-1967р., в Донецькій, Московській, Куйбишевській та ряді інших областей на базі колгоспів і радгоспів.

Спеціалізовані позашкільні заклади ведуть масову роботу, створюють гуртки і клуби, проводять методичну роботу – кожний відповідно до свого профілю.

Характерною особливістю позашкільної роботи є те, що вона здійснюється на основі добровільності: кожен учень за власним бажанням вибирає для себе той чи інший вид діяльності, позашкільну роботу потрібно вести так, щоб зацікавити учнів, бо інтерес тут є визначальним стимулом, який спонукає їх до активної самостійної діяльності.

На основі аналізу результатів діяльності позашкільних виховних закладів та наявності визначених умов маємо змогу згрупувати позашкільні заклади за такими параметрами:

А.-позашкільні виховні заклади,що знаходяться в стані занепаду в зв’язку з відсутністю можливостей перебудови їх діяльності;

В.- Позашкільні виховні заклади, які знаходяться у стадії реорганізації, пошуку шляхів вдосконалення соціально виховної роботи та матеріального виживання;

С.- Позашкільні виховні заклади, що визначили перспективи діяльності, які, в основному, перебудовували свою роботу відповідно до об’єктивних умов.

Позашкільні заклади широко практикують зокрема туристичні походи та екскурсії.

Важливу роль у позакласній і позашкільній роботі відіграють різні форми змагань учнів. Змагання викликають живий інтерес у школярів, сприяють піднесенню загального тонусу життя колективу, а через те практикуються у різних галузях позаурочної роботи.

У змаганнях здебільшого виступають кілька колективів, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності. Можуть бути й індивідуальні змагання та конкурси між учнями.

Особливості соціально-педагогічної діяльності в умовах літнього оздоровчого табору

Робота літнього тимчасового дитячого оздоровчого табору має багато переваг у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості, а саме:- в центрі діяльності таких таборів знаходяться не навчальна робота, а інша системотворча діяльність (праця, спорт, мистецька діяльність тощо); оздоровчий табір надає широкі можливості для роботи різновікових колективів школярів; в умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме: вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу; організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості (звичайний день роботи табору може включати багато різних форм виховної роботи).

З метою допомоги практичним працівникам літніх оздоровчих таборів за місцем проживання, дитячих об'єднань тощо, потрібно створити єдиний координаційний центр, що здійснює підготовку вихователів до роботи у канікулярний період. Ця підготовка може мати вигляд практичного семінару чи виїзного табірного збору (в залежності від можливостей організаторів).

Підготовка соціального працівника до роботи в таборі може проходити за таким планом:

1. Усвідомлення соціальними педагогами сутності і специфіки роботи дитячих та юнацьких організацій в сучасних умовах.

Період соціально-економічного оновлення суспільства та його відбиття на діяльності дитячих та юнацьких самодіяльних організацій. Проблема розвитку творчого потенціалу вихованців та її вирішення в роботі дитячих та юнацьких самодіяльних організацій, що діють сьогодні.

Оглядова характеристика сучасних дитячих організацій на Україні. Зміст, найбільш типові форми та методи роботи. Діяльність Союзу піонерських організацій України. "Пласт" як організація українських скаутів. "Джура" як система виховання майбутніх козаків. Основні творчі знахідки у діяльності цих організацій. Діяльність молодіжних організацій України, сучасні форми та методи роботи, заходи, що сприяють вирішенню задачі розвитку творчого потенціалу.

2. Ознайомлення соціальних педагогів з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовими дитячими та юнацькими об'єднаннями.

Специфіка роботи з колективами вихованців різного віку. Бачення головної творчої задачі в роботі з колективом молодших вихованців, підлітків, старших школярів. Урахування вікових властивостей у вирішенні задачі розвитку якостей творчої особистості. Різновіковий чи "змішаний" колектив вихованців. Необхідність єдиної творчої мети, що спрямовувала б діяльність вихованців різного віку. Значення "вантажу" знань, вмінь, навичок, що вихованець принесе в роботу постійно діючого шкільного колективу. Можливості "творчої релаксації", що надає тимчасовий колектив (нова система відношень, відсутність виливу шкільних стереотипів, можливість виявити себе у нових видах творчої діяльності). Вміння соціального педагога визначити рівень сформованості якостей творчої особистості. Позитивні зрушення у сформованості якостей творчої особистості школяра як головний критерій оцінки ефективності роботи літнього оздоровчого табору.