Сторінка
6
Кожна екскурсія повинна готуватися заздалегідь. Для її проведення вихователь сам повинен добре знати особливості обраного ландшафту: його географічне розташування, кліматичні умови, ґрунти, характерних представників флори та фауни, пристосування їх до умов існування.
Метод екологічних асоціацій (від лат. з’єднання) полягає у педагогічній актуалізації асоціативних зв’язків між різними психічними образами у контексті порушеної перед учнями проблеми. Цей метод часто використовують для встановлення певної аналогії між будь - якими проявами природних об’єктів і відповідними соціальними проявами.
Метод художньої репрезентації природних об’єктів (від фр. представництво) полягає в актуалізації художніх компонентів уявлення світу природи засобами мистецтва. Особливе значення у процесі розвитку ставлення до природи тут належить образотворчому мистецтву, музиці, літературним творам.
Метод екологічної лабіалізації (від лат. нестійкий) полягає в цілеспрямованій колекційній дії на певні взаємозв’язки в образі світу особистості, унаслідок чого виникає психологічний дискомфорт, зумовлений розумінням неефективності усталених стратегій індивідуальної екологічної діяльності.
Метод екологічної рефлексії (від лат. відображення) полягає в педагогічній актуалізації самоаналізу, осмисленні людиною своїх дій та вчинків щодо їх екологічної доцільності. Цей метод стимулює усвідомлення того, яка поведінка дитини може «виглядати» з погляду тих природних об’єктів, яких вона стосується.
Метод екологічної ідентифікації (від лат. ототожнювати) полягає у педагогічній актуалізації особистої причетності людини до того чи іншого природного об’єкта, ситуацій, обставин, у яких вона перебуває. Метод стимулює процес психологічного моделювання стану природних об’єктів, сприяє кращому розумінню цього стану, що поглиблює уявлення дітей про цей об’єкт.
Метод екологічної емпатії (від грец. співпереживання) має на меті педагогічну актуалізацію співпереживання дитини за стан природного об’єкта, а також співчуття йому. Це стимулює проекцію особистих станів на природні об’єкти через ототожнення з ними, а також переживання особистих емоцій та почуттів із приводу стану природних об’єктів. Таким чином, формується суб’єктивізація природних об’єктів.
Метод екологічної турботи полягає у педагогічній актуалізації екологічної активності особистості, спрямованої на надання допомоги і сприяння благу природних об’єктів. Метод стимулює прояви співучасті, підтримки, оцінки, тобто участі в життєвих ситуаціях природних об’єктів. При цьому турбота про світ природи спонукає учнів до підвищення своєї екологічної компетентності – до опанування необхідних знань, умінь, навичок.
Метод ритуалізації екологічної діяльності полягає у педагогічній організації традицій і ритуалів, пов’язаних із діяльністю, спрямованою на світ природи. Потужний потенціал щодо реалізації цього методу акумульовано у традиціях українського народу (розчищення джерел і криниць, екологічні толоки, приваблювання і охорона птахів). Цей дає можливість мотивувати і структурувати діяльність учнів через організацію екологічних клубів, рухів тощо. Важливою умовою реалізації цього методу є наявність відповідної символіки, статуту.
Метод екологічних експектацій (від англ. очікування) полягає у педагогічній актуалізації емоційно насичених очікувань майбутніх контактів особистості зі світом природи.
Отже, для формування в дітях екологічного світогляду, необхідно шукати творчі шляхи, залучаючи мистецтво, туристичні походи, відроджуючи традиції, створюючи дискусійні бесіди тощо.
Форми та засоби екологічного виховання у процесі навчання
Виховання процес творчий. О.Вишневський мав рацію, порівнюючи процес виховання з роботою художника, який малює всю картину одночасно - спочатку весь сюжет штрихами, а відтак через деталізацію домагається очікуваного результату. Зусилля вихователя завжди зорієнтовані на всю систему цінностей. Можливо саме тому, їх на систему екологічних цінностей, можливе автоматичне впливання на моральні цінності дітей. Серед кодексу цінностей сучасного українського виховання не знайти окремих екологічних, але якщо добре поміркувати, екологічність у широкому розумінні цього слова є в будь - якій цінності сучасного виховання. Отже, можна визначити основні форми та засоби екологічного виховання.
Форми організації – зовнішній вияв узгодженої діяльності вчителя та учнів, яка відбувається у відповідній послідовності та режимі. Беручи до уваги специфіку еколого- виховного процесу, можна розрізнити такі форми екологічного виховання.
Еколого- психологічний тренінг – комплексна форма екологічного виховання, застосована та спрямована на корекцію екологічної свідомості особистості. Як засіб можна використовувати структурні вправи та елементи тренінгу, які вчитель повинен добирати відповідно до віку дітей. Пропонуються два варіанти тренінгових вправ згідно з їхньою спрямованістю:
співпереживання та самоусвідомлення причетності до природи
актуалізація готовності до розв’язання екологічних проблем
Усний журнал – одна з форм масової охорони природи. Спілкування учасників заходу, зміст виступів повинні мати імпровізуючий характер.
Важливою вимогою до організації усного журналу є обов’язкова художня ілюстрація до кожної рубрики, сторінки. Набір засобів має бути різноманітним: музичні твори, номери художньої самодіяльності, інсценівки, кінофрагменти, діафільми, фотоматеріали тощо. Також цікавою формою є інтерв’ю, репортажі, бесіди, плакати, телепередача, живі малюнки.
Екологічний вечір - класична форма екологічного виховання. У сценарії можна використати елементи народознавства або повністю присвятити захід обрядам, що тісно пов’язані за своїм змістом з природою. Саме така форма сприяє формуванню національної свідомості майбутнього громадянина.
Екологічний патруль - робота екопатруля в таборі спрямована на доведення кожній дитині важливості екологічних знань та дотримання норм екологічно грамотної поведінки. Протягом певного часу екологічний патруль збирає інформацію про різні види негативної поведінки й діяльності дітей на території табору, а потім за допомогою вожатих готує свій виступ, який повинен бути емоційним і театралізованим, для кращого усвідомлення учнями своєї поведінки, збереження власного здоров’я і стану навколишнього середовища.
Екологічна стежка – створює умови для виконання системи завдань? Що спрямовують діяльність учнів у природному оточенні. Цим визначається і низка вимог до організації екостежки: вибір місця і довжини маршруту та природних об’єктів, підготовка екскурсоводів тощо. Цей захід сприяє тому, що діти вивчають об’єкти та явища у самій природі, визначають види рослин і тварин, з’ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, накопичують досвід оцінювання характеру і взаємодії людини з природою, опановують навички екологічно грамотної поведінки у природному середовищі, розвивають уміння пропагандувати ідеї охорони природи серед однолітків, розширюють свій світогляд щодо сучасних природоохоронних проблем та шляхи їх подолання.