Сторінка
5

Монологічне мовлення у процесі комунікації

Тему „At the Bookshop” теж можна запропонувати у надзвичайно різноманітних та варіативних формах, оскільки тут діти можуть представити свої книги, розповісти про їх автора, а головне поділитися враженнями щодо прочитаного; вчитель може ставити перед ними завдання рекомендації іншим учням різноманітної літератури, запевнення у потребі прочитання тієї чи іншої книги. Невеличкі діалоги та дискусії на теми: „Horror or romantic stories?”, „Long or short stories?” теж допоможуть колектитву учнів висловлювати свої думки, дебатувати і доводити свої положення.

Якщо ж ми вже торкнулися форми діалогів, то вони також дуже дієві у навчанні монологічного мовлення. Оскільки у них бере участь два мовця, один запитує, інший відповідає, один погоджується, інший ні. Саме у діалогах учні вчаться влучно оформити своє мовлення аби вдало відстояти власну думку. Найкраще всього використовувати театралізовані діалоги, тобто костюмовані – це надзвичайно цікаво для учнів, що глибшим чином дає усвідомити їм їхню роль у діалозі, а отже зробить їхню лексику більш багатою та насиченішою.

Візуальні та підстановчі вправи для навчання монологу-роздуму

Для монологу-роздуму досить важливою є послідовність викладу думок, змістова завершеність речень і тому щоб запобігти хаотичному монологічному мовленню учнів можна вжити досить цікаву низку підстановчих вправ. Наприклад, вчитель може роздати листки з реченнями, які подані у хаотиному порядку і поставити перед учнями завдання розмістити їх послідовно, щоб з них утворився зв’язний текст. Щоб ускладнити завдання те саме можна зробити з цілим текстом поділивши його на частини і розмістивши у неправильному порядку.

На рахунок візуальних вправ, то їхня специфіка полягає у праці з зображеннями, малюнками, фото. Вчитель, скомпонувавши кілька картинок, пов’язаних між собою, ставить завдання класному колективу скласти ситуацію чи історію про людей чи предмети, які зображені на малюнках, а потім попросити учнів висловити свою власну думку на рахунок зображеної ситуації і з’ясувати власні дії учня у випадку якби він опинився на місці зображеного героя.

Наступною досить цікавою вправою у малюнках, яка стимулює логіку та послідовність думок є порівняння двох картинок, більш за все це можуть бути зображення одного й того самого міста, але у різні часи. Таким чином це дасть учням змогу співставляти різні якості одного й того самого предмета у давнину і у сьогоденні. У кінці своїх монологів-роздумів учні повинні вибрати час та місце, де б вони хотіли жити більше і чому. Вчитель навіть може запропонувати дискусію чи дебат-хвилинку, де учні зможуть пояснити, яка картинка на їхню думку краща, які переваги і недоліки має місто зараз і врешті решт зробити висновок.

Усі вправи повинні залучати різні види пам’яті , сприймання і мислення; бути цілеспрямованими і вмотивованими ; активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; містити найтиповіші життєві приклади.

Монологи-роздуми учнів базуються в основному на вивченому раніше матеріалі. Варіюючи та комбінуючи мовний матеріал, учні можуть вирішувати складніші комунікативні виступи. На цьому етапі спостерігається велика активізація лексики, в результаті чого проходить перерозподіл між рецептивною та продуктивною лексикою на користь останньої, що полегшує побудову висловлювань.

Зв’язність, перш за все мусить бути присутньою і збереженою у монолозі-роздумі , адже їй властивий досить складний синтаксис, але без неї неможлива цілісність і гармонійність висловлювання. Зв’язності монологу-роздуму властиві такі засоби:

o лексичні та займенникові повтори,

o сполучники та сполучникові прислівники,

o прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу,

o артиклі

Наприклад, адвербіалії часу та послідовності: later that, no sooner than; адвербіалії причин та наслідку: why, that’s why, so, at first, so that …

Як сполучні засоби в монолозі-роздумі вписуються також усно-мовленнєві формули, які допомагають почати, продовжити чи закінчити висловлювання: to begin with, well, let’s leave it at that; а також показують ставлення того, хто говорить: I suppose that, to my mind, there is no doubt, people say, because of that, in short, frankly speaking.

Дослідження монологу-роздуму дозволяють говорити і про окремі його лексичні особливості. Перш за все мова йде про набір окремих усно-мовних формул, за допомогою яких мовці:

o Починають, продовжують чи закінчують свій роздум та міркування (to begin with; well; to continue; let’s leave it at that; I would like to tell you this);

o Вводять в свій монолог елементи особистого ставлення до того, про що розповідають (fortunately; strange enough but; it seems to me).

o Ціла група слів і словосполучень дозволяє розповідачеві систематизувати роздуми, що містяться в його розповіді (therefore; that’s why; because of that; in short, however, although).

Монологічне мовлення у процесі комунікації слугує, як відомо, для передачі інформації, фактів, а головним чином власних думок мовця. Навчання монологу-роздуму англійською мовою на старшому ступені загальноосвітньої школи допомагає учням головним чином висловлювати свій погляд на явище, відстоювати свою чи комусь належну думку і знаходити власні шляхи вирішення тої чи іншої поданої ситуації чи проблеми. Для монологу-роздуму досить важливою є послідовність викладу думок, змістова завершеність речень і тому щоб запобігти хаотичному монологічному мовленню учнів можна вжити досить цікаву симтему вправ та методів навчання: системно-мовний, умовно-комунікативний підходи, міні-презентації та репортажі, підстановчі та візуальні вправи, що виправдали свою дієвість у сучасному навчанні.