Сторінка
4
Таким чином у процесі навчання монологічному мовленню на основі діалогічного, головна увага приділяється відбору структур з накопиченого учнями запасу, які відповідають висловленій думці у логічній побудові і послідовності мовлення.
Вже на початковому етапі навчання, засвоївши кілька перших структурних груп, учні мають змогу комбінувати структури у своєму мовленні у визначеному порядку.
Навчання монологу-роздуму на основі системно-мовного підходу
Розвитку монологічного мовлення учнів сприяє аудіювання та прослуховування текстів у записі, перегляд кінофільмів, де учні зможуть почути і побачити середовище вживання англійської мови. Самі по собі такі кінострічки є прикладом для монологічного мовлення. Така їхня роль може бути підсилена або у плані контролю розуміння прослуханого, або для розвитку усного мовлення пропонує учням переказати сюжет своїми словами, не вдаючись до заучування, що сприяє розвитку у них вміння логічно та послідовно викладати свої думки на англійській мові.
Особливо поставлене питання використання друкованих текстів за навчання говорінню. Він виникає при засвоєнні тем, коли учні читають описові тематичні тексти. В цьому випадку вони не містять незнайомих мовних явищ і являють собою новий сюжетний варіант за темою. Прочитавши його, учні отримують можливість обговорити і усно описати у монологічному викладі, а пізніше і виразити свою думку та ставлення щодо даної ситуації у тексті.
Додатковим фактором, який сприяє розвитку говоріння, а саме монологічного мовлення, можуть бути усні вправи та контрольні завдання по пізнавальним текстам і текстам для домашнього читання, які проводяться на уроці після прочитання відповідних текстів по бажанню вчителя у тих випадках, коли бюджет часу дозволяє це зробити. Тут такі форми навчальної праці виконують дві функції: контролюючу, направлену на встановлення ступеню розуміння прочитаного тексту і навальну, коли учень тренується у послідовному розгортанні свого мовлення в усній формі. Такі усні вправи дозволяють учням вийти за межі ситуації та вузьких тем і будувати мовлення на міжтематичній основі в межах сфери спілкування, окресленої шкільною програмою.
За навчання монологу-роздуму використовується система зовнішніх опор, підказуючих послідовність фраз у розвитку сюжету. У якості таких опор виступають:
1) Розповідь учителя, текст для аудіювання, супроводжуючий текст кінофрагменту
2) Предметна композиція, композиційна, ситуативна, тематична картина, серії картин, сюжет розповіді, представлений на екрані
3) Завдання вчителя сконцентрувати учнів на опорах у вигляді ключових слів, планів викладення, контрольних питань
4) Сюжети текстів-роздумів за темами, пізнавалиних тектів і текстів для домашнього читання.
Завдяки цим опорам здійснюється перехід від набору фраз структурного характеру до розгорнутого мовлення монологічного характеру, яке відображає дії чи життєві події, а також фрагменти об’єктивної реальності, їхню оцінку з боку учнів, їх особисті погляди і ставлення до сказаного.
Умовно-комунікативний шлях розвитку умінь для навчання монологу-роздуму
Старший ступінь загальноосвітньої школи відрізняється від середнього тим,що середній закладає початкові знання, а старший їх надалі вдосконалює і урізноманітнює. Таким чином у старших класах перевага більших зусиль надається учневі, тут немає наштовхуючих на думку прикладів речень і такої широкої допомоги вчителя як це було у середній школі; вчитель може дати лише одне речення з якого учень має створити цілу низку думок і об’єднати їх у цілісний монолог-роздум. Досить цікавим варіантом для учнівських роздумів є англійські прислів’я, приказки, сентенції, афоризми. Наприклад: It never rains, but it pours. No sooner said than done. You can never tell. Many words cut more than swords. A storm in a tea cup.
На початку свого монологу-роздуму (після 7 хвилин для роздумів) учень повинен сказати чи погоджується він з тим чи інщим прислів’ям або сентенцією, а далі вже наводити власні аргументи „за” і „проти”, насичуючи і підкреслюючи їх певними науковими фактами, які їм відомі або прикладами з власного життя.
Такі прислівя дають ширшу арену для роздумів і відповідно кожен учень матиме змогу сказати щось своє та додати якісь певні деталі.
Міні-презентації та репортажі як метод навчання монологу-роздуму
Для учнівського колективу дуже важливі роботи гуртом, адже вони цікавіші для учнів і виправдано дієвіші. Таким чином клас або підгрупу можна поділити на декілька маленьких команд (бажано від 3 до 6 чоловік у кожній). Вчитель може самостійно придумати тему і форму презентації – це може набрати досить цікавого вигляду, якщо клас вивчає такі теми як „Shopping”, „Journeys”,”Global Issues” „At the Bookshop”.
Наприклад, щодо теми „Shopping” учні можуть уявити себе рекламодавцями і кожна команда повинна створити власну індивідуальну рекламу у якій будуть вирішуватися такі питання: Why should you visit this kind of shop? What products can you buy there? Are the products of the high quality in the shop?. Такі реклами мають займати не більше 5 хвилин, бути влучними і лаконічними. Потім учні можуть висловити власні думки щодо інших команд і в кінці можна визначити команду-переможця.
Щодо теми „Journeys”, то знову ж таки використовується колективна робота, тільки вже у формі міні-презентації. Вчитель дає учням завдання створити ніби-то своє власне туристичне агенство, придумати йому назву, визначити працівників агенства, кожен з яких виконує свої функції. Знову ж таки учні отримують завдання розповісти про кожну функцію туристичного агенства, вирішуючи такі питання: Where you can find this agency? What countries can you visit with it’s help? What are the prices for the passes? What advantages the pass contain? How long your vocation can last? Такі міні-презентації не лише допомагають розвиватися послідовності і логічності викладу думок, а й дають змогу дитині висловити своє уявлення про те чи інше явище і урізноманітнити свій лексичний запас.
Тему „Global Issues” можна запропонувати у вигляді інтерв’ю чи маленького репортажу. У ролі журналіста чи репортера може виступати сам вчитель або учень, якого він може обрати і таким чином репортер зачипає різноманітні глобальні проблеми людства і питає у однокласників їхньої думки щодо тої чи іншої проблеми і варіанти її вирішення. Це може приблизно звучати так:
Reporter: Some enviromentalists on the yesterday’s conference in The Hague claimed that the world is warming faster than at any time in the last 10 000 years. However, other experts suggested that it is part of natural weather cycles. And what do you think about it, Miss…?
Pupil: Well, I suppose that the enviromentalists are right as there is an obvious and definite human influence on climate change…
Знову ж таким чином учні вчаться спочатку висловлювати свій погляд на явище, відстоювати свою чи комусь належну думку і знаходити власні шляхи вирішення тої чи іншої поданої ситуації чи проблеми. Монолог-роздум у цьому випадку розвивається посліловно і поступово, оскільки репортер поступово задає різні питання за яких формується повна монологічна промова відповідача і таким чином діти можуть погоджуватися чи не погоджуватися зі своїми однокласниками і доводити власні думки, що активним чином стимулює їхні мовні навички та задіяність у такому виді праці всієї групи.