Сторінка
1
З погляду сучасної концепції педагогічної освіти метою формування у дошкільників «елементарних математичних уявлень» є не лише навчання їх лічби та обчислення, орієнтування у просторі й часі, але і формування логічних умінь. Мається на увазі не пряме навчання логічним операціям і відношенням, а підготовка дітей шляхом практичних дій до засвоєння точного значення слів і сполучень, які називають ці операції та відношення. Відповідно до такого підходу у змісті дошкільної освіти, окресленому Базовим компонентом дошкільної освіти, виділено математичний та логічний аспекти, засвоєння яких забезпечує формування логіко-математичних уявлень – класифікація геометричних фігур, предметів, множин; серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі; обчислення та вимірювання кількості, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси.
У науковій літературі існує чимало праць, де розглядається питання удосконалення процесу навчання дітей елементам математики, серед них: О.Г. Брежнєва, К.Й. Щербакова, деякі аспекти формування та розвитку логіко-математичних уявлень та умінь вивчалися М.А. Машовець, В.І Старченко та ін. В працях Н.І. Баглаєвої визначений комплекс умінь, що характеризує логіко-математичну компетентність старших дошкільників, виділені деякі прийоми розвитку у дітей узагальнених способів розв’язання математичних завдань, засоби побудови своєї пізнавальної діяльності.
1. Класифікація геометричних фігур, предметів, множин.
2. Серіація за величиною, масою, об'ємом, розташуванням у просторі, часі.
Обчислення та вимірювання кількості, довжини, ширини, висоти, об'єму, маси, часу.
К.Й. Щербакова відмічає, що праця на ділянці, в куточку природи, під час прогулянок та на екскурсіях сприяє засвоєнню математичних знань та умінь на практиці: вимірювати, розуміти форму.
У старшій групі триває робота над множинами: діти вчаться виділяти в них частини за тими або іншими ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати між собою виділені частини множин, встановлюючи відповідність між елементами цих частин, і визначати, яка з цих частин менша, більша або вони дорівнюють одна одній. Ці завдання можна з успіхом виконувати в природі – множини камінчиків, листочків, шишок, жолудів, які групуються за ознаками. Так іде підготовка до обчислювальної діяльності. Далі можна ознайомити дітей з операціями вилучення частини множини з цілого.
Діти старшого дошкільного віку вчаться порівнювати предмети за товщиною, довжиною, висотою. Цьому з успіхом, за К.Й. Щербаковою, можна навчитися, порівнюючи гілки і стовбури дерев. Також діти у цьому віці мають розуміти і вживати слова: ліворуч, праворуч, прямо, далі, вгору, вниз; визначати своє положення відносно навколишніх предметів, змінювати напрям під час руху. Всім цим малята самостійно оволодівають в процесі прогулянок на вулиці. Необхідною умовою всебічного та гармонійного розвитку дитини, є спостереження. Природа – найкраща можливість для розвитку спостережливості дітей. Спостереження дітей в природі – один із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формується сенсорно-пізнавальний розвиток, пізнавальні здібності математичного характеру, виховується відповідне відношення до природи. Під час прогулянок я вчила дітей спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у дітей утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності.
До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення, дошкільники мають оволодіти умінням порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками й чисельністю, знати співвідношення між одиницями часу, довжини та маси, орієнтуватися в порах року, володіти інформацією з чого складається рік, місяць.
В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку я використовувала різні методи:
наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);
практичні (дослід, ігровий метод, праця);
елементарні (досліди);
словесні (розповіді, читання художніх творів, бесіди)
Найкращий результат дає спостереження.
Основне завдання для дітей старшого дошкільного віку – формувати знання про числа і цифри першого десятка, вміння рахувати. Під впливом спостережень довкілля формуються уявлення про утворення чисел, відношень між ними, кількісну і порядкову лічбу.
З прогулянки діти часто приносять жолуді, шишки, вітки; з екскурсії до водоймища – красиві камінчики, мушлі. Діти розуміють, що число предметів не залежить від розміру їх, відстані між ними, просторового розміщення і напряму рахунку. Ці вміння найкраще засвоюються при безпосередній пізнавальній самостійній діяльності дитини – мова йде про набуття логіко-математичної компетентності засобами спостережень у природі.
Основне завдання дошкільної освіти – не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, розвиток особистості з перших років її життя.
Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності. Ознайомлення дітей з навколишнім світом реалізуються впродовж дошкільного дитинства в іграх, на заняттях, екскурсіях, прогулянках. Встановлено, що навчання дітей різним видам математичної діяльності спрямоване на розкриття зв’язків та відношень між предметами. Це означає, що таке навчання призводить не лише до практичного результату (оволодіння навичкою лічби, виконання елементарних математичних операцій, об’єднання множин за спільною ознакою тощо), але й сприяє загальному розвитку дитини, і моє завдання, як вихователя передбачає створення таких умов для формування логіко-математичної компетентності, за яких дитина зможе розкрити свій потенціал, навчиться самостійно пізнавати світ.
Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі досліджувалась вченими в різних аспектах. Підтверджується важливість формування логічних операцій, обчислення та вимірювання, логічні уміння, які складають основу виконання цих операцій за допомогою спостережень в природі. Вченими доведено, що це можливо за умови формування сенсорно-пізнавального розвитку та створення відповідних умов для стимуляції його розвитку. Природа відіграє важливу роль в становленні особистості дитини, її уважності, зацікавленості, допитливості, відповідальності за оточуюче середовище. Ознайомлення дітей з природою навчає дитину усвідомлювати необхідність збереження природи, брати посильну участь у збереженні рослин та тварин своєї місцевості; розширює словесний запас дитини, сприяє фізичному та емоційному розвитку, виховує в дитині моральні, етичні та естетичні якості; стає базою для вивчення біології, хімії, географії, астрономії в загальноосвітній школі.