Сторінка
4

Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

Метою формувального експерименту було дослідження ефективності формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі.В процесі дослідження ставили завдання обґрунтувати, експериментально перевірити вплив спостережень в природі з математичним змістом на розвиток логічного мислення дошкільника та педагогічні умови їх використання.

І. Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

Розглянемо декілька прикладів дидактичних вправ та проаналізуємо отримані результати.

1. «Варимо борщик». (дидактична вправа).

Мета: навчити дітей знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, об’єднувати предмети у групи за однією з них.

Розв'язування цього завдання виявило, що майже всі діти володіли словами «овочі» і «фрукти», як у контрольних та і експериментальних групах. Діти називаючи правильно кожен предмет, розкладали їх на дві групи.

ІІ. Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

1. «Рух сонця».

Мета: ознайомлення з добовим рухом сонця по небосхилу. Формувати елементарні уявлення дітей про Всесвіт, галактики, зірку Сонце, взаємозв’язок людини з Космосом, дати елементарні поняття про сонячну систему. Розвивати уяву, сприйняття часу і простору, виховувати інтерес до навчання, знань з астрономії.

В процесі спостереження діти вивчають частини доби: ранок, день, вечір, ніч. Повторюють пори року: взимку день коротший, ніж в літку. Привчаються до поняття тривалості року, місяця, доби, години, хвилини.

2. «Березові листочки».

Мета: сформувати у дітей уявлення про величину предметів, об’єм, форму. Розвивати спостережливість, увагу, пам'ять. Виховувати любов до рослин.

Я звертала увагу на величину рослин, їх форму та якими вони будуть коли рослини збільшаться. В процесі спостереження та візуалізації у діти виховується любов до природи. Розвивається увага, спостережливість та інтерес. Діти вивчають форму і величину предметів у навколишньому середовищі, порівнюють їх.

ІІІ. Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

1. «Вирощуємо цибульку на підвіконні».

Мета: закріпити порівняння груп предметів за кількістю. Закріпити порядкову лічбу до 9; навчити вимірювати висоту, довжину. Розвивати увагу, уяву, пам'ять, творчі здібності.

Дітям пропонується протягом деякого часу спостерігати за висадженою на підвіконні цибулькою. Діти кожного дня з цікавістю спостерігали за зростанням цибульки.

2. «Подарунки Зими».

Дидактична вправа проводилась взимку на вулиці.

Мета: вчити дітей вирішувати найпростіші арифметичні задачі. Закріпити навички кількісної лічби. Удосконалювати навички арифметичних дій. Продовжувати формувати уявлення про властивості і розмір предметів. Розвивати логічне мислення. Виховувати уважність, самостійність.

Я пропонувала дітям зробити сніговика. При цьому увага концентрувалася на величині (кожна куля більша, або менша за попередню) та кількості куль для сніговичка.

Також проводилась дидактична гра у групі «Склади сніговичка».

Експериментальна робота, щодо доведення дієвості даної моделі формування логіко-математичних уявлень засобами спостережень у природі дала позитивні результати, тобто рівень сформованості уявлень за всіма трьома змістовими лініями у експериментальних групах у середньому вище на 26% ніж у контрольних групах.

Динаміка рівнів формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі

1 – Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

2 – Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

3. – Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Отже, видно, що для експериментальних груп характерним є високий рівень його відсоток становить 65,2%, а для контрольних груп високий рівень становить – 25,3%. Відповідно середній рівень для експериментальних груп – 29,3%, а для контрольних – 64%. Досить позитивним фактом дослідження є маленький результат низького рівня, крім того він відрізняється не значним відсотком, а саме: експериментальні групи – 5,3%; контрольні групи – 10,6%.

Якщо звернути увагу ще на той факт, що в процесі формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі використовувались міжпредметні зв’язки (ознайомлення з навколишнім, рідна мова, малювання тощо) та розв’язувались інтегровані завдання, як у контрольних так і у експериментальних групах, то результат у групах бажає бути кращим.

Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи

Результати формувального експерименту довели, що спостереження – один із головних засобів формування логіко-математичних уявлень у дошкільників, і це здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду дошкільників, що потребує від вихователів глибоко відпрацьовувати матеріал, який вивчається, зробити його доступним для дітей, викликати в них інтерес до вивчення математики. Один із шляхів до цього – спостереження в природі. Чуттєвий досвід дітей вдосконалюється і збагачується в цьому процесі.

Спостережливість – це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі і такі деталі, які здаються ззовні недостатньо помітні, на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах.