Сторінка
4

Боргова безпека держави

Аналізуючи безпечність (небезпечність) ситуації із зов­ніш­ньою заборго­ва­ніс­тю в Україні, на основі поданих вище кіль­кісних та якісних параметрів, що харак­те­ризують макро­еко­но­мічну позицію зовнішнього боргу, можна зробити висновок про те, що сучасне становище України за зовнішнім борговим факто­ром достатньо специфічне. На перший погляд складається враження, що майже по всіх наведених у таблиці 5.1 показниках загальний обсяг зовнішнього боргу лише наближується до граничної позначки відповідних індикаторів боргової безпеки. А тому за кількісними параметрами Україна має помірне боргове наван­та­ження і не входить у групу найбільших країн-боржників. Але це далеко не так. Такі “оптимістичні” показники у період 2001-2003 рр. не можна вважати достат­ньо коректними, ос­кіль­ки вони розра­ховані за досить специфічних обставин. Перш за все, пік виплат за зовнішніми боргами пройдено у 1998-1999 рр., шля­хом їх реструктуризації. Із 12 поданих у таблиці 3.1 інди­ка­то­рів боргової безпеки порогові значення у 1999 р. перевищено по 6 з них, 3 з яких – показники, що ха­рак­теризують рівень бор­го­вого навантаження на бюджет. Така динаміка ще раз під­твер­джує те, що ключовою проблемою національ­ної безпеки Украї­ни та її фінансо­вої сфери, сьогодні і в найближчі роки, є пікові на­ван­та­ження платежів щодо повного і своєчасного обслу­го­ву­ван­ня і пога­шен­ня зовнішнього боргу в окремих періодах. А це - наслідок відсутності належної політики у сфері зовніш­ніх запо­зи­чень.

Більше того, наведена система показників боргової без­пе­ки не враховує низ­ку важливих факторів, до яких можна віднес­ти такі:

1. Навантаження нетто-боргових виплат на бюджет і ва­лютні надходження. Зокрема, за результатами дослідження, про­ве­де­но­го С. Корабліним, у 90-і роки у країнах, які розвиваються, на­ван­таження нетто-боргових виплат на бюджет у середньому не перевищувало 5% його доходів і валютних надходжень. Проведені розрахунки свідчать, що за по­каз­никами навантаження нетто-боргових виплат на державні фінанси, Україна перебуває у набагато гіршому становищі, ніж більшість країн, які розвиваються (див. таблицю 4). При аналізі даних таблиці необхідно враховувати те, що розрахунки прове­де­ні лише із врахуванням фактичних виплат у погашення і обслу­говування державного боргу України і не враховують того, що з 1998 р. Українська держава періодично вдавалася до рес­трук­туризацій заборгованості, які пролонгували виплати. Це не дозволяє об’єктивно оцінити критичність проблеми боргового тиску на її бюджет.

Таблиця 4

Навантаження нетто-боргових виплат на

Зведений бюджет України

(млрд. грн., якщо не вказано інше)*

2. Динаміка курсу національної грошової одиниці. Харак­тер­но, що навіть за умо­ви відсутності подальшого залу­чення іно­земних кредитів зовнішній держав­ний борг при суттєвих темпах деваль­вації грошової одиниці буде зростати як в абсо­лют­них показ­ни­ках (в національній валюті), так і у відносних (зокрема відносно до ВВП, доходів бюджету тощо). Зокрема, у 1999 ро­ці зовнішній борг України, з урахуванням девальвації гривні, виріс з 41,8% ВВП до 51,0% ВВП (хоча за підсумками 1997 року він становив значно менше – 22,9% ВВП). Отже, при визна­чен­ні стану боргової безпеки необхідно не тільки враховувати віднос­ні коефі­ці­єн­ти рівня державної заборгованості, але й аналізувати грошово-кредитну політику країни, яка має безпосередній вплив на рівень зовнішньої забор­го­ва­нос­ті. Дослідження цієї проблеми потребує окремої логічно закінченої роботи з комплексного ана­лі­зу грошо­во-кре­дит­ної політики держави.

3. Співвідношення державного богу і обсягів грошової ма­си. В Україні відно­шен­ня загальної суми державного боргу до “най­шир­шого” агрегату грошо­вої маси М3 на по­чат­ку 2000 року складало 296%. Таке спів­від­но­шен­ня держав­ного боргу до грошової маси призводить до позбав­лен­ня платіжними засобами реального сектора економіки, ос­кіль­ки грошова маса переважно спрямовується на обслу­го­вуван­ня державних бор­гів. За зазна­че­ним спів­відно­шенням Україна знаходиться у набагато гіршому стано­вищі у порівнянні з краї­на­ми, що мають розвинуту рин­ко­ву економіку. Так, наприклад, у Швейцарії відношення суми дер­­жавного боргу до гро­шової маси стано­вить 18%, в Японії – 75%, в Іспанії – 59%, у Вели­ко­бри­танії – 47%.