Сторінка
3

Організація спостережень за природою в початковій школі

Учитель: “За якими ознаками треба віднести березу, дуб, граб до групи “дерева”?”

Учень: “За тими ознаками, які мають всі дерева, що ростуть на Землі.”

Учитель: “Які ж спільні ознаки дерев?”

Учень: “Дерева мають один стовбур, на стовбурі високо від землі розміщені гілки з листям, дерева довго живуть.”

Учитель: “За якими ознаками треба віднести шипшину, смородину до групи “кущі”, а конвалію, фіалку, пролісок – до групи “трав’янисті рослини”?

Учень: “За тими ознаками, які спільні для кущів і трав.”

Учитель: “Які ж спільні ознаки кущів?”

Учень: “Кущі мають багато розгалужених низько над землею стовбурів. Кущі довго живуть.”

Учитель: “Які спільні ознаки мають трав’янисті рослини?”

Учень: “Трав’янисті рослини мають ніжні стебла, які на зиму відмирають у більшості рослин.”

Учні повинні усвідомити послідовність дій класифікації. На запропоноване запитання вчителя: “Які дії треба виконати, щоб віднести предмет до групи подібних предметів?” учням важко правильно відповісти. Тому вчитель розповідає їм, у якій послідовності необхідно міркувати, щоб дати правильну відповідь:

Зробити аналіз предмета чи явища, виділивши його істотні ознаки.

Відтворити в пам’яті істотні ознаки класу (групи), до якого належить розглядуваний предмет.

Співвіднести істотні ознаки окремого предмета з відтвореними істотними ознаками класу (групи).

Зробити висновок про можливість включення предмета до певного класу (групи).

Після цього послідовність дій класифікації учні закріплюють словесно та в процесі виконання завдань. Наприклад: серед перелічених назв грибів визнач їстівні: білий гриб, лисичка, мухомор червоний, рижик, опеньок, свинушка, вовнянка, сироїжка жовта, рижик, бліда поганка, підосичник, сироїжка блювотна, маслюк, підберезник. За якими ознаками ти їх розподіляв?

Перед виконанням кожного завдання вчитель пропонує учням відтворити хід міркування словесно. Це сприяє успішному осмисленню суті класифікації.

Щоб переконатися, що учні досить чітко усвідомили суть класифікації, учитель пропонує їм виконувати пізнавальні завдання в нових ситуаціях. Зокрема, їм пропонують пізнавальні завдання на самостійний розподіл окремих предметів на групи, не називаючи істотних ознак цих груп. Наприклад: перелічені рослини: сосна, береза, осика, ряст, фіалка, вільха, зірочник, копитняк, калина, ліщина – віднеси до певної групи і поясни, чому ти так думаєш.

Крім того, учням пропонують завдання, якими передбачається самостійна конкретизація названих груп (класів) предметів. Наприклад: до перелічених груп рослин: однорічні рослини, дворічні рослини, багаторічні рослини – наведи кілька прикладів представників кожної з них. Чому саме ці рослини ти назвав?

Аналогічно будують завдання щодо тварин.

Починаючи вивчення теми “Тварини лісу”, учитель розповідає третьокласникам, як важливо навчитись правильно порівнювати природні явища, предмети. Після цього їм пропонують порівняти ведмедя і лося. “Що треба нам для цього зробити?” – звертається вчитель до учнів. Вони міркують так: “Щоб порівняти цих тварин, слід поставити їх поряд: ведмідь бурий, а лось сірий, ведмідь ходить повільно, а лось – швидко”. Як бачимо, діти перелічують відмінні ознаки кожної тварини, але не можуть назвати дії, які треба виконати, щоб порівняти ведмедя і лося. Тому вчитель наводить учням послідовність порівняння: уважно розгляньте тварин, що порівнюються; поміркуйте, які ознаки має кожна тварина; назвіть спільні і відмінні; порівняйте найістотніші ознаки; поясніть результати порівняння.

Після цього структурний склад прийому порівняння закріплюють відповідними завданнями. Наприклад, порівняйте ведмедя і лося, лося і кабана тощо. Учні відтворюють хід міркувань словесно. У процесі опрацювання інших тем учні закріплюють набуті вміння, використовуючи їх для виконання пізнавальних завдань у нових ситуаціях. Зокрема, їм пропонують порівняти різні умови середовища, причому розглядаються не тільки предмети і явища, які в момент порівняння перебувають в статистичному стані, а й ті, що розвиваються, залежать від ряду умов тощо. Наприклад, чи можуть рости в пустелях дерева, що мають коротке коріння й великі листки? Чи є в пустелі тварини, колір покриву яких не нагадував би суху траву?

Пізнавальні завдання спрямовують також на пошуки внутрішньої подібності й відмінності між предметами і явищами, на узагальнення: придивіться до гербарних зразків ковили й пшениці. Що в них спільне і чим вони відрізняються? Розгляньте на таблицях зображення білого і бурого ведмедів. Визначте спільні і відмінні ознаки між ними. Чим зумовлені відмінні ознаки?

Проводячи дослідження, особливого значення надають вербальному способу міркувань. Учні відтворюють їх перед розв’язуванням усіх пізнавальних завдань. У міру набуття досвіду їм пропонують подумати, що слід зробити, щоб порівняти предмети, віднести поодинокий предмет до певної групи предметів, дізнатися, що від чого залежить, довести правильність думки, виділити головне. Внаслідок цього міркування учнів постійно формуються в правило-схему. На початку навчання цей процес буде посильний лише дітям з високим рівнем розвитку. А більшість учнів потребує відтворення всього ходу міркувань. Лише поступово, набувши певного досвіду виконання пізнавальних завдань на новому матеріалі, вони також починають успішніше осмислювати суть прийому розв’язування.

Виділення головного в спостережуваному об’єкті: 1) всебічний аналіз об’єкта; 2) виділення його істотних ознак; 3) з’ясування, яка серед них найістотніша.

Доведення правильності міркувань: 1) виділення істотних ознак об’єкта; 2) співвіднесення їх з істотними ознаками поняття (тези), що відображає загальне положення; 3) пошук потрібних доказів (фактів), які підтверджують або заперечують те, що доводять.

Аналіз наведених схем формування в учнів молодших класів прийомів розумової діяльності свідчить про чітку тенденцію створення в їх свідомості певного алгоритму міркувань.

Аналогічні завдання пропонують і під час вивчення інших тем: “Степ”, “Праця людей у степу”, “Мішані ліси”, “Праця людей у зоні мішаних лісів”. Наводимо приклади відповідних пізнавальних завдань:

Розгляньте зображення песця і лисиці. Опишіть їхній зовнішній вигляд. Розповідайте в такій послідовності: форма тіла, покрив, забарвлення, будова кінцівок, особливості пересування. Спочатку розкажіть про спільні ознаки, а потім про відмінні. Які ознаки свідчать про життя тварин в різних умовах?

Розгляньте зображення дерев, що ростуть у зоні мішаних лісів (сосни і дуба). Опишіть їх у такій послідовності: висота дерева, розміри стовбура, колір кори, розміщення гілок та їх напрямленість, величина листків, їх форма, величина й форма шишок. Спочатку розкажіть про спільні ознаки, а потім про відмінні. Чого більше – подібного чи відмінного?

Така послідовність завдань дає змогу всебічно аналізувати об’єкти, сприяє свідомому закріпленню певних орієнтирів, за якими відбувається мислительна дія.

Організація роботи з календарем спостережень за природою