Сторінка
1
В основах законодавства зазначається, що урок є основною формою організації навчально-виховного процесу. В основних напрямках реформи загальноосвітньої і професійної школи ставляться завдання підвищення якості навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовки їх до праці. Урок зберігає провідне значення в сучасних умовах вдосконалення навчання.
Зараз питання про підвищення ефективності і якості уроків стає ще більш актуальним. У практиці навчання математики накопичився великий досвід організації навчальної роботи і підвищення її якості. В даний час з'явилися різні шляхи підвищення ефективності та якості уроків такі, як, нестандартні уроки, застосування різних технологій навчання, організація самостійних робіт учнів на уроці і інші шляхи.
Урок як організаційна форма навчання забезпечує можливість досягнення високої якості засвоєння знань. Тому стає важливим підвищувати ефективність і якості уроків математики.
Логіка розвитку сучасної цивілізації ставить перед освітою завдання, для виконання яких необхідно формулювати нові концептуальні ідеї навчання, що органічно поєднують елементи традицій та інновацій. Сучасні філософські знання про світ, про людину змушують науковців, практиків відшукувати та розробляти принципово нові підходи, методи пізнання світу, пізнання невідомого, засновані на принципах діалогічності, толерантності, різні прийоми, засоби вивчення дійсності. Підготовка нового покоління до життя в суспільстві, в якому зростає складність його устрою і мобільність, – гарантія існування самого суспільства, культури, пов'язаної із самобутністю, традиціями, досвідом, цінностями.
Вивчення математики має велике значення для наукового сприйняття світу, для розвитку творчої, інтелектуально розвиненої особистості. Тому сучасна педагогічна система математичної освіти вимагає удосконалення методики викладання математики. Необхідно забезпечити учня багажем знань з допомогою взаємодії з викладачем, з іншим учнем, з групою. Тоді інтерес учнів до уроку та його ефективність зросте. Досвід роботи свідчить про те, що однією з ефективних форм навчання є інтерактивне. Це форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі.
Об’єкт дослідження – обрано процес організації навчання в основній школі.
Предмет дослідження – шляхи підвищення ефективності та якості уроків математики в основній школі.
Мета дослідження:
– ознайомлення з умовами інтерактивного навчання;
– формування відповідних знань для кращого і глибшого розуміння відомостей про інтерактивне навчання та його інтеграцію у вивчення математики.
Завдання дослідження:
1. Вивчити та проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу з теми дослідження
2. Розглянути форми організації навчання в основній школі.
3. Виділити типологію уроків (стандартні і нестандартні)
4. Розкрити шляхи підвищення якості уроків математики в основній школі.
Методи:
теоретичний аналіз науково-методичної та навчальної літератури, у якій розглядається тема інтерактивного навчання та побудови уроку математики в умовах інтерактивного навчання, аналіз змісту програм та підручників з математики;
синтез необхідних відомостей про інтерактивне навчання;
абстрагування як виділення суттєвого та відокремлення від несуттєвого;
узагальнення та систематизація отриманих даних.
Практичне значення курсової роботи. Застосування знань про інтерактивне навчання для поглибленого вивчення учнями матеріалу шкільного курсу математики з метою забезпечення сприятливих умов для розвитку мислення, кмітливості, творчості, підвищення пізнавальної активності в процесі навчання.
Особистий внесок. Узагальнено і систематизовано науково-методичну та навчальну літературу. Розкрито широкий асортимент науково-популярної літератури, в якій розглядаються питання щодо інтерактивного навчання, який проаналізувала і використала у підготовці даної роботи.
Робота складається з двох розділів. Розділ І поділений на три підрозділи. У підрозділі 1.1 розглянуто суть інтерактивного навчання. У наступному підрозділі розглянуто різні класифікації інтерактивних форм навчання. У розділі 1.3 розгянуто основні функції, принципи, моделі інтерактивного навчання, а також фактори, що впливають на необхідність застосування інтерактивного навчання.
Розділ ІІ складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі розглядається проектування уроку в інтерактивній формі У підрозділі 2.2 розглянуто поради щодо організації роботи на інтерактивному уроці. У останньому підрозділі розділу наведено педагогічний експеримент.
Суть інтерактивного навчання
Інтерактивне навчання дозволяє розв’язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння та навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Навчальний процес організований так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми кооперації та співробітництва.
Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.
Сучасному навчально-виховному процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках математики, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні математики – є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра.
Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках математики. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.
В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.
Ідея інтерактивного навчання виникла в середині 1990-х років з появою першого веб-браузера та початком розвитку мережі Інтернет. Ряд фахівців трактує це поняття як навчання з використанням комп'ютерних мереж і ресурсів Інтернету. Більш широке тлумачення: інтерактивне навчання – здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною).