Сторінка
3

Формування національної свідомості учнів початкових класів

Серед умов, значущих для ефективного функціонування експериментальної системи, провідними виявилися: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культуру як самоцінну засобами використання завдань, що містилися у розробленому навчально-методичному посібнику (власні почуття щодо конкретних думок героїв твору про патріотизм, оцінка дій героїв конкретного твору, твір-мініатюру на певну тему тощо); перенесення акценту у виховній роботі на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв на підґрунті їх участі в театралізованих уроках і позаурочних часах, театральних виставах шкільного театру "Вертеп"; підвищення питомої ваги такого виховного методу, як твір-мініатюра (учні писали твори: "Україна - моя Батьківщина", "Свято Водохреща", "Чому мені запали в серце певні рядки твору "Перебендя" Т. Шевченка" та ін.); поєднання оцінок і самооцінки молодшими школярами ефективності певного національно-орієнтованого виховного заходу; включення дітей у пошукову роботу, пов’язану з секретами народного календаря, випікання хліба, створення продуктів народної творчості й таке інше; практикування систематичного розв’язання учнями проблемних ситуацій, пов’язаних з продуктами народної творчості.

Комплексний підхід формування національної самосвідомості учнів початкових класів

Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про те, що в кінці експерименту переважна кількість учнів глибоко усвідомлює потреби у засвоєнні національних цінностей. Змінився і ранг значущості основних національних цінностей для молодших школярів. У кінці експерименту перше рангове місце для дітей стала займати рідна мова, друге - літературно-народна творчість, третє - народні традиції, а четверте - музична народна творчість.

У роботі показані особливості позитивних змін рангу значущості для учнів мотивів самоформування національних цінностей до і після експерименту (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл учнів експериментальної групи за обраними ними мотивами самоформування національних цінностей в ході експерименту

За результатами аналізу розрахункових таблиць були отримані підсумкові дані, які відбивають особливості показників сформованості у молодших школярів національної свідомості на початку та в кінці експерименту (табл.2).

Таблиця 2

Результати сформованості національної свідомості у молодших школярів (членів експериментальної групи) на початку та в кінці експерименту

Як видно з табл.2, в кінці експерименту кількість членів експериментальної групи з високим рівнем сформованості національної свідомості зросла в 7,8 разів. Збільшилась кількість молодших школярів, яких у кінці експерименту зафіксовано на достатньому рівні (51,4%). Це на 7,2% учнів більше, ніж на початку експериментальної роботи. Молодших школярів з низьким рівнем сформованості національної свідомості стало за час формувального експерименту на 47,1% менше.

У дослідженні теоретично узагальнено та розв’язано проблему педагогічного забезпечення розвитку національної свідомості учнів початкових класів, що полягає в: урахуванні психологічних механізмів формування елементів національної свідомості особистості, використання особистісно орієнтованого та цілісного підходів до організації формування національної свідомості молодшого школяра; функціонуванні системи та методів оволодіння учнями національними цінностями в умовах гуманізації навчально-виховного процесу.