Сторінка
6
Історія іграшки є невід`ємною частиною історії культури у суспільстві. На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезим Коропського району Чернігівської області. Найбільше виготовляли іграшки на Наддніпрянщині та Прикарпатті. Також основними осередками виготовлення української народної іграшки є Поділля, Волинь, Львівщина, Косів. На Полтавщині основним осередком виготовлення народної іграшки є селище Опішня. Зародилася опішнянська іграшка в XVIII столітті. Селище відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень, творів фантастики. Колорит іграшки Опішного здебільшого "теплий", близький до натуральних кольорів, обпаленої глини, орнамент закруглений, плавновигинистий, позбавлений зламів і кутів. Основними майстрами-іграшкарями на Опішні вважають Олександру Селюченко, Гаврила Поливайло, Анастасію Білик-Поливайло та Людмилу Омеляненко. Нині опішнянську народну іграшку виготовляють окремі поодинокі майстри.
Тема народної іграшки та її використання в позашкільних навчальних закладах завжди цікавила науковців. Для визначення місця іграшки у системі матеріальної та духовної культури суспільства важливими є роботи М. Киященко, О. Постнікової, Л. Столовича, в яких розкривається позитивна роль іграшки у житті суспільства та її соціокультурні функції. Генезис та основні етапи розвитку народної іграшки виявлені в роботах М. Бартмана, А. Балушинського, О. Бенуа, Б. Бутнік-Сіверського, Г. Блинова, В. Василенка, М. Грушевського, І. Дайна, Р. Захарчук-Чугай, М. Некрасова, Д. Фігіля та багато інших. Значний інтерес представляють погляди сучасних науковців на народну іграшку, серед них: О. Батухіна, Н. Буркіна, І. Довженко, М. Кириченко. Великий внесок у вивчення української народної іграшки та її використання в дошкільних навчальних закладах вніс О. Найден. Тема опішнянської народної іграшки вперше розглянута у посібнику "Опішнянська іграшка. Практичний посібник" опішнянським технологом-керамістом, педагогом і майстром-іграшкарем Людмилою Омеляненко. Цей посібник присвячений виготовленню опішнянських глиняних іграшок. На її сторінках вміщено ряд цікавих матеріалів стосовно історії опішнянської іграшки, зрозумілі схеми, яскраві ілюстрації.
Виховна цінність опішнянської народної іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності, творчої діяльності дітей. Іграшка - важливий фактор психічного розвитку дитини. Народні іграшки здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фізичного виховання. Опішнянська народна іграшка є одним із засобів формування відчування естетичної краси, естетичного смаку, сенсорного сприйняття саме полтавського регіону і його народу. Під час гри дошкільник розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління. Використання народної іграшки забезпечує художній розвиток. Саме опішнянська народна іграшка є ниточкою в руках дитини, яка з`єднує її з історією Батьківщини свого регіону та традицій народу. Зображення традиційних предметів на опішнянських іграшках є символічними та зберігають культуру свого народу. Умовні образи птаха, тварини, людини вчать дитину розумінню метафоричної мови традиційного мистецтва. До того ж шляхом спілкування з подібними іграшками дитина навчається бачити або уявляти образ живого натурального через умовне, в узагальненому знаходити риси конкретного, що розвиває її спостережливість і кмітливість. Дитина повинна розуміти іграшку, хотіти з нею творчо діяти, щоб іграшка, як і гра, була супутником дитинства.
Організація, методика і аналіз результатів констатуючого експерименту
Опішнянська народна іграшка - витвір специфічний. Своєю простотою й досконалістю, витонченістю форм, різноманітністю використаних природних матеріалів, образністю й естетичною довершеністю вона розвиває духовний світ дитини, пробуджує відчуття рідного коріння. Опішнянська іграшка несе малятам цілком доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом.
Використання опішнянської народної іграшки в дитячому садку, сім'ї урізноманітнює ігрову діяльність дітей, збагачує, розширює сферу пізнання дитиною світу і свого народу, розвиває традиційні і навички національної, господарської, побутової культури даного регіону, а саме Полтавщини. Крім того, дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її естетичному вихованню.
Отже, опішнянська народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна. А існуючи поруч, вони доповнюють одна одну. Іграшка для дитини - народна чи сучасна - це культурне знаряддя, з допомогою якого вона освоює величезний складний світ. Завдання навчального закладу - сприяти органічному поєднанню в дитячій душі потягу до нового з потребою в рідному, традиційному. Доки існуватиме природна потреба дитини пізнавати світ, творчо і самостійно його осмислювати, доти буде народжуватися й народна іграшка. А на її естетичне оформлення, традиційне оздоблення засобами ліплення, декоративного розпису впливатимуть особливості світосприймання кожного наступного покоління.
Вихователі дошкільних навчальних закладів покликані навчати дітей цінувати речі, вироблені руками рідних і передані в спадщину, поважати творців народної іграшки, прилучати дітей до культурних набутків і творчої спадщини нації, даного регіону. У дітей полтавського краю необхідно сформувати вміння впізнавати опішнянську народну іграшку, розуміти її призначення, роль, особливості використання.
Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" с. Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей.
Експериментальне дослідження відбувалось в три етапи: констатуючий, формуючий, контрольний.
Для виявлення знань дітей про опішнянську народну іграшку було проведено констатуючий експеримент.
Мета констатуючого експерименту: визначити рівні дитячих знань про опішнянську народну іграшку.
Завдання констатуючого експерименту:
виявити знання дітей про види опішнянських народних іграшок щодо класифікації за їх змістом, матеріалом, елементи оформлення.
уточнити уявлення дітей про використання опішнянської народної іграшки (в видах діяльності: мовній, ігровій, художній, музичній).
виявити здатність дітей використовувати опішнянську народну іграшку в творчій діяльності (вміння розповідати про іграшку, виготовляти та використовувати іграшку відповідно до її призначення).
В процесі констатуючого експерименту вивчалися:
1. Плани навчально-виховної роботи;
2. Продукти діяльності дітей;
3. Діяльність дітей на заняттях, в повсякденному житті.
Було встановлено такі рівні оцінки компетентності дітей:
1) низький рівень,
2) середній рівень,
3) високий рівень.
Відповідно до рівнів було визначено наступні показники:
Низький рівень
1 бал - фрагментарні знання про опішнянську народну іграшку. Діти практично не звертають увагу на її естетичні якості, вагаються у поясненні власних суджень та оцінок. Спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно опішнянської народної іграшки. Не проявляється інтерес до виготовлення народних іграшок за зразком.