Сторінка
8

Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання

Третій аспект варіативності курсів за вибором - організаційний. Він зумовлений двома першими: змістовим і технологічним. Організаційна варіативність елективних курсів - одна з важливих умов ефективного функціонування всієї системи допрофільної підготовки. Школярі самостійно, грунтуючись на своїх профільних інтересах і нахилах, без тиску з боку вчителя вибирають той чи інший курс. За дослідженнями вчених, більшість школярів (80%) вибирають таку організацію курсів, за якої їх діяльність відбувається у формі навчальних практикумів, ігор та індивідуальних консультацій. Виконання повного обсягу завдань за елективний курс розглядається як результат профільних проб.

Отже, курси за вибором у системі допрофільної підготовки можуть і повинні бути різними за змістом, технологіями проведення і формами організації. Лише за таких умов вони можуть ефективно розв’язувати складні проблеми допрофільної підготовки, бо здатні задовольнити освітньо-профільні запити кожного учня основної школи.

Підводячи висновки проведеного дослідження, зауважимо, що суттєвою

проблемою організації допрофільної підготовки учнів є її навчально-методичне забезпечення. Це є однією з причин низької інформативності учнів та батьків про цілі до профільної підготовки, її початку, визначенню тривалості курсів за вибором, їх змісту та ін.

З точки зору Л. Липової, В. Малишевої, Т. Паламарчук практика роботи школи з питань організації профільного навчання свідчить про вірогідність її від педагогічної теорії. За результатами анкетування вчителів курсів підвищення кваліфікації, 74% вчителів усвідомлюють актуальність введення профільного навчання, проте лише 28% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі, а 90% не знають, якими новими вміннями має

володіти вчитель профільної школи. Тобто навіть за самооцінкою опитаних учителів загал їх не готовий до роботи в профільній школі. Потреба практики іноді випереджають теорію.

Як зазначалось, згідно з новими вимогами до вчителя в умовах профільного навчання відбуватиметься модернізація педагогічної освіти і підвищуватиметься кваліфікація педагогічних кадрів. Отож найближчими роками профільні предмети і спецкурси буде викладати чинний педагогічний склад школи. На жаль, спеціалістів-практиків у галузі профільного навчання бракує. Здебільшого роботу з підвищення кваліфікації педагогів виконують методисти районних відділів освіти, для яких проблеми профілізації є доволі

складними. Стосовно зарплатні вчителів профільних предметів: доплата для вчителів-предметників має становити не менше 15% ставки, тобто так, як для вчителів іноземної мови в спеціалізованих школах з викладанням іноземної мови з 1-го класу. Адже обсяг роботи вчителів профільного предмета значно зростає порівняно з непрофільною школою (розробка спецкурсів, проектування індивідуальних навчальних планів, наукові експедиції і польові практики). Потрібно вдосконалити і процес вибору профілю навчання - відповідно до інтересів учня (elekt - обирати, надавати перевагу), а не вчителя чи навчального закладу. Якщо ж це відбувається за ініціативою вчителя, то, як свідчить досвід, загал випускників школи не навчається далі за обраною спеціалізацією. Тому кращими є багатопрофільні заклади, де на демократичних засадах обирають профіль навчання самі учні. Сама школа заздалегідь має виконати опитування серед учнів і батьків щодо навчальних профілів, проаналізувати результати психолого-педагогічного моніторингу за тривалий період, зважати на матеріальне становище школи, а відтак ухвалити рішення. У цьому разі максимально враховуються індивідуальні можливості учнів за умов колективного навчання.

Отже, для прийняття учнем рішення про вибір профілю навчання доцільно:

а) здійснити діагностично-прогностичний підхід (до профільна підготовка) - вивчити професійні нахили учнів та ознайомити їх з галузями професійної діяльності (також під час екскурсій на виробництва) з урахуванням ринку праці в регіоні;

б) з’ясувати рівень можливостей навчального заклади для впровадження певного профілю;

в) провести анкетування учнів і батьків щодо вибору певного профілю;

г) ухвалити учнями і батьками рішення щодо вибору профілю.

Для ефективного і прискореного впровадження середніми навчальними закладами профільного навчання науковці і методисти зобов’язані:

а) розробити методичні рекомендації зі складання спецкурсів;

б) створити в обласних інститутах підвищення кваліфікації педагогічних

працівників банк розробок спецкурсів на електронному і паперовому носіях, навчальних посібників, робочих зошитів, практикумів чи практичних робіт; в) створити і видати курс “Природознавство” для класів гуманітарного профілю;

в) активізувати роботу з підвищення кваліфікації вчителів профільних предметів;

г) пропагувати перспективний досвід з профільного навчання (за результатами роботи експериментальних шкіл) і поступово впроваджувати його в практику роботи профільних класів закладів освіти.

Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти

Необхідність одночасного засвоєння учнями установ початкової та середньої професійної освіти навчального матеріалу, обумовленого двома стандартами (загальної середньої та професійної освіти), призведе до перевантажень і зниження якості як загальної освіти, так і професійної підготовки випускників. Зберігається жорстка видова структура освітніх програм, учні та студенти обмежені у виборі освітньої траєкторії. Важливою передумовою модернізації загальноосвітнього циклу у програмах початкової та середньої професійної освіти є відносна завершеність програми основної школи в більшості основних освітніх галузей (наприклад, курс природознавства повинен бути досить завершеним для майбутніх філологів, а курс історії - для майбутніх математиків). Пропонується така модель загальноосвітньої складової освітньої програми початкової та середньої професійної освіти для випускників 9-го класу загальноосвітньої школи.

Обов'язкові загальноосвітні модулі:

Основний (професійно-орієнтований) загальноосвітній модуль обсягом приблизно 500-700 годин, у рамках якого учні, по-перше, одержують і закріплюють знання з тих предметів і розділів загальної освіти, що безпосередньо забезпечують успішне засвоєння спеціальних предметів, і, по-друге, проходять інтегрований гуманітарний курс, який забезпечує загальнокультурний розвиток.

Модулі загальних навичок (обсягом до 300 годин). Термін "загальні навички" вводиться як робочий для позначення сукупності навичок, необхідних для успішної адаптації випускників установ початкової та середньої професійної освіти на ринку праці. Після вивчення обов'язкових загальноосвітніх модулів учні поділяються на два потоки з урахуванням їх власних інтересів і результатів навчання. Освітні програми для цих потоків структурно відрізняються співвідношенням загальної та професійної освіти.

Перший потік, основний за кількістю, продовжує поглиблене освоєння професії чи спеціальності (підвищення рівня кваліфікації й освоєння додаткових спеціалізацій), що дозволить підвищити конкурентоздатність випускників на ринку праці. У майбутньому, у міру формування стійких життєвих пріоритетів, частина цих випускників може пройти додатковий загальноосвітній курс і здати єдиний державний іспит, що дозволить їм вступити в навчальний заклад вищої професійної освіти.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: