Сторінка
6
Зазначені форми роботи в основній школі сприяють збагаченню знань, умінь, навичок учнів, допомагають профільному самовизначенню підлітків. Заслуговує на увагу інноваційний досвід побудови підліткової школи як “одиниці” експериментальної взаємодії підлітків і педагогів, як експериментальної норми підліткової освіти. Вона діє за принципом “навчальних ініціатив" і організується у вигляді “зустрічі з новим змістом”. До “навчальних ініціатив" учнів відносять дискусії, “логічний стілець" (логічне обгрунтування певного постулату чи припущення), “наукові статті”, “казки”, “п’єси”. Ці навчальні ініціативи виходять від учнів і виступають, за висловом дітей, як акти індивідуального дорослішання при зустрічі з новим змістом, адже їм завжди хочеться бути старшими. Учні з власної ініціативи шукають різні варіанти розв’язку навчальних проблем і життєвих ситуацій. Вони самі пропонують перейти від обговорення загадок природи до проведення дослідів. Із здивування перед “чудесами" природи починається інтерес дитини до природничих дисциплін. “Зустрічі з новим змістом" можуть носити випереджувальний характер. Такі зустрічі можна ефективно проводити у 7-8-х класах, коли учні тільки починають ознайомлюватись з основними природничими предметами. Відомо, що навчальні досягнення учнів з фізики і хімії низькі, навіть на репродуктивному рівні вони нижчі порівняно з іншими предметами. Одну з основних причин цього явища деякі вчені вбачають у невдалому виборі терміну вивчення цих предметів в основній школі [3, С.40]. Вони вважають, що він вибраний пізно, адже інтереси підлітка до 7-8-го класу вже починають формуватись навколо однієї із шкільних дисциплін, з основами якої учень ознайомлюється раніше. Отже, до 14 років учні повинні ознайомитись з усіма предметами навчального плану, щоб уже на рівні допрофільної підготовки вибір профілю був кваліфікованим і безпомилковим. Тож треба повернутись до концентричного принципу побудови програм навчальних курсів. Уже в 5-6-х класах доцільно проводити розвивальні курси пропедевтики предмета, головною метою якого є пізнавальний, творчий та емоційний розвиток.
У випадках, коли в школі під час формування класу відповідного профілю основна профільна дисципліна ще не вивчалась, ми проводили відповідний пропедевтичний курс. Наприклад, за рік до організації спеціалізованого класу хіміко-біологічного або хіміко-екологічного профілю учні вже в 7-му класі проходили 17-тигодинний пропедевтичний курс хімії за рахунок годин шкільного компонента (для довідки: за чинною програмою хімія вивчається з 8-го класу). Аналогічно перед організацією класу фізико-математичного профілю учням у 6-му класі (для довідки: фізика вивчається з 7-го класу) ми пропонували також аналогічний курс з фізики. Критеріями відбору змісту для подібних пропедевтичних курсів на допрофільному етапі основної школи стали:
актуалізація знань, набутих у попередньо вивчених курсах природознавства;
життєвий досвід учнів, зоснований на хімічних (чи фізичних) знаннях, набутих у побуті;
актуалізація екологічних (чи біологічних) відомостей, пов’язаних з хімією (чи фізикою) у суміжних дисциплінах;
перенесення частини основних початкових хімічних (чи фізичних) понять у пропедевтичний курс.
Результати педагогічного експерименту з відбору змісту на етапі допрофільної підготовки засвідчили, що учні, які працювали над змістом пропедевтичного курсу, виявили не тільки вищий рівень навчальних досягнень, але й свідоміше і впевненіше обирали відповідний профіль навчання у старшій школі.
Робота з учнями 9-го класу щодо засвоєння навчального змісту включає елементи діяльності, що використовувались у попередніх класах, але зміст допрофільної підготовки розширюється в 9-му класі ще й за рахунок елективних курсів - курсів за вибором учня. Зміст допрофільної підготовки в 9-му класі гнучкий, що залежить від багатьох факторів: матеріальної бази навчального закладу, його кадрового потенціалу, потреб суспільства, сім’ї і самого учня. Така підготовка може здійснюватись за різними варіантами, проте можна виділити кілька спільних рис. Ці курси мають бути орієнтовані не лише на те, щоб розширити знання учня з певного предмета (чи освітньої галузі), але й на організацію занять, які сприяють самовизначенню школяра відносно профілю навчання в старшій школі. Ці курси повинні бути короткотривалими - від місяця до півроку (8-34 год.), щоб кожен учень, засвоюючи зміст може й кількох пробних курсів, міг “примірятись” до того чи іншого профілю.
При всій різноманітності курсів за вибором їх можна умовно розділити на дві групи: пробні та орієнтуючі. Перші можуть бути розроблені вчителем на змісті матеріалу одного предмета або й на міжпредметному рівні. Важливо лише, щоб зміст цього пробного курсу був спрямований на конкретний профіль (у ньому мають проглядатись змістові і діяльнісні аспекти профілю навчання) і обов’язково враховував наступність між чинним курсом предмета і профільними предметами старшої школи, а не виглядав як додаткові заняття з відпрацювання загально-навчальних умінь і навичок.
У цьому плані доцільними можуть бути пробні курси у формі дослідницьких лабораторних практикумів і експериментальних задач. Наприклад, пробний курс за вибором “Хімічний експеримент" сприяє підготовці учнів не тільки до навчання за природничим профілем, а в майбутньому й до роботи лаборанта в хімічній лабораторії. Зміст такого курсу включає користування основними хімічними приладами (наприклад, аналітичними терезами), методику проведення аналізів речовин. Це дозволяє учням краще зрозуміти хімію, основні методи пізнання цієї науки. Подібний курс може бути створений і з біології вчителем-біологом. У процесі засвоєння такого елективного курсу учні вчаться проводити “посів” бактерій, готувати для нього поживне середовще тощо. Пробний курс може бути й на міжпредметній основі, наприклад хімії і біології. Його мета - допомогти учням обрати природничий профіль, навчити їх основних загальнонаукових методів пізнання (висунення гіпотез, їх перевірка, формулювання висновків). При цьому діяльнісний компонент пробного курсу для дев’ятикласників має не просто орієнтувати на поглиблене вивчення біології й хімії в 10-11-х класах, а й бути змістово пов’язаний з конкретним напрямом профілю (наприклад, медичного чи сільськогосподарського), моделюючи для нього навчальні ситуації і проблеми. Зрозуміло, що обраний в 10-11-му класах природничий профіль буде мати різну орієнтацію (різні спецкурси) залежно від сфери прикладання набутих знань у майбутньому. Тобто чи для продовження навчання в ВНЗ медичному або сільськогосподарському, чи для роботи лаборанта медичної або сільськогосподарської лабораторії має бута різна спрямованість спецкурсу (наприклад, на медицину чи сільське господарство). Тому на етапі допрофільної підготовки зміст пробних курсів має також враховувати прагматичний підхід.
Друга група елективних курсів на етапі допрофільної підготовки - орієнтуючі курси. Вони мають найчастіше надпредметний характер і спрямовані на вирішення задач не лише профільної, але й професійної орієнтації. Наприклад, учень, начитавшись детективів чи йдучи за модою на професію, мріє стати слідчим, але не знає, як це можна здійснити. Опановуючи курс “Особливості діяльності юриста”, учень може засвоїти ази юриспруденції (наприклад дізнатись про цивільний і карний кодекс, існування Декларації прав дитини (ЮНЕСКО) тощо), докладніше ознайомитись не лише з романтикою, а й важкими буднями роботи слідчого. Водночас він дізнається й про існування навчальних закладів, які готують юристів, умови вступу та особливості навчання в них.