Сторінка
15

Формування читацьких інтересів семикласників активними методами навчання

Метод "Мозковий штурм" означає вільне висловлення ідей, думок на задану проблемну тему (навіть. якщо вони фантастичні, неможливі у реалізації), але без критики та обговорення. Ці ідеї фіксуються, систематизуються й оцінюються .

Умова застосування методу:

1) у роботі беруть участь 5 – 7 учасників;

2) група працює півколом або в колі за одним столом;

3) обов'язкова участь модератора;

4) тривалість: 15 – 45 хв.;

5) кожна ідея фіксується учасниками або модератором;

6) відсутність критики або коментарів на адресу висловлюваних ідей.

Метод "Мозковий штурм" сприяє народженню значної кількості ідей при високій активності у часників, розвиває комунікативні здібності учнів, надає їм можливість самовиражатися та само реалізуватися.

Таблиця 2.5

Покажемо на прикладі уроку.

Тема уроку: Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика.

Мета: навчати розкривати художній образ, розповідати про сприйняття Михайликом дорослого світу, його чутливість до всього прекрасного; розвивати образне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати ставлення до природи як до джерела натхнення.

Робота за методом "Мозковий штурм" проводиться у чотири етапи:

1-ий етап (10 хв.): привітання, створення невимушеної атмосфери, взаємного представлення.

2-ий етап (5 хв.): входження в проблемну тему та початок подачі ідей на її вирішення.

3-ій етап (20 хв.): ненав'язливе залучення до участі всіх учасників і записування, навіть незначних, на перший погляд, висловлених думок.

4-ий етап (10 хв.): підведення підсумків - систематизація записаних ідеї, визначення логічної послідовності; остаточний аналіз.

У результаті роботи учні відповідають на питання:

За допомогою кого і чого формується кругозір, світогляд героя? (Було багато ситуацій, в яких його родина навчила його любити природу Михайлик був дуже допитливим і полюбляв слухати розповіді діда, навчила мати допомагати, коли самому поміч не заважала б, та привила любов до природи)( Два фрагменти фільму)

Що ви побачили в останньому фрагменті? Чому в хлопчиків були такі нажахані очі?

Як хлопчик ставився до навчання у школі? Чим це пояснити? (Михайлик тягнувся до знань, він дуже хотів навчитись писати і читати, навіть коли був на вулиці сніг, можливо інші діти зраділи б, а хлопчик понурився)

Чим вас приваблює цей персонаж?

Отже, проблема використання в дидактичному процесі креативних методів або розвивального навчання для активізації пізнавальної діяльності та читацького інтересу учнів шестикласників особливо актуальна на сучасному етапі становлення національної системи освіти і збагачення її новим змістом.

Із метою формування особистості учня в навчальному процесі сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання такими прийомами та способами, які сприяли б формуванню в суб’єктів навчання мотивації, активізації пізнавальної діяльності, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й емоційної заангажованості в навчально – пізнавальної діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь.

Оскільки активний підхід до проблеми навчання припускає не вирішення готових дидактичних завдань, а генерацію, творче формування і опрацювання ідей, задумів і проектів у широкому соціальному аспекті життя, креативна технологія навчання має представляти собою спосіб виміру вихідної і основної установки професійної освіти.

В основі активних методів лежить залучення учасників навчання до діяльності; доведено, що людина найбільше вчиться і запам’ятовує якраз в процесі своєї діяльності. Громадська діяльність рідко є самостійною діяльністю, найчастіше вона відбувається в групі – креативні методи надають можливість такого групового навчання.

Учасники навчання приходять на заняття з величезним багажем практичного досвіду – про його значну частину не здогадуватиметься навіть найбільш досвідчений викладач – креативні методи дозволяють і викладачеві і груп і використовувати цей досвід для спільної користі.

Активні методи передбачають значну гнучкість – основне в них результат, а не реалізація попередньо визначеного дидактичного плану. Тому вони передбачають вільність, розслаблення та ігри, що значно сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці української літератури.

Отже, активні методи навчання у дидактичному процесі є доповненням, розширенням традиційних методів навчання лекції, доповіді, читання літератури і не спрямовані проти. Традиційні методи навчання завжди залишаться важливим елементом успішного навчання.

Аналіз методичної літератури, наукових праць із досліджуваної нами проблеми, а також аналіз підручника української літератури, показав, що активізація пізнавальної діяльності з використанням ативних методів є важливою умовою розвитку творчої особистості учня, крім цього здійснюється формування пізнавальної самостійності та інтересу до навчання, що у свою чергу є одним із важливих завдань сучасної освіти.

Таким чином, у ході нашого дослідження, метою якого виступила розробка системи ативних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів з вивчення української літератури в сьомому класі, нами були досліджені психологічні, дидактичні ті лінгводидактичні матеріали, у результаті чого ми змогли дійти певних важливих висновків щодо досліджуваної проблеми.

По-перше, проаналізувавши наукову літературу з проблеми формування читацького інтересу, ми визначили основні праці науковців – дослідників, у яких висвітленні питання активізації пізнавальної діяльності та низка інших проблемних питань, пов’язаних із досліджуваною нами проблемою; опрацювали і узагальнили аналізований матеріал, а також виокремили і дослідили низку питань, що безпосередньо стосуються позначеної нами теми і не були розглянуті у науковій літературі повно й детально, зокрема такі питання, як: використання основних положень когнітивної методики в активізації пізнавальної діяльності семикласників, системний підхід в активізації пізнавальної діяльності учнів, визначення конкретних шляхів і прийомів формування пізнавальної самостійності та пізнавальної активності шестикласників, удосконалення пізнавальних завдань у процесі вивчення навчального матеріалу, розробка системи креативних методів активізації пізнавальної діяльності учнів тощо.