Сторінка
2

Диференціація навчання в освіті

Стосовно навчання математики важливе значення має можливість розв’язувати більше задач, використовуючи весь заданий матеріал підручників (чого не вдається зробити у звичайних класах). Учителям доводиться самостійно добирати чимало додаткового матеріалу, і тут хочеться зробити одне застереження. Як свідчить спостереження: деякі спостерігачі класоводи, розширюючи асортимент вправ, виконуючи завдання різними способами, не помічаючи, що вони виходять за межі базових завдань та знань учнів і по суті оперують незнайомим їм матеріалом.

Доречно зауважити, що перехід до диференційованого навчання за принципом створення класів за здібностями, на жаль, не був підготовлений належним чином: не розроблялися відповідні програми. підручники, унаочнення.

Важливо також змінити перехід до організації домашніх завдань. Їх діяльність, характер, зміст і обсяг визначаються з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

Важливо взяти до уваги обґрунтування З.І.Калмикової, яка відносить темп просування у засвоєнні знань до критеріїв розумового розвитку учнів, але застерігає, що його не можна плутати з індивідуальним темпом роботи. Темп просування визначається кількістю однотипних вправ, необхідних для формування узагальнення. Зрозуміло, що в класах, куди відібрано дітей з високим рівнем навчальних можливостей однотипних вправ треба значно менше. ніж у класах нижчого рівня.

Види диференціації

Диференційоване навчання. Класно-урочна система вимагає удосконалення навчального процесу шляхом диференціації завдань і методики навчання залежно від можливостей учнів. Навчально-виховний процес, який враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов - диференційованим навчанням.

Види диференціації:

а) за здібностями, коли учні розподіляються по навчальних групах за одною з ознак: за загальними здібностями; за окремими здібностями. У першому випадку за результатами успішності учні розподіляються по класах А, В, С і навчаються за відповідними програмами. Можливі переводи з одного в інший клас. У другому випадку учні групуються за здібностями до тої чи іншої групи предметів (гуманітарних, природничих, фізико-математичних);

б) за відсутністю здібностей: учні, що не встигають з тих чи інших предметів, групуються у класи, в яких ці предмети вивчаються за заниженим рівнем і в меншому обсязі (Франція);

в) за майбутньою професією: навчання дітей в музичних, художніх, 179 з поглибленим вивченням іноземних мов школах;

г) за інтересами учнів: навчання в класах чи школах з поглибленим вивченням фізики, математики, хімії, інших предметів;

ґ) за талантами дітей: важливо відшукати серед дітей таланти і створити умови для їх всебічного розвитку (в Тернополі — школа "Відродження"). Пошуки здійснюються шляхом різноманітних конкурсів, олімпіад. За Н.С. Лейтисом для здібних дітей характерні: уважність, зібраність, постійна готовність до напруженої праці; готовність до праці, що переростає в працелюбність, в потребу працювати безупинно, без відпочинку; швидкість мислення, висока продуктивність розумової праці; широке коло пізнавальних інтересів, що виступають постійним стимулом розумової активності.

Диференційоване навчання у практичній діяльності вчителя:

а) всі учні одержують однакової складності завдання, але слабшим учням надається індивідуальна допомога під час їх виконання;

б) слабшим учням даються окремі завдання;

в) спочатку дається легше завдання, але згодом ускладнюється додатковим завданням.

У цілому диференціація завдань за змістом може бути: за кількістю завдань; за ступенем їх трудності; за ступенем самостійності їх виконання.

Учнів, відповідно до їх навчальних можливостей, можна умовно поділити на такі групи:

Учні з дуже високими навчальними можливостями характеризуються здатністю швидко засвоювати матеріал, вільно вирішувати завдання, з інтересом самостійно працювати, потребують складніших завдань.

Учні з високим рівнем навчальних можливостей характеризуються міцними знаннями, володіють навичками самостійної роботи, не поступаються першій групі у засвоєнні матеріалу, але не завжди старанно закріплюють вивчене, бо їм не властива висока працездатність. Вони вимагають корекції їх роботи, періодичного контролю за їх навчальною діяльністю.

Учні зі середніми навчальними можливостями характеризуються здатністю вчитися нормально, для окремих властива висока научуваність при низькій навчальній працездатності, для інших — середня научуваність при середній працездатності, вимагають оперативної підтримки і допомоги педагога.

Учні з низькими навчальними можливостями мають низький рівень научуваності або навчальної працездатності, вимагають спеціального підходу педагога.

Ефективність системи диференційованого навчання

У системі загальноосвітньої школи, початкова-основоположна ланка. Відомо, що на цьому етапі закладається фундамент розумових, моральних і емоційно-вольових якостей особистості.

Набір до першого класу здійснено за методикою розробленою вченими. Аби виявити ступінь психологічної готовності дітей до навчання, досвідчені вчителі початкових класів проводять тестування майбутнього учня. Після цього школярі розподіляються в один із трьох типів диференційованих класів.

Розподіл у класи певного типу можливий тільки за згодою батьків. Ми переконуємо їх, що всі класи повноцінні і кращий з них той, який найбільшою мірою відповідає індивідуальним та психологічним особливостям дитини, інтересам і потребам її подальшого розвитку. Слід зазначити, що кожного випадку конфлікту з батьками з цього приводу за три роки не було.

Клас першого типу-звичайний, тут навчаються діти, розумовий розвиток яких відповідає їхньому вікові, тобто береться за норму.

Другий тип-для дітей з підвищеним рівнем розумового розвитку. Навчання тут проводиться прискорено: чотирирічна програма початкової школи опановується за три роки.

Третій тип класу-це клас підвищеної індивідуальної уваги, клас вирівнювання. Навчально-виховний процес здійснюються за звичайними програмами, але наповнюваність класу значно менша-18 учнів. Отож на долю кожної дитини припадає значно більше індивідуальних контактів з вчителем, які враховують індивідуальні особливості та характер даного учня. Вчитель омочує кожного учня підвищеною увагою і піклування, материнською ласкою. Такі комфортні умови сприяють подоланню відставання у розвитку. Наш довід показують, що цей вид диференціація навчання дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опанувати програму в зручному, досить напруженому, але доступному іншому темпі.

Диференційоване навчання грамоти

Учені та вчителі вважають, що диференційований підхід слід запропонувати з перших уроків, починаючи з навчання грамоти. Кожному школяреві маємо дати стільки, скільки потребує його розум, стільки дозволить здібності та вміння.

Диференціювання з рідними групами дітей нагадує роботу в класі-комплекті, коли вчитель добирає різні завдання. Але ця робота має й відмінності-зосереджується навколо виучуваної теми групою, всім класом , різному обсязі та різному темпі , різними методами і прийомами. Диференціювання потребує сформованості в групах Є2й Є1 елементарних прийомів самостійної роботи з перших уроків навчання, оскільки потрібні завдання часто пропонуватимуться на дошці чи на картці.