Сторінка
8

Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

Певні організаційні заходи слід здійснити також у напрямку досягнення прозорості контрольно – ревізійної роботи, зміцнення матеріально – технічної бази і кадрового забезпечення державної контрольно – ревізійної служби.

Критерієм прозорості контрольно – ревізійної роботи є досягнення ДКРС таких параметрів :

Ø зрозумілість цілей, які переслідує державна контрольно – ревізійна служба, як для посадових осіб центральних органів влади, підприємств, установ і організацій, так і пересічних громадян держави;

Ø забезпечення в ході контролю прав і свобод громадян та інших суб’єктів адміністративного права;

Ø відкритість процесу планування основних напрямків контрольно – ревізійної роботи, проведення ревізійних матеріалів;

Ø доступ спеціалістів, наукових працівників до ревізійних матеріалів попередніх років, по яких завершився 10 – річний термін зберігання в архівах органів ДКРС.

Важливим в цьому напрямку є створення прес – служби ГоловКРУ України. Однією з дієвих складових цієї системи є вихід у світ інформаційно – аналітичного, науково – практичного журналу державної контрольно – ревізійної служби “Фінансовий контроль”.

На жаль, в Україні відсутні науково – прикладні дослідження з питань визначення напрямів і об’єктів державного фінансового контролю в умовах перехідної економіки нашої держави. У зв’язку з цим є небезпека, що в результаті підготовлених самими контролюючими органами рішень буде удосконалюватись тільки один напрям державного фінансового контролю – контроль за публічними фінансами та майном. Водночас недостатньо уваги буде приділено контролю виявлення діяльності, яка провокує платіжну кризу, дестабілізує економічну ситуацію, несе загрозу національній безпеці. Така занепокоєність викликана тим, що в умовах адміністративної реформи і дерегулювання підприємницької діяльності удосконалення державного фінансового контролю ускладнюється. Пов’язано це з тим, що :

1. на початковому етапі ринкових перетворень багато питань, пов’язаних з державним регулюванням і фінансовим контролем, не одержали необхідного наукового обґрунтування;

2. з причин закритості протягом тривалого часу діяльності суб’єктів державного фінансового контролю нині немає належного розуміння громадськістю його ролі і місця в житті суспільства;

3. в ринкових умовах відбувається не спрощення, а ускладнення фінансових аспектів діяльності держави – у зв’язку із активним залученням до задоволення суспільних потреб комерційних структур різної форми власності, використанням для обслуговування державних коштів банківської інфраструктури і інфраструктури інших фінансово – кредитних установ, закупівлею необхідних товарів, робіт і послуг через ринкові механізми;

4. головною ціллю державного фінансового контролю нині є інтереси держави не тільки як власника і виробника товарів, але і як організатора створення умов для реалізації інтересів суб’єктів господарювання недержавної форми власності і громадян;

5. змінилися вимоги до державного фінансового контролю, який нині має бути не тільки об’єктивним, але й законним і ефективним;

6. ускладнилась можливість правового посилення повноважень органів державного фінансового контролю, оскільки значну частину складу парламенту складають підприємці, які не підтримують встановлення жорстких нормативів і обмежуючих правил;

7. відсутній єдиний центр координації розвитку системи державного фінансового контролю, суб’єкти якої підпорядковані різним органам законодавчої і виконавчої влади;

8. рух нашої країни до членства в економічних і фінансових організаціях світового співтовариства зобов’язує враховувати досвід організації державного фінансового контролю у економічно розвинутих державах, який, однак, не завжди є оптимальним для перехідної економіки України;

9. ускладнилась можливість виявлення і документування порушень в зв’язку з транс націоналізацією економічних відносин і комп’ютеризацією обліку фінансових ресурсів;

10. не вирішено проблем матеріально – технічного і кадрового забезпечення органів державного фінансового контролю.

В Україні мало уваги приділяється функціям ДКРС профілактичного і запобіжного характеру. Досвід світової економіки показує, що саме реалізація запобіжних функцій ДКРС може давати найбільш високі результати у вирішенні питань, пов’язаних зі зберіганням державної власності, цільовим використанням бюджетних коштів та підвищенням ефективності роботи виробничо – господарських структур. Реалізація функцій КРУ профілактичного та запобіжного характеру потребує поглиблення робіт по узагальненню та оцінці результатів перевірок і ревізій, виявленню причин, що призвели до порушень чинного законодавства з боку виробничо – господарських об’єктів, установ і відомств різного підпорядкування. Аналіз статистичної звітності, яка характеризує стан злочинності в державі, показав не тільки зростання кількості злочинів економічного характеру та їхні основні види, але і дозволив прослідкувати взаємозв’язок між зростанням економічної злочинності в окремих галузях народного господарства, фінансовим станом виробничо – господарських об’єктів та соціальною напругою на підприємствах, у галузях і суспільстві в цілому. Загально відомі факти складного становища виробничо – господарських об’єктів Міністерства вугільної промисловості, бюджетної сфери, включаючи освіту, медицину тощо. Аналіз ревізій і перевірок, здійснених органами ДКРС України, показав, що за останні роки значно підвищився рівень порушень фінансової дисципліни саме в цих галузях. Прослідковується взаємозв’язок між показниками, що характеризують фінансовий стан підприємств, рівень фінансової дисципліни та рівень соціальної напруги у виробничих колективах. При цьому, чим вищий рівень порушень чинного законодавства з боку господарських структур, тим нижчий рівень задоволення соціальних потреб працівників і споживачів в цілому.

Підвищення профілактичних функцій контрольно – ревізійної системи передбачає необхідність визначення типових видів відхилень у роботі виробничо – господарських об’єктів, підприємств, установ і відомств та розробки механізмів їх усунення. Перш за все, необхідно налагодити чітку та взаємо злагоджену діяльність служби контрольно – ревізійного апарату з органами виконавчої та законодавчої влади на всіх рівнях управління економікою. В результаті такої взаємодії мають бути вироблені чіткі критерії та вимоги до роботи виробничо – господарських структур, установ і відомств різного підпорядкування і форм власності. Такі вимоги можуть фіксуватись в інструкціях і меті контролю, ревізії або перевірки в кожному конкретному випадку.