Сторінка
11

Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

1. Значним кроком до становлення нових контролюючих структур, характерних для ринку, стало прийняття Закону України “ Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні “ в 1993 році. Даним законом були визначені основи державної системи контролю в Україні, права і обов’язки органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян, а також структуру і організацію системи контролю, інші норми, які стосуються державної системи контролю.

2. Необхідно відмітити, що соціально-економічні, та політико-правові перетворення у нашій державі з часу прийняття даного закону (пройшло десять років з моменту його введення в дію) привели до його часткової невідповідності наявним умовам. До недоліків чинного закону слід віднести, в першу чергу, такі:

- право органів ДКРС проводити ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності за дорученнями правоохоронних органів передбачено в статті 14 “Взаємовідносини державної контрольно – ревізійної служби з правоохоронними органами” розділу IV “Правовий захист службових осіб державної контрольно – ревізійної служби” чинного Закону України, але при цьому не визначено сферу дії, функції і права органів служби в процесі проведення таких ревізій або перевірок.

- закон обмежує сферу дії ДКРС в частині здійснення контролю за виконанням цільових державних програм і контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів, за використанням державного майна, валютних кредитів, сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо.

- органи ДКРС не мають належних важелів для забезпечення відшкодування чи поновлення завданих державі збитків, стягнення в дохід держави донарахованих платежів.

- ефективність державного контролю за використанням бюджетних коштів залишається низькою частково з причини відсутності у ДКРС права застосовувати до порушників фінансові санкції за нецільове використання цих коштів.

3. З урахуванням таких проблем вкрай необхідно внести відповідні зміни й доповнення до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”.

Внесенням змін і доповнень до закону передбачається вирішити такі питання :

а). Окреслити загальну сферу діяльності органів державної контрольно – ревізійної служби з огляду на те, що доручення контрольно – ревізійні підрозділи одержують ( і будуть одержувати ) від центральних органів влади та правоохоронних органів.

б). Визначити порядок проведення органами ДКРС ревізій і перевірок із власної ініціативи, за дорученнями Міністерства фінансів України, Кабінету міністрів України, правоохоронних органів тощо.

в). Закріпити статус ГоловКРУ України як найвищого органу ДКРС з врахуванням того, що за тенденцію адміністративної реформи ГоловКРУ підпорядковується Міністерству фінансів України.

г). Уточнити функції, права і відповідальність органів ДКРС, особливо в частині перевірки використання фінансових ресурсів підприємницьких структур, які використовують державні кошти, дотримання податкового законодавства, реалізація ревізійних матеріалів.

д). Передбачити відповідальність підприємств, установ і організацій за нецільове використання бюджетних коштів. [ 24, с.5 ]

4. Потрібно констатувати, що подальше покращення і вдосконалення контрольно – ревізійної діяльності затримується внаслідок відсутності її законодавчо – нормативної бази. Останнє прямо перешкоджає успішному виконанню ревізійним апаратом фінансових органів завдань в боротьбі з організованою злочинністю. Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно – правових актів необхідно:

забезпечити постійний моніторинг та аналіз законодавства з питань фінансового контролю, за результатами якого запровадити своєчасну підготовку та подання в установленому порядку пропозицій для розв’язання проблемних питань;

домогтися прийняття Верховною Радою України закону “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”;

забезпечити вдосконалення механізму планування контрольної роботи;

забезпечити розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного

і комунального майна у сфері взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами, з інших питань контрольно – ревізійної роботи, які мають бути врегульовані;

забезпечити розробку порядків ( механізмів ) взаємодії ( координації ) з іншими фінансовими і контролюючими органами та підрозділами за тими напрямами контрольно – ревізійної роботи, за якими така взаємодія не врегульована або потребує змін і доповнень, та ініціювати їх погодження і затвердження в установленому порядку.

5. Загалом, шляхами до підвищення ефективності фінансового контролю бачимо:

- чітку координацію в часі діяльності КРУ роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління.

- дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами.

- впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово – господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей.

- широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових порушень.

- регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово – економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими та матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ.

- проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів.

- належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно – ревізійних підрозділів, моніторинг результатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів.

6. Одним із важливих принципів діяльності ДКРС є гласність. Остання позитивно впливатиме на ефективність роботи державної контрольно – ревізійної служби. Дотримання цього принципу має важливе виховне значення. Оприлюднення фактів зволікань, бюрократизму, незаконного чи неефективного використання фінансових ресурсів, з одного боку, сприяє вихованню правопорушників шляхом впливу на них громадської думки, а з іншого боку, гласність відіграє важливу превентивну роль, тобто попереджає про те, що в майбутньому до винних осіб будуть застосовані відповідні санкції.

Критерієм прозорості контрольно – ревізійної роботи є досягнення ДКРС таких параметрів:

зрозумілість цілей, які переслідує державна контрольно – ревізійна служба, як для посадових осіб центральних органів влади, підприємств, установ і організацій, так і пересічних громадян держави;