Сторінка
2

Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних етапів. Кожний з етапів має свій зміст, функціональне призначення і відокремлений за часом. У теорії і практиці контрольно – ревізійної діяльності є такі етапи ( рисунок 1) :

§ планування ревізії;

§ підготовка до ревізії;

§ складання завдання ( програми ) проведення ревізії;

§ організація роботи на місці ( об’єкті ) ревізії;

§ документальна й фактична перевірка;

§ систематизація матеріалів ревізії і складання акта, висновків і пропозицій;

§ узгодження і обговорення наслідків ревізії на підприємстві;

§ затвердження матеріалів ревізії;

§ контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії.

Перспективні плани проведення ревізій і перевірок складають переважно на п’ять років, поточні – на наступний календарний рік. Слід врахувати, що Указом Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно – ревізійної роботи” № 1031/2000 передбачено періодичність проведення державною контрольно – ревізійною службою планових ревізій і перевірок використання коштів бюджетів і позабюджетних фондів не рідше одного разу на три роки. Кожна ревізія має охоплювати період, який починається з дня закінчення попередньої ревізії і завершується датою складання балансу, перевіркою якого закінчується запланована ревізія.

Рис. 1. Схема планування і проведення ревізійного процесу

Відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно – ревізійною службою в Україні, затвердженої наказом Головного контрольно – ревізійного управління України від 03.10.1997 р. № 121, ревізії та перевірки проводять на основі піврічних планів :

- Головного контрольно – ревізійного управління, затверджених його колегією;

- контрольно – ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва і Севастополя, затверджених Головним контрольно – ревізійним управлінням України;

- Контрольно – ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених контрольно – ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва і Севастополя.

Відповідно до Положення “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 515, планування контрольно – ревізійної роботи, згідно з доведеними управлінням завданнями, проводиться керівником ревізійного органу з урахуванням встановленої періодичності ревізій.

Плани ревізій у системі міністерств і відомств складаються контрольно – ревізійними управліннями (відділами) й затверджуються керівниками вищестоящих організацій. План проведення ревізій і перевірок зберігається у керівника контрольно – ревізійного органу й не підлягає розголошенню з метою забезпечення раптовості кожної ревізії чи перевірки. У планах вказується : на яку дату ревізовані підприємства, вид ревізії, затрати часу в днях, за який період має проводитися ревізія, час її проведення і робиться відмітка про виконання. Термін особливостей підприємств, що ревізується. Обсяг ревізії може вимірюватись оборотом продукції, кількістю підприємств і справ, що підлягають ревізії. Продовження встановленого терміну, як виняток, допускається з дозволу органу, який призначив ревізію [ ]

Основними завданнями ревізій (перевірок) є:

1) При проведенні ревізій (перевірок) виконання бюджетів, стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міст обласного підпорядкування, районів і районів у містах.

2) Перевірка дотримання вимог Бюджетного кодексу України (2542 – 14) та інших нормативно – правових актів щодо виконання бюджетів усіх рівнів, стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства України.

3) Ревізія поточного рахунка відповідного бюджету, використання коштів загального і спеціального фондів, валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених чинним законодавством.

4) Ревізія правильності витрачання коштів на утримання фінансових органів і органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Головному контрольно – ревізійному управлінню України, контрольно – ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно – ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

1. Ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2. Безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових та інших рахунках в банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;

3. Залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів, готової продукції, інших перевірок з оплатою з спеціально передбачених на цю мету коштів;

4. Вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються чи перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси і касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підроблень, інших зловживань вилучати на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;