Сторінка
3

Визначення рейтингової оцінки діяльності банків

якщо банк має загальні резервні відрахування, які можуть бу­ти використані для відшкодування можливих збитків у майбутньо­му, ця сума додається до суми капіталу

.

Якість активів визначається таким співвідношенням:

Середньозважена вартість класифікованих активів / Капітал банку100%

При цьому загальна рейтингова оцінка якості активів визнача­ється за такими показниками:

Аналіз надходжень

Надходження банку та його рентабельність — важливі показни­ки, що характеризують ефективність діяльності банку та його за­гальний фінансовий стан. Тому аналіз цих показників має велике значення для забезпечення стабільності банківської системи.

Банк повинен мати достатній розмір надходжень (прибутків), щоб забезпечити свій розвиток. Іншими словами, він мусить направ­ляти достатній обсяг прибутків на підтримування або збільшення свого капіталу. Якщо коефіцієнти капіталу банку мають тенденцію до погіршення, це свідчить про те, що прибуток банку невисокий, або що недостатній обсяг його прибутків залишається нерозподіле­ним. Це, зокрема, може бути у разі виплати надто великої частки прибутків у формі дивідендів власникам банку.

Під час фінансового аналізу банку важливо з'ясувати взаємозв'я­зок між надходженнями і якістю активів. Банк, що має проблеми з якістю активів, буде змушений в обліку визнати збитки й знизити вартість проблемних активів (тих, що підлягають класифікації). Ці збитки скоротять надходження банку або навіть призведуть до того, що банк зазнає збитків від своєї основної діяльності.

З якістю активів тісно пов'язане питання достовірності даних про надходження. Наприклад, якщо банк не визнає з погляду обліку свої безнадійні кредити, тобто не робить резервних відрахувань, йо­го надходження можуть здаватися достатніми, але насправді вони завищуються, тоді як проблемні активи враховуються за завищеною вартістю.

Про недостовірність даних щодо надходжень можуть свідчити нарахування процентів до прибутків раніше, ніж вони отримані.

Проценти за кредитами можуть бути:

заробленими;

стягненими (отриманими).

Якщо платежі за кредит прострочені, а банк продовжує нарахо­вувати зароблені, але не одержані проценти, то він фактично зави­щує свої надходження за процентами. Адже може статися, що вони ніколи не будуть виплачені.

Отже, нарахування процентів банк має негайно призупинити, як тільки несплата заборгованості досягне відповідного строку (як правило — 90 днів).

Крім того, під час аналізу надходжень необхідно брати до уваги й інші фактори, зокрема:

усталену практику амортизації активів, які з часом втрачають свою вартість;

правильність ведення розрахунку заборгованості за по­ датками;

відображення в обліку сум, виплачених власникам банку у формі дивідендів після виплати податків. Якщо банк виплачує високі відсотки чистого прибутку як дивіденди, то він не зможе використати достатню частку своїх прибутків для збільшення капіталу.

Рівень надходжень розраховується як коефіцієнт прибутковості за формулою:

Чистий прибуток після сплати податків, але до виплати дивідендів / середня вартість усіх активів 100 %.

Аналіз надходжень здійснюється на основі річних та кварталь­них даних після коригування на податкові виплати.

Загальна рейтингова оцінка якості надходжень установлюється залежно від коефіцієнта прибутковості:

Аналіз ліквідності

Аналіз ліквідності банку дає можливість виявити, чи спромож­ний він виконувати свої зобов'язання у визначені строки і без втрат.

Найпростіший метод діяльності банку — збереження відповідної частини своїх активів у ліквідній формі, тобто у вигляді готівки, залишків на коррахунках у Національному банку, а також в інших банках, у державних цінних паперах (за можливості швидкого їх перетворення на готівку).

Одначе існує відповідний взаємозв'язок між ліквідністю і надхо­дженнями. Він полягає в тому, що ліквідні активи, як правило, да­ють менший процент, ніж неліквідні (особливо кредити), а банки, що тримають у ліквідній формі значну частину своїх активів, мати­муть нижчу рентабельність. Тому банки, котрі проводять агресивну політику одержання максимальних прибутків, намагаються утриму­вати ліквідні активи на мінімально припустимому рівні.