Сторінка
3

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління

Таблиця 1.1

Фінансування дефіциту бюджету України в 2000—2002 роках

Млн.грн.

Як видно з наведеної таблиці, основний акцент у фінансуванні дефіциту бюджету змішено у бік внутрішнього фінансування за допомогою ОВДП, розміщених серед підприємств і банківських структур України. Все це призводить до необхідності повернення як внутрішнього, так і зовнішнього державного боргу. Наприклад, у 1998 році Мінфін України повинен був повернути майже 7 млрд. грн. За цієї ситуації внутрішній ринок державних цінних паперів не зможе забезпечити фінансування дефіциту в таких обсягах.

Зростає також і зовнішній борг держави. Тому, розглянувши можливі напрямки, які ведуть до скорочення дефіциту бюджету України, ми вважаємо найприйнятнішим другий напрямок — скорочення видаткової частини бюд­жету. Тим більше, що цей варіант збігається з основною вимогою МВФ — проведенням адміністративної реформи як основної за умов скорочення дефіциту бюджету і надання кредитів МВФ.

1.2. Причини бюджетного дефіциту та його вплив на економіку.

Незважаючи на загальноприйняте розуміння змісту бюджетного дефіци­ту як перевищення витрат держави над її доходами, багато що в теоретично­му з'ясуванні зв'язку названої ситуації з державними фінансами залишаєть­ся невстановленим. Полярність позицій починається з визначення взаємодії бюджетного дефіциту та інфляції. Так, існує думка, що " . Гіперінфляція завжди і скрізь явище бюджетне ."'. Інший автор вважає, що " . дефіцит є наслідком, а не причиною інфляції і в незначній мірі залежить від рівня державних витрат .". Згідно з іще однією точкою зору " . дефіцит феде­рального бюджету залишається найкрупнішим джерелом російської інфляції. Щоб ліквідувати його і відповідно інфляцію, слід зменшити дефіцит до такої величини, яку можна було б без великої фінансової напруги покрити з неін-фляційних джерел ." .

Зв'язок між бюджетним дефіцитом та інфляцією очевидний. Але первинною ланкою в цьому зв'язку є все-таки тривале перевищення державних витрат над доходами. У світовій практиці не спостерігалисьвипадки, коли б помітна інфляція мала місце при бездефіцитному бюджеті. Разом з тим, виникнувши як наслідок бюджетного дефіциту, інфляція посилює останній хоча б тому, що сильніше знецінює його доходи, ніж витрати. Адже основним джерелом доходів є податки, які сплачу­ються через певний час з початку року (через місяць чи квартал суб'єктами господарювання або навіть через рік фізичними особами - платниками податків зі своїх доходів), в той час як витрати здійснюються щоден­но.

Не все в теоретичному плані з'ясовано і щодо причин виникнення бюджетного дефіциту. На думку деяких авторів, " .Дефіцит бюджету . виникає внаслідок багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин. Най­більш розповсюдженим явищем стає обмеженість фінансових можли­востей держави мобілізувати необхідні доходи ." і. В цьому твердженні проблема бюджетного дефіциту зводиться лише до одного його боку -доходів - і зовсім не береться до уваги інший - витрати держави.

Згідно з іншою позицією, " . дефіцит бюджету - наслідок немину­чості дотацій, обмеженої бази оподаткування, державних доходів і не­правильних орієнтирів фінансово-економічної політики ."2. Ця думка певною мірою конкретизує деякі причини бюджетного дефіциту, але не вказує на їх глибинні коріння і носить універсальний характер, тобто не орієнтує на встановлення передумов виникнення бюджетного де­фіциту в конкретній країні.

Ті ж автори, що намагаються це зробити, зводять проблему до зов­нішніх політичних факторів, які, звичайно, впливають на економіку, але не можуть бути визначальними у бюджетному дефіциті. Так, зус­трічається позиція, згідно з якою "однією з найбільш істотних причин (дефіциту бюджету в Україні. - 0.3) є розрив господарсько-економіч­них зв'язків країн, що входять до складу СНД" 3, або ж: "Найважливі­шою причиною дефіциту бюджету в Україні є . розпад фінансово-кредитної системи, зумовлений виходом із рубльової зони ." .

Звичайно, таким твердженням більш властиві емоції і ностальгія по бувшому СРСР, ніж тверезі аргументи. Адже протягом багатьох років існування радянської держави для неї був характерний дефіцит бюд­жету, який ретельно маскувався слухняною офіційною статистикою.

Та й зв'язки між підприємствами колишніх радянських республік при­пинились тільки ті, що не влаштовували одного з партнерів, вигідні ж для обох з них лише змінюються.

На нашу думку, в аналізі бюджетного дефіциту слід виділяти глибинне, загальне, що властиве будь-якій державі, в якій витрати стали перевищувати доходи, і більш поверхове, що має місце в окремій країні, тобто особливе. До загального необхідно віднести стан виробництва, його ефективність і політику державного впливу на доходи і витрати. Якщо це визначення застосувати до пояснення глибинних причин бюджетного дефіциту в Україні, то такими будуть спад виробництва і зростання витрат на виготовлення продукції, а також невиважена по­літика витрат у відношенні до державних доходів.