Сторінка
2

Числівник

Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 7-й, 9-ї, 10-ю, 11-го, 12-му, 70-х, 1990-і (наприклад: 7-й клас, о 9-й годині, на 12-му поверсі, початок 70-х років тощо).

Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша — 1-а, друга — 2-а, третя — 3-я, третю — 3-ю, сьому — 7-у, десяту — 10-у. Якщо закінчення числівника позначається двома чи трьома буквами, то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що позначає голосний: першої — 1-ї, першого — 1-го, першому — 1-му, першим — 1-м, перших — 1-х, першими — 1-ми, сьомому — 7-му.

До римських цифр букви не дописуються: квартал, у II кварталі, починаючи з III кварталу.

3. Відмінювання числівників

Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.

Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як займенник той (дуже подібно до відмінювання прикметників):

один одна одні

одного однієї / -ої одних

одному одній одним

Як у Н. чи Р. одну Як у Н. чи Р.

одним однією / -ою одними

(на) одному / -ім одній одних

У середньому роді числівник один відмінюється так само, як і в чоловічому, за винятком називного й знахідного відмінків, де він має форму одне (одно).

Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на закінчення: одного, одному, на одному, одним, одних. Але в стійких сполученнях наголос у такому разі переходить, як правило, на перший склад: один одного, один одному, один одним, один до одного, один по одному, один за одним, всі до одного, ні одного, ні одному.

Числівники три, чотири, кілька, багато та всі збірні відмінюються за зразком відмінювання числівника два (у збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина -два, -дві):

Власне кількісні неозначено - кількісні збірні

два, дві три кілька п’ятеро

двох трьох кількох п’ятьох

двом трьом кільком п’ятьом

Як у Н. або Р.

двома трьома кількома п’ятьома

(на) двох трьох кількох п’ятьох

Лише числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають однакові форми: обох, обом, обома.

Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на позначення другого десятка, мають на першому складі (четверо, семеро, дев'ятеро, десятеро, двадцятеро, тридцятеро), а числівники на позначення другого десятка — на складі -на- (одинадцятеро, чотирнадцятеро, дев’ятнадцятеро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають наголос на останньому складі: чотирьох, чотирьом, чотирма, одинадцятьох, одинадцятім, одинадцятьома, тридцятьох, тридцятьома".

Числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят відмінюються, як числівник п'ять (у складних числівниках п'ятдесят — вісімдесят відмінюється тільки друга частина):

п'ять сім вісім п’ятдесят

п'яти семи восьми п'ятдесяти

п'яти семи восьми п'ятдесяти

Як у Н. або Р.

п'ятьма сьома вісьма п'ятдесятьма

(на) п'яти семи восьми п'ятдесяти

У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само закінчення -ма, як і в інших числівниках, але воно злилося з кінцевим приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма.

Допускається, що числівники цієї групи можуть мати такі самі форми, як і збірний числівник п'ятеро: п'ятьох, п’ятьом, п’ятьома. Але сплутування цих двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв сотень, деяких поєднань числівників з іменниками.

Числівники на позначення другого десятка в усіх відмінках, крім орудного, мають наголос на складі -на- (одинадцять, одинадцяти; чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудному — на останньому складі (одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною -десят у називному відмінку мають наголос на останньому складі: п’ятдесят, сімдесят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи (крім числівників на позначення другого десятка: одинйдцять і т. д.) мають наголос на останньому складі:

десяти, десятьма; двадцяти, двадцятьма; шістдесятими; вісімдесяти, вісімдесятьма".

Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а:

сорок дев’яносто сто (днів)

сорока дев’яноста ста (днів)

сорока дев’яноста ста (дням)

сорок дев'яносто сто (днів)

сорока дев’яноста ста (днями)

(на) сорока дев’яноста ста (днях)

Старі форми непрямих відмінків сом, стам, стома вживаються-з іменниковим значенням «сотня»: Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко).

У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а також у числівнику кількасот змінюються обидві частини: перша — як числівник два або п’ять, друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:

три міста триста п'ять міст п’ятсот

трьох міст трьохсот п’яти міст п'ятисот

трьом містам трьомстам п’яти містам п'ятистам

три міста триста п’ять міст п'ятсот

трьома містами трьомастами п’ятьма містами п’ятьмастами

(на) трьох містах трьохстах п’яти містах п'ятистах

Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрідну форму (це колишня двоїна).

Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім орудного, мають наголос на останньому складі, в орудному — на передостанньому: сімсот — семисот, семистам, сьомастами, па семистах.

Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:

Однина Множина

нуль тисяча

нуля тисячі

нулю (-еві) тисячі

нуль тисячу

нулем тисячею нулі (-еві) тисячі

мільйон нулі тисячі мільйони

мільйона нулів тисяч мільйонів

мільйону (-ові) нулям тисячам мільйонам

мільйон нулі тисячі мільйони

мільйоном нулями тисячами мільйонами

мільйоні (-ові) нулях тисячах мільйонах

Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій — як прикметники м'якої групи, усі інші — як прикметники твердої групи. Причому в складених порядкових числівниках змінюється тільки останнє слово (у складених кількісних числівниках — усі складові частини).

Відмінки Порядковий Кількісний

числівник числівник

тисяча сьомий тисяча сім

тисяча сьомого тисячі семи

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Мовознавство»: