Сторінка
5
Лінгвоситуація, яка склалася в області, впливає і на активність читання української книги, реальну картину якої можна простежити завдяки аналізу читацьких формулярів. Українською мовою читають від 19 до 24%, а решта – російською. Як бачимо, знову значна перевага віддається читанню літератури російською мовою.
Дослідження дозволило виявити читацькі смаки як у галузевому, так і в мовному аспектах. Отже, найпопулярнішою серед читачів є художня література, причому чільне місце посідають детективи, пригоди, фантастика – література розважального характеру (62,7% респондентів). Доволі активно читають класику (за шкільною програмою), поезію, історичну прозу. Далі рейтинг галузей знань розподілився так: література з історії, питань культури, освіти, медицини, техніки, правознавства, економіки, суспільно-політична література, видання з мистецтва, питань релігії, філософії, психології, військової справи. Як показало дослідження, читацькі переваги і незадоволений читацький попит майже співпадають. Найбільше невдоволені читачі відсутністю новинок художньої літератури, а саме тих же детективів, пригод, фантастики, видань з економіки, питань культури, освіти, права, психології, філософії тощо. Можна зробити висновок, що повною мірою читацькі запити не задовольняються. Серед видань, які конкретно не були отримані користувачами, називаються в більшості випадків книги російською мовою, окрім творів української художньої літератури переважно шкільної програми.
Відсутність нової галузевої літератури призводить до підвищеного попиту на періодичні видання. За свідченнями бібліотекарів найбільше цікавлять читачів видання розважального характеру, а потім вже професійного, навчального. Якщо порівняти рейтинг популярності газет, журналів і перелік видань, попит на які не був задоволений, то вони будуть майже однакові. Щодо мови видання – на першому місці російськомовні газети та журнали.
У ході дослідження підтвердилася гіпотеза, що фонди бібліотек області не можуть задовольнити різноманітні галузеві, мовні інтереси та запити читачів через недостатню укомплектованість, відсутність коштів на передплату періодичних видань і придбання книг, незадовільний стан книговидавничої справи. Підтвердилося також і те, що мовна специфіка регіону ускладнює сприйняття видань українською мовою за різними галузями знань. Звернення до української книги (а також літератури національних меншин, що проживають в області) обумовлюється переважно професійними та освітніми потребами читачів, а не є природним бажанням прочитати книгу українською мовою (мовами національних меншин).
ББК 76.174 (4 Укр)
Людмила НАЗАРОВА,
кандидат економічних наук, головний спеціаліст Головного управління у справах інформації і видавничої діяльності Донецької обласної державної адміністрації
ПІДСУМКИ КНИГОВИДАННЯ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2005 РІК
У Донецькій області до видавничо-поліграфічного комплексу входять:
- понад 230 підприємств, які здійснюють поліграфічні послуги, серед них 3 підприємства обласної комунальної власності, 1 - районної комунальної власності;
- біля 50 книжкових видавництв і видавничих організацій;
- біля 450 книготорговельних одиниць.
У 2005 році видавничими організаціями Донецької області було видано понад 1500 найменувань книжкової продукції загальним накладом понад 4,3 млн. екземплярів, що на 37,0 % більше за найменуваннями (1100) та на 8,0 % менше за накладами (4,7 млн. прим.) показників попереднього року. Україномовні видання у 2005 році склали 35 % за назвами та тиражами. Якщо проаналізувати показники книговидання за останні 5 років, то побачимо, що кількість назв зросла в 5 разів, а наклади – в 4. При цьому постійно зростає питома вага україномовних видань. У структурі книговидання за цей період теж відбулися зміни: на 25 % збільшилася кількість найменувань книг для дітей та на 30 % - художньої літератури.
Серед підприємств із найбільшими обсягами можна виділити такі, як „Тираж-51” (м. Краматорськ), донецькі „БАО”, „Альфа-Прес”, „Сталкер”.
За 2005 рік сегмент художньої літератури збільшився на 20 % від показників попереднього року і серед виданої книжкової продукції художня література складає 30 %. Особливо треба відзначити, що за звітний період були підготовлені і видані такі книги, як: для дітей дошкільного віку - „Мови чисте джерело” Н. Хаткіної (ПП „ЦСО”), „Світ дитячих запитань” О. Коритченкової (ПП „Книжковий дім „Проспект-Прес”); для дітей молодшого шкільного віку і викладачів - „Листи до Тарасика. Подорож Україною в листах до малого сина” і „Це, мій сину, твоя Україна. Подорож у просторі та часі” М. Хаткіної (ПП „ЦСО”); для дітей середнього і старшого шкільного віку – „Козацький оберіг” Д. Білого (ПП „ЦСО”); для широкого кола читачів – „Заложна душа” Д. Білого, „Танок страху” і „Помста знехтуваних богів” В. Пеунова (ТОВ „Альфа-Прес”), „Нащадки козаків у Донбасі” (ВДБВ „Донбас”).
Можна сказати, що за останній рік виросла кількість дійсно художньої літератури (регіональні видавництва воліють працювати із місцевими авторами, що викликає повагу, і при цьому доробку, за аналізом фахівців, твори написані на дуже високому професійному рівні). Про рівень здобутків свідчить і той факт, що книги окремих авторів висуваються на різні премії, як в Україні, так і за її межами (книги В. Пеунова, В. Герланця).
Щодо поліграфічної бази області, то треба відзначити, що її можливості збільшуються кожен рік. Так, в Донецьку, Макіївці та Маріуполі є сучасне потужне поліграфічне обладнання, на базі якого можна виготовляти високоякісну видавничу продукцію (особливо етикеткову, газетну, пакувальну).
Завантажити реферат