Сторінка
2

Змістовно-мовні потреби читачів донецької області

Вивчення регулярності відвідувань показало, що 48,2% опитаних заходять до бібліотеки раз на тиждень і частіше; 39,2% відвідують її приблизно раз на місяць; 8,9% – раз на 2–3 місяці і 3,2% респондентів відповіли, що бувають у бібліотеці 2–3 рази на рік і менше.

З якою ж метою приходять до бібліотеки? Більшість відвідувань (48,9%) пов'язана з підготовкою до навчальних занять, тобто найчастіше відвідують бібліотеку школярі, студенти. На другому місці – з метою розширювання світогляду (48,15%). На третій позиції – емоційна розрядка та відпочинок (47,8%). Також до бібліотеки приходять поспілкуватися з цікавими людьми (18,1%), з метою підвищення професійного рівня (16,1%), привертає читачів також громадська діяльність (4,4%) і аматорські заняття (3,4%).

Важливим моментом дослідження було вивчення мовного аспекту спілкування користувачів. Одержані дані свідчать про те, що основною мовою спілкування є російська. Так, в сім'ї розмовляють російською мовою 67,3% опитаних, як російською, так і українською – 16,4% і лише 15,3% опитаних спілкуються вдома українською мовою. 2,4% читачів розмовляють в сім'ї іншою мовою: грецькою, білоруською, татарською, вірменською, польською. Подібна ситуація склалася і в професійному спілкуванні: 32,1% опитаних розмовляють на роботі російською мовою, 9,8% – як російською, так і українською, 9,5% – українською. Це викладачі української мови та літератури ЗОШ, інших навчальних закладів, колгоспники, спеціалісти сільського господарства. У спілкуванні за місцем навчання перше місце посідає також російська мова – 35,3%, 11,5% респондентів однаково послуговуються як російською, так і українською і лише 7,4% спілкуються українською мовою. Незважаючи на це, труднощі при читанні літератури українською мовою відчувають 26,7% опитаних. Для 53,3% читачів мова видання не має значення, 44,0% від усієї кількості респондентів стверджують, що мова видання для них має значення.

Аналіз надання переваги при читанні галузевої літератури дозволив дійти таких висновків. Найбільшою популярністю у читачів користується художня література, їй надають перевагу 82,2% опитаних. При цьому детективи, пригоди, фантастику читають 62,7% респондентів, класику – 40,3%, поезію 37,4%, історичну прозу – 33,8%, побутову прозу – 24,5%, драматургію – 23,5%. На другому місці література з історії – 42,6%, потім природнича – 40,7%. Видання з питань культури, науки, освіти читають 37,8% опитаних, медицини – 29,9%, техніки – 29,2%. Від 23 до 27% респондентів цікавляться юридичною, економічною, суспільно-політичною літературою, виданнями з мистецтвознавства. Приблизно 21–24% читачів віддають перевагу літературі з питань релігії, філософії, психології. Військовою справою цікавляться 13,6% відвідувачів.

Що стосується мовного аспекту читання, то тут значна перевага віддається російськомовній літературі. Так, технічну літературу російською мовою читають 20,1% опитаних, українською – 2,5%; з питань медицини – 21,5% російською і 2,4% українською; природознавства – 23,9% російською і 5,2% українською. Близько 1,4% респондентів віддають перевагу україномовним виданням з питань психології, філософії, 2,3% – релігії, 5,7% – з проблем культури, освіти. Від 1,9 до 2,9% респондентів читають українською мовою видання економічного, суспільно-політичного, юридичного характеру. Щодо художньої літератури – українські книги та періодику читають 3,8% опитаних. Серед них найбільшою популярністю користується українська поезія, а найменше українською мовою читають детективи, пригоди, фантастику (лише 1,2%). В середньому 20,0% опитаних відповіли, що читають галузеву літературу як українською, так і російською; серед художніх видань цей показник становить близько 42,0%.

У процесі опитування, яке характеризувало незадоволений читацький попит, були названі як галузі знань, так і конкретні твори. Так, на першому місці за незадоволенням попиту стоять твори художньої літератури (893 згадування), у т.ч. Детективи, пригоди, фантастика (185), друге місце посідає література з економіки (127), далі – з питань культури, освіти (102), історії (91), права (89), психології (82), філософії (77), медицини, природознавства, політики. Незадоволено читацький попит на сучасні довідкові видання (27), взагалі новинки в різних галузях (16). 7 респондентів відповіли, що в бібліотеках застаріла література, 3 – немає нової. І, як не дивно, 60 опитаних (3,5%) стверджують, що якісний склад бібліотечних фондів галузевої літератури їх задовольняє.

Стосовно конкретних видань, які не були одержані читачами, перше місце посідає також художня література: твори Л. Костенко (5 згадувань), В. Винниченка (4), А. Ахматової (4), Г. Белля (4). У 3-х випадках читачі не одержали п'єсу О. Коломійця "Дикий ангел", роман П. Куліша "Чорна рада", О. Гончара "Собор", В. Барки "Жовтий князь", М. Шолохова "Тихий Дон", твори С. Кінга, Р. Желязни та ін. В цілому можна сказати, що відсутні твори української літератури за шкільною програмою, які не вивчалися раніше: "Марія" У. Самчука, "Суд" Ю. Мушкетика, "Голодомор" Є. Гуцала, твори Б. Лепкого, М. Вороного, І. Багряного та ін. Серед інших галузей частіше називають підручники для вищих навчальних закладів: "Основы экономических знаний", "Основы рыночной экономики", "Фінанси підприємства", "Рынок. Микроэкономическая модель", "История философии", "Основы философии", "Психология", "Социология культуры" та ін. Тут перевага надається книгам російською мовою. У багатьох випадках відсутнє конкретне видання, вказується тип літератури – довідники, енциклопедії (27 згадувань), навчальна література (10), нові видання (9). 45 респондентів фонди художньої літератури бібліотек цілком влаштовують.