Сторінка
14

Охорона праці жінок та неповнолітніх за трудовим законодавством

Зокрема, глава 5 КЗПАП присвячена адміністративним правопорушенням в галузі охорони праці і здоров’я населення (ст. 41-41-6).

Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в місячний строк у судовому порядку. Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників зараховуються до Державного бюджету України. Право накладати адміністративні стягнення з причин зазначених у статті 43 Закон України «Про охорону праці» мають службові особи Держкомохоронпраці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16 віку.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушенні вимог законодавства та інших нормативних акті про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку і передбачена Кримінальним кодексом в статті 172, а також 271.

Висновки

При дослідженні теми «Охорона праці жінок та неповнолітніх за трудовим законодавством» мені довелося опрацювати велику кількість нормативно-правових актів, які забезпечують охорону праці, забезпечують охорону праці таких категорій населення, які потребують захисту, тобто жінок та осіб молодше 18 років.

Крім того, що основні положення охорони праці закріплено в Конституції України, Кодексі законів про працю, Законі України «Про охорону праці», в локальних нормативних актах. Ця тема досліджувалась багатьма вченими, а зокрема: П.Д. Пилипенко, І.В. Прокопенко, Д.О. Карпенко, П.І. Берія та інші.

Я погоджуюсь із думкою вчених про те, що тема «охорони праці жінок і неповнолітніх» була є і буде актуальною. Адже, важливою умовою життєдіяльності людей є праця. Тільки завдяки праці люди можуть задовольняти свої матеріальні та моральні потреби. Саме тому праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сферу ствердження особи.

Право на безпечні та нешкідливі умови праці визнано в Україні одним із конституційних прав людини і громадянина, забезпечення цього права здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють охорону праці.

Наукою трудового права охорона праці розглядається як інститут трудового права, що є сукупністю правових норм, що регулюють відносини з охорони життя, здоров’я та працездатності шляхом встановлення безпечних і нешкідливих умов праці.

Охорону праця можна розглядати, як принцип трудового права. Держава повинна не тільки забезпечити для жінок і неповнолітніх безпечні умови праці, надавати пільги і гарантії, а й розробити механізм, який в повному обсязі надавав би можливість жінкам використовувати надалі їх права та гарантії. На даний час ми стаємо свідками того, що хоча і держава закріпила законодавчо весь комплекс захисту прав жінок, їх безпечних умов праці, але в реальному житті вони не реалізуються. Жінка-мати, яка готова на все, на будь-які умови праці заради добробуту своїх дітей. Жінки, які працевлаштовані в Україні в більшості не знають про те, що вони користуються спеціальним комплексом прав, яким вони могли б скористатися, а ті, які масово виїжджають за кордон, не знаючи законів інших держав, потрапляють в «тенета рабства», де про охорону праці наших громадянок не має і мови. Тому я вважаю, що перш за все через засоби масової інформації потрібно частіше і об’ємніше інформувати жінок про їх права, гарантії, умови праці, якими кожна жінка, яка працює, могла б скористатися. Мені здається, що це є одним із чинників реалізації норм охорони праці.

Як правило, жінкам «начіпляють» різні титули на зразок «прекрасна половина» та «слабка стать». Але це не так, тому що насправді жінка – це ключ до життя, це опора нації.

Хіба вона не може бути прекрасною, при таких умовах праці і при всіх щоденних клопотах. Чому кожен день сотні жінок стикаються з такими проблемами, як працевлаштування, оплата праці? І це питання стосується не тільки жінок, а і українську молодь, яка здобувши освіту за свої кошти не має змоги працювати по професії, а змушена погоджуватись на будь-яку роботу, на яку тільки беруть. Хіба це справедливо, невже це явище може бути притаманним незалежній, демократичній, правовій, соціальній державі? А про осіб молодше 18 років і мови не може і бути, вони напевне і не здогадуються про те, що кожен із них має право на працю, особливо це торкається жителів сіл.

Позитивним елементом у регулюванні державою відносин, щодо охорони праці є те, що в навчальних закладах проводиться курс вивчення основ охорони праці.

А також те, що держава за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи підлягають до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законами.

Отже, враховуючи фізіологічні, фізичні особливості жіночого організму і неповнолітніх потрібно удосконалювати охорону праці не тільки нашої держави, а й в міжнародному співтоваристві. Тому, що життя і здоров’я є найважливішою цінністю. А людина створена не для держави, а держава – для людини.

Використана література:

1. Конституція України // Відомості ВРУ. – 1996. – №30, ст. 21, 23.

2. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. // Відомості ВРУ. – 1991 р. – № 14 – ст. 5.

3. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року // Відомості ВРУ – 1995 – №17. ст. 10, 11.

4. Про оплату праці. Закон України від 1 травня 1995 року // Відомості ВРУ. – 1995. – №17, ст. 12.

5. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р. // Відомості ВРУ– 1997 р. – №2, ст. 10.

6. Науково-практичний коментар до законодавства України / Б.С.Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 4-те вид. – К.: Видавництво АСК 2003. – 1024 с.

7. Кримінальний кодекс України.

8. Кодекс законів про шлюб та сім’ю / прийнятий 10.01.2002 р. №2947, стаття 133.

9. Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми / За наказом МОЗ України від 22.03.1996 р.

10. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками / Затв. наказом МОЗ України від 10.12.1999 р.

11. Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими (небезпечними умовами праці), на яких забороняється застосування праці жінок. / Зат. наказом МОЗ від 29.12.1993. – №256.