Сторінка
4
ü сміттєзбірник;
ü столик для інструментів і необхідних засобів;
ü ванночка для кисті рук;
ü пересувна лампа;
ü лупа;
ü пісочний годинник;
ü щітка для прибирання робочого місця;
ü апарати та спеціальний посуд, електричний стерилізатор;
ü настільний вентилятор;
ü біски для стерильного матеріалу (серветок, тампонів)
РОЗДІЛ ІV
Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності
Пристрасть до довгих нігтів була основною проблемою манікюру протягом довгого часу. Причому довжина нігтів була прямо пропорційна статусу, тобто чим довші були нігті, тим більше привілейоване положення займали їхні власники. Якщо не було можливості виростити довгі натуральні нігті, до кінчиків пальців прикріплювали особливі «накладки», які робили нігті як би на кілька сантиметрів довшими.
Накладки в тій або іншій формі існували протягом довгих століть. Середньовічні китайські жінки приклеювали до нігтів шматочки рисового паперу, щоб подовжити їх. А манікюр системи «Жульетт», привезений у США із Франції в 1935 році, складався зі шматочків лляного або цигаркового паперу, який прикладали до кінчика нігтя й закріплювали накладенням товстого шару лаку. Як отут не згадати маленьких дівчаток, які, імпровізуючи з пелюстками живих квітів, прикрашають нігті яскравими квітами, а вії подовжують за допомогою дзвіночків.
Аж до 80-х років, коли з'явилося файбергласс (скловолокно), манікюристи надавали перевагу паперовим накладкам, оскільки вони краще втримувалися на нігті.
До 50-х років XX століття догляд за нігтями став невід'ємною частиною індустрії краси, і нігті перетворилися у важливий елемент моди. Усім хотілося мати гарні нігті, і ті, хто не міг відростити натуральні, жагуче бажали спробувати що-небудь ще. Жінки могли створити тіпси із практично будь-якого пружного матеріалу, включаючи шматочки кіноплівки. Багато хто з манікюристів використовували тіпси з відрізаних натуральних нігтів для нарощування. Тіпси приклеювали до кінчика нігтя клієнтки й покривали паперовою накладкою.
Акриловий етап у манікюрі почався випадково. Як це часто буває в історії, зовсім не віддаючи значимості відкриттю, один дантист, що накладав своїй дружині на нігті акриловий зубний матеріал, щоб відівчити її обкушувати нігті,
відкрив нове століття в манікюрі. В 60-х роках дантисти стали продавати акрили манікюристам, і незабаром склалася нейл-індустрія у тому вигляді, у якому вона існує в наш час.
Акрили дали величезний імпульс нейл-індустрії в 60-70-і роки, оскільки дозволяли забезпечити довгими міцними нігтями практично всіх бажаючих. В 80-і роки нейл-бізнес випробував дійсний бум: з'явилися перші професійні видання, а професійні шоу й змагання в США збирали майстрів з усієї країни. Однак акрилові нігті мали недоліки, пов'язані із ключовим інгредієнтом - метил-метакрилатом (ММА). До кінця 70-х ММА був визнаний шкідливим, і на зміну йому прийшов етилмета-крилат, що дозволяв зберігати нігті більше гнучкими й не володів таким відтпугуючим запахом. Ми про професійні склади довідалися порівняно недавно, що й урятувало нас від використання шкідливих засобів.
І все-таки на початку 80-х років багатьом набрид «аромат», що виходить від акрилів. З'явилися гелі, які не змогли в той час витримати конкуренції. Про гелі швидко забули аж до початку 90-х, коли поліпшена технологія зробила Уф-утверджуючі гелі популярним продуктом.
90-ті роки також стали періодом революції акрилів. На початку 90-х з'явилися системи без запаху, системи швидкого накладення, рідинні системи без праймера й кольорові акрили, що надавало майстрам по манікюрі великий вибір.
Моделювання акрилових френч-нігтів. В акриловій системі (як і в гелієвій) найбільшого поширення набули дві технології моделювання нігтів: за допомогою типс і на формах.
Крокова технологія моделювання френч-нігтів за допомогою типе передбачає такі основні кроки:
1-й крок. Дезінфекція рук клієнта і майстра, очищення нігтів і змивання лаку;
2-й крок. Підготовка нігтьової пластини: відсунути кутикулу і рухами у напрямі зростання нігтя запиляти вільний край та нігтьову пластину. При цьому необхідно слідкувати, щоб на поверхні нігтя не залишалося глянцевих і гладеньких ділянок. Нігті запилюють малоабразивною пилкою, наприклад, абразивністю у 180 грит., що запобігає глибоким порізам нігтя;
3-й крок. Обробка нігтів спеціальним препаратом, який виконує функцію дегідратації (підсушування) нігтя. У цьому разі потрібно використовувати тільки професійні речовини, бо вони розроблені таким чином, що діють на верхні шари нігтя.
На сучасному ринку існує безліч систем моделювання нігтів і багато речовин, які виконують одну й ту саму функцію;
4-й крок. Тільки після обробки та зневоднення верхніх шарів на ніготь можна наклеїти типсу. При цьому не слід забувати, що типса виконує функцію майданчика і форми майбутнього нігтя. Отже, типси не слід розглядати як допоміжний закріплювальний матеріал у процесі нарощування нігтів.
Перед накладанням типси рекомендується скоротити її контактну зону так, щоб не перекрити більшу частину нігтя. Типсу необхідно клеїти тільки на кінець натуральної пластини, залишаючи ніготь відкритим для подальших маніпуляцій. Накладають типсу під кутом 45°, повторюючи натуральну лінію арки нігтя. Після цього типсу необхідно підпиляти, забезпечуючи плавний перехід між натуральним і штучним нігтем. Загалом ніготь має бути матовим та очищеним від пилу;
5-й крок. Якщо здійснюється акрилове нарощування, то перед нанесенням акрилу ніготь обробляється спеціальною речовиною, яка зчеплює акрил з натуральним нігтем (рис. 13.22). Переважно для цього використовують метакрилову кислоту як самостійний препарат або як компонент іншої речовини. Системи, де метакрилова кислота є компонентом, називають безпраймеровими системами моделювання нігтів.
Препарат слід наносити у невеликій кількості тільки на натуральну пластину, не торкаючись шкіри навколо неї, оскільки це може викликати легкий опік або дискомфорт;
6-й крок. Після закінчення обробки нігтів усіма необхідними .препаратами можна приступати до їх моделювання акрилом. Існує велика кількість технік і підходів до покриття нігтя кульками акрилу. Різні школи моделювання прозорих нігтів пропонують різну кількість кульок — від однієї до п'яти. При моделюванні френч-нігтів використовують від трьох кульок акрилу, оскільки перші моделюють білий край нігтя, формуючи вигнуту лінію «усмішки», і декілька кульок для моделювання прозорої зони нігтя.
У процесі моделювання нігтів неважливо, скільки кульок використано. Від їх кількості зазвичай залежить швидкість роботи майстра, а не якість модельованого нігтя.
Завантажити реферат