Сторінка
1

Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності

ЗМІСТ

І. Історія розвитку манік’юрної справи

ст.

ІІ. Вплив моди на розвиток манік’юрної справи

ст.

ІІІ. Приміщення та обладнання для манік’юрниці

ст.

IV. Акрилове нарощування нігтів у технологічній послідовності

ст.

V. Використання інструменту та матеріалу, що застосовується для виконання сучасних технологій

ст.

VІ. Охорона праці і техніка безпеки у салонах

ст.

Висновок

ст.

Додатки

ст.

Література

ст.

РОЗДІЛ І.

Історія розвитку манікюрної справи

Відомо, що на вік людини передусім указує стан шкіри рук. Вона є найуразливішою частиною шкіри тіла людини, тому що потерпає від агресивного впливу довкілля (вода, побутова хімія, сонячна радіація тощо). При цьому шкіра травмується й передчасно старіє. Тому догляд за руками є одним із важливих завдань практичної косметології. Він поділяється на гігієнічний догляд за шкірою рук, ніг і нігтями та декоративний догляд за нігтями.

Сьогодні виконання манікюру і педикюру, догляд за руками з гігієнічної процедури перетворилося на мистецтво. Доглянуті руки та ідеально виконаний манікюр і педикюр довершують загальний вигляд людини. Майстер, який працює з нігтями, повинен мати ідеальний смак і загальні знання з перукарства, косметології, медицини, а також з історії моди, художніх мистецтв.

Час виникнення звичаю фарбувати нігті губиться у такій глибині тисячоліть, що не може бути й мови про точне датування. Протягом багатьох віків населення різних країн ставилося до манікюру по-різному, часто надаючи йому деякого містичного, чаклунського значення.

Манікюр (від латин, manus — рука та curare — доглядати; дослівно означає «догляд за руками») — одна з найдавніших косметичних послуг. Ще у Стародавньому Єгипті використовували спеціальні засоби догляду за руками, ногами й нігтями: спеціальне приладдя, інструменти, притирання, креми, полірувальні порошки. Цариця Єгипту Клеопатра використовувала хну для фарбування своїх довгих нігтів у теракотовий колір. Гробниця придворного манікюриста єгипетського фараона, який жив близько 2400 року до н. е., свідчить про привілеї, якими він користувався за життя.

Манікюрний набір із литого золота, датований 3200 р. до н. е., було знайдено у халдейських похованнях південної частини руїн Вавилону. У Стародавньому Єгипті, Ассирії, Вавилоні, а пізніше у Візантії були відомі накладні нігті.

На Близькому Сході та в Індії жінки фарбували пучки та ступні хною з додатком природних фарбників із рослин і мінералів; Звичай прикрашати долоні нареченої візерунками, нанесеними за допомогою хни, відомий ще за біблійних часів.

У Китаї, Японії, Кореї та в інших східних країнах жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця ніби-то оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям.

Європейські дами до початку XX ст. нігтів не фарбували, а тільки підпилювали та полірували.

Манікюр у його сучасному вигляді виник у Франції в 1830 p., коли виникла необхідність позбутися задирки біля одного з нігтів короля Луї Філіппа. Лікарю, який виконував цю невелику операцію, наказали розробити набір інструментів для догляду за руками й нігтями. До набору для обробки нігтів увійшла апельсинова паличка, запозичена з інструментів зубних лікарів. Поступово у моді стали подовжені нігті, які надавали людині особливого соціального статусу; чим довші нігті, тим привілейованіше її становище. З часом французи додали багато нового до старовинного мистецтва догляду за руками, зокрема, нові суміші порошків для полірування нігтів, примочки та кольд-креми для рук і ніг, багато нових інструментів для догляду за нігтями.

В Америці з 80-х років XIX ст. з'явилися спеціальні заклади для догляду за руками та укріплення нігтів; куди всі денді й модниці відправлялися хоча б раз на тиждень, для надання своїм нігтям гідного фасону. Очевидно саме звідти знову прийшла мода на золотіння нігтів. У таких салонах можна було пофарбувати та розписати нігті. А в одному з салонів Філадельфії за 25 доларів (!) виконували таку послугу — «на нігтях пальців написати ім'я предмета обожнювання та намалювати портрет».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Інші реферати на тему «Технічні науки»: