Сторінка
4

Класифікація, техніко-економічні та екологічні характеристики сировини

Найбільш небажаними солями у воді, яка застосовується в енергетиці та різних мийних системах, є карбонатні солі кальцію і магнію. Нормальні карбонатні солі CaCO3, MgCO3, які досить поширені в земній корі, у воді майже нерозчинні, але якщо вода містить діоксид вуглецю (СО2), то карбонати кальцію і магнію можуть переходити в розчин у вигляді кислих солей — гідрокарбонатів Сa(HCO3)2 і Mg(HCO3)2. Природна вода завжди розчиняє з повітря певну кількість діоксиду вуглецю, невелику, але достатню, щоб утворилися гідрокарбонатні розчинні солі кальцію і магнію. Відомо, що за нагрівання води, а тим більше за її кип’ятіння, розчинені в ній гази випаровуються, а солі випадають в осад, утворюючи «накип», що знижує ефективність роботи технологічного устаткування. Тверда вода потребує обов’язкової спеціальної обробки, щоб звільнити її від карбонатів кальцію і магнію. Характеристику питної води подано в табл. 24.

Таблиця 24

Граничний можливий вміст хімічних елементів у питній воді

Елементи

Вміст, mg/l

Елементи

Вміст, mg/l

Алюміній (Аl3+)

0,5

Фтор (F–) для різних кліматичних районів

0,7–1,5

Берилій (Ве2+)

0,0002

Залізо (Fe2+, Fe3+)

0,3

Молібден (Мо2+)

0,25

Марганець (Mn2+)

0,1

Миш’як (As3+, As5+)

0,05

Мідь (Cu2+)

1,0

Нітрати

45,0

Поліфосфати

3,5

Свинець (Pb2+)

0,03

Сульфати

500,0

Селен (Se6+)

0,001

Хлориди (Cl–)

350,0

Стронцій (Sr2+)

7,0

Цинк (Zn2+)

5,0

Основні параметри артезіанських свердловин, що використовуються для живлення павільйонів бюветного водозабезпечення м. Києва

Горизонт

Глибина свердловини, метрів

Дебіт, м3 за годину

Юрський

від 256 до 337

25–75

Сеноманський

від 90 до 193

2–147

Основні якісні показники води з артезіанських свердловин

Горизонт

Жорсткість, мг. екв./л

Лужність, мг/л

Хлориди, мг/л

Сульфати, мг/л

Залізо, мг/л

Фтор, мг/л

Нітрати, мг/л

Нітрити, мг/л

Юрський

3,9–5,3

4–5,8

21–250

12,4–45

0,03–0,3

0,21–0,54

0

0

Сеноманський

4,2–6,6

5,2–7,6

5–50

2,6–35

0,1–0,29

0,14–0,47

0

0

В Україні, як і в інших країнах Європи, найбільшими споживачами води є хімічна (35—40 %) і металургійна (30—35 %) промисловості.

Слід зазначити, що нині витрати води у промисловості значно менші, ніж у сільському господарстві (майже вдвічі). Але найнебезпечніше забруднення токсичними відходами річок триває всупереч впровадженню у виробництво так званих «безвідходних технологій замкнутого циклу». Накопичені у відстійниках і «нейтралізаторах» токсичні відходи з часом у висококонцентрованих стоках однаково виходять у навколишнє середовище, завдаючи ще більшої шкоди.

Так, промислові регіони Німеччини в кінці 80-х рр. щорічно скидали в Рейн близько 250 тонн свинцю і 15 тонн кадмію, а в Ельбу — майже 4 тонни ртуті.

Поряд з природною водою повітря атмосфери широко використовується в різних технологічних процесах. Передовсім повітря витрачається в енергетичних агрегатах під час спалювання органічних носіїв (вугілля, газу, мазуту, бензину) — на теплових електростанціях і двигунах внутрішнього згоряння. Великі об’єми повітря використовують у металургії: для виготовлення 1 t сталі його потрібно понад 15 ×103 m3, 1 t міді — близько 60 ×103 m3. Повітря широко використовується для транспортування матеріалів (пневмотранспорт), за теплопередачі й охолодження технологічних об’єктів, як робоче тіло у пневматичних системах.

Фізичні характеристики атмосферного повітря було наведено в табл. 15.

За температури нижчої від –192°С і тиску 760 mm Hg повітря зріджується в блакитну легкорухому рідину зі щільністю 960 kg/m3.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Технічні науки»: