Сторінка
2

Класифікація, техніко-економічні та екологічні характеристики сировини

ІІ група — елементи середньотоннажного виробництва, «стотисячники» (від 1 kt до 1 Mt).

ІІІ група — елементи «тисячники» (до 1 kt).

IV група — елементи, які видобувають у відносно невеликій кіль­кості (kg…t), але особливо цінні для галузей нових технологій, медицини і наукових дослідів.

Узагальнені (орієнтовні) дані щодо економічних характеристик деяких металів наведено на рис. 43.

Рис. 43. Узагальнені дані економічних характеристик деяких найважливіших металів сучасної промисловості

Конструкційні матеріали

Конструкційні матеріали — це матеріали з точно визначеними фізико-хімічними і механічними властивостями. Конструктори і технологи враховують значення цих властивостей на всіх стадіях процесу виготовлення виробу з наперед заданими характеристиками, а економісти прогнозують ефективність їх використання в народному господарстві. Порівняння деяких основних фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів (табл. 22) показує, що між ними не спостерігається очевидно закономірної залежності.

Таблиця 22

Фізико-механічні характеристики конструкційних матеріалів

Матеріал

Густина, kg/m3

Модуль пружності Е, ГРа

Межа міцності, МРа

Коефіцієнт лінійного розширення, a × 106 1/°С

Сталь 20

7800

200…210

400…600

12…15

Чавун С4 21

6800…7400

80…160

210

10…12

Латунь ЛКС 80 3 3

8600

90…140

350…400

20

Алюмінієвий сплав

2700

72

130…255

24

Полімер-органічне скло (поліметилакрилат)

1200

3,0

17,5…71,0

71

Полімер-фторопласт 4

2150…2350

0,47…0,85

21…25

Ситал магнезіальний

2700

140…180 (за згинання)

3…5

Вуглецеве волокно («Вуса»)

950

350

2300

0,1

Звичайно, у довідниках завжди можна знайти детальні їхні харак­теристики, але для розуміння загальних зв’язків між ними корисно хоч побіжно розглянути залежність між властивостями елементів та їхніми фундаментальними характеристиками.

Фундаментальною і точною характеристикою будь-якого матеріалу є його атомний склад і будова міжатомного зв’язку, що зумовлюються місцем елемента в Періодичній системі. На рис. 44 наведено фрагмент таблиці Періодичної системи хімічних елементів у її так званому «довгому» варіанті (періоди розміщені в одну лінію від елементів першої групи до інертних газів) з елементами, які є компонентами сплавів конструкційних металів. Неважко помітити, що метали з лівої частини таблиці є переважно представниками s-елементів (Li—2s1, Be—2s2, Mg3—s2), і лише алюміній має триелектронну конфігурацію (3s2p1) зовнішнього (валентного) електронного шару.

Уся ця група металів — це легкі, низькоплавкі (виняток — Ве), корозійно нестійкі метали. Температура їх плавлення, стійкість проти корозії і щільність збільшуються зліва направо, що зумовлено збільшенням кількості валентних електронів від одного s1 (Li) до трьох s2p1 (Al), отже міцністю міжатомного зв’язку. У центрі таблиці — дев’ять металів IV, V і VI груп 4, 5, 6 періодів, які є представниками так званих перехідних d-елементів (d-металів).

Зовнішня (валентна) електронна конфігурація в металах представлена d і s-електронами. Як і в групі s-металів (ліворуч), так і в дев’ятці d-металів можна легко виявити закономірність підвищення температури плавлення і густини зі збільшенням кількості електронів у зовнішній (валентній) конфігурації від Ті (3d 24s2) до Cr (3d 54s1), від Zr (4d 25s2) до Мо (4d 55s1) і від Нf (5d 26s2) до W (5d 46s2). Така сама закономірність спостерігається в групах згори донизу від елементів 4-го до 6-го періодів.

Отже, знаючи цю закономірність, достатньо запам’ятати, в якого металу найбільші числові значення характеристик (температура плавлення і щільність) і в якого — найменші, щоб орієнтовно оцінити ці характеристики в інших металів дев’ятки. Такими металами відповідно будуть титан і вольфрам. Наприклад, температура плавлення титану tпл = 1670°С, а вольфраму tпл = 3380°С. Для ніобію, який розміщено між ними в V групі 5-го періоду, температуру визначимо (приблизно) як середню арифметичну

Насправді температура плавлення ніобію 2400°С (розбіжність лише 5 %). Хоча не в кожному випадку числові значення, отримані в такий спосіб, матимуть достатню точність, але послідовність у ряду збільшення (чи зменшення) таких характеристик є цілком вірогідною.

Вода й повітря у промисловості

Особливу роль у природних і технологічних процесах відіграють вода й повітря. Понад 85 % води, яка застосовується в промисловості, витрачається в процесах охолодження і нагрівання матеріальних потоків. Це пояснюється унікальними властивостями води: високою теплоємністю і ентальпією випаровування. Так, нагадаємо (табл. 16), що для підігрівання 1 kg води на один градус потрібно витратити 4,2 kJ (1 kkal), а для її випаровування — 2,26 MJ (539 kkal). За зворотних процесів — конденсації пари й охолодження води — буде виділятися така сама кількість теплоти. Під час випаровування кожна тонна води поглинає 2,26 GJ, що еквівалентно енергії, яка виділяється під час згоряння понад 100 kg вугілля.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Технічні науки»: