Сторінка
3

Особливості розвитку ринку страхових послуг України

Наприкінці 1992 року розпад економічних зв'язків та інфляція постсоціалістичного періоду призвів до накопичення у населення великої грошової маси, яка швидко знецінювалась. Таке становище підштовхувало населення швидко вкладати ці “гарячі гроші" щоб якось зберегти !х від знецінення. Таким чином наприкінці 1992 ро­ку виник попит, який, звичайно, не міг довго за­лишатись без пропозицій. Тому стали виникають перші підприємства, що брали у населення гроші під проценти.

Такі фірми росли наче гриби після дощу за­вдяки двом основним причинам. По-перше на такі послуги був великий попит населення, яке було не дуже обізнане у фінансовій справі. А по-друге, діючи у той час законодавчі акти дозволя­ли це робити у межах законодавства, тобто не порушуючи його. Так ні Закон України "Про гос­подарські товариства", ні Закон України "Про підприємництво" не визначали сутність такої дія­льності та не встановлювали вимог щодо ліцен­зування суб'єктів підприємницької діяльності , що залучали кошти громадян.

Щоб хоч якось виправити правові недоліки, Урядом України на початку 1993 року був при­йнятий Декрет "Про довірчі товариства", направ­лений на пом'якшення напруженої ситуації, що склалася та регулювання цих процесів.

Декрет упорядкував в значній мірі діяльність саме довірчих товариств і, як показує аналіз, са­ме в довірчих товариствах зловживань, попри всі недоліки Декрету, було не так і багато. На жаль, господарське законодавство, що діяло в цілому в той період, дозволяло обирати насе­ленню через інші форми, такі як будинки селенгу, пенсійні фонди, тощо, які по суті не були до­вірчими чи страховими товариствами і, звичайно, не підпадали під Декрет.

Зловживання стали можливі завдяки неврегульованості питань щодо надання фінансових по­слуг громадянам.

Ці недоліки виправляє розроблений Урядом проект Закону "Про фінансові операції" які зараз знаходяться на розгляді у Верховній Раді Украї­ни.

Положення проекту Закону передбачають конкретний механізм контролю за такою дія­льністю. До того ж проект передбачає кла­сифікацію видів фінансових послуг, яка з од­ного боку відповідає європейським нормам, а з другого вже має конкретну реалізацію в умовах сучасного розвитку економіки Украї­ни, що значно обмежує можливості суб'єктів підприємницької діяльності міняти напрями діяльності не виконавши зобов'язань по по­переднім напрямкам.

Крім того, протягом 1995-96 років Кабі­нетом Міністрів України за поданням Укрстрахнагляду, та Укрстрахнаглядом безпосе­редньо в межах своєї компетенції, було вжи­то ряд заходів по упорядкуванню діяльності страхових компаній, що займались страху­ванням населення.

На сьогоднішній день в Україні створена законодавча база для довгострокових видів страхування, яка відповідає європейським вимогам. Підготовлено за участю Великоб­ританії необхідну кількість спеціалістів-актуаріїв, розроблені відповідні програми. Але з прийняттям в 1997 році закону України про оподаткування підприємств було введе­но 30% податок на доходи, що отримали страхові компанії від інвестування коштів на­селення. Саме ці доходи повинні заклада­тись в зобов'язання страхових компаній по виплатах страхових сум по довгострокових видах страхування.

Крім того, в Законі України "Про страху­вання" (березень 1996 p.) у зв'язку з еконо­мічною ситуацією в той період, були введені жорсткі норми щодо можливості сплати фі­зичними особами внесків в валюті. Як наслі­док, сьогодні, не зважаючи на зміну ситуації, населення України не зацікавлено в викори­станні валюти на цілі страхування (зокрема страхування життя) і валютні накопичення не працюють у народному господарстві.

Варто відмітити, що аналогічна ситуація має місце також у діяльності недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок і інших небанківських фінансових установ , що залу­чають кошти громадян.

4. Існують ряд невирішених проблем в здійсненні перестрахування. Так, в силу від­сутності в Україні ефективної перестрахувальної системи на початку 90-х років, яка б давала гарантії страховим компаніям щодо диверсифікованого розміщення частини ри­зиків, в період 1993-95 pp. відбувалося ма­сове звернення українських страховиків до зарубіжних перестраховиків, яке не завжди було економічно виправдане. Прийняті Уря­дом заходи в 1996-98 pp., створення морсь­кого і авіаційного страхових бюро, дозволи­ли в значній мірі знизити рівень необґрунтованого перестрахування за кордоном та більше задіяти внутрішній ринок інвестуван­ня. В той же час, ці заходи явно недостатні і потребують подальшого удосконалення. Це стосується в першу чергу встановлення ме­ханізму, що стимулює страховиків задіяти перестраховувальний ринок за кордоном тільки після використання потенціалу національного страхо­вого ринку. Але це не є проблемою виключно страхового ринку.

Реалією сьогодення стала активізація міжна­родної діяльності страхових компаній (особливо в Європі у зв'язку із створенням ЄС), а саме злиття страхових компаній, які знаходяться в різ­них країнах та відкриття нових філій за кордо­ном.

5. Однією з проблем є вироблення опти­мального механізму участі іноземного капіталу на українському страховому ринку. В зв'язку з на­буттям чинності Угоди про партнерство та спів­робітництво між Україною та Європейським Сою­зом, безперечно, важко точно спрогнозувати на­слідки "напливу" Іноземних страховиків в Україну. В той же час, на нашу думку, така ситуація має і вагомі позитивні наслідки, а саме:

• зменшиться обсяг перестрахування за кордон України, оскільки на її ринку будуть пра­цювати страховики, що мають значно більші фі­нансові можливості;

• зросте обсяг страхових резервів, який має працювати на внутрішньому ринку інвести­цій;

• в Україну разом з іноземними страхови­ками прийдуть і нові страхові технології;

• значно зменшаться можливості роботи в Україні таких страхових посередників, котрі сьо­годні нелегально збирають з населення України чималі кошти під ерзац-страхові продукти саме по страхуванню життя.

6. В 1997 році згідно ряду договорів України, почалась робота по створенню спеціального ме­ханізму страхування експортно-імпортних ризи­ків. В результаті прийнято постанови про ство­рення фонду "Ексімстрах" (для страхування екс­портних кредитів та інвестицій). В той же час, практична реалізація урядових рішень ще не на­була необхідного рівня, оскільки в цьому процесі беруть участь багато галузей народного госпо­дарства [3, c.15].