Сторінка
4

Особливості розвитку ринку страхових послуг України

7. Окремо виділяється проблема компенсації населенню коштів по договорах змішаного стра­хування життя, укладених ще за радянських ча­сів. Проблема ця відома давно, вона не є прос­тою і потребує комплексного вирішення не тільки на рівні страхового ринку.

В більшості країн страхові компанії активно залучені до пенсійного бізнесу, в рамках якого вони активно та успішно конкурують з іншими ін­ститутами цього ринку (пенсійними фондами та­ке інше) за пенсійні активи. Яскравим прикладом визнання значних успіхів страхового бізнесу в цій сфері стали офіційні дозволи, надані найбільш впливовим страховим компаніям британським та французьким урядами, на право продажу та управління пенсійними коштами в цих країнах.

8. В 1997 році була розпочата робота по роз­витку такого важливого виду як медичне страху­вання. В цьому напрямку налагоджена дійова система страхування іноземних громадян, а з прийняттям в грудні 1998 року постанови КМУ по створенню мережі закладів "Ассістанс-Україна" створюється база для впровадження медичного страхування насе­лення України.

В той же час робота в цьому напрямку ще недостатня і треба терміново вжити ряд ор­ганізаційних заходів по впровадженню цієї системи.

В значній мірі реалізації цих програм за­важає відсутність закону про соціальне стра­хування, оскільки дія Закону України "Про страхування" на соціальне страхування не поширюється.

9. В усіх країнах з ринковою економікою страховий ринок є об'єктом свідомого дер­жавного регулювання та нагляду.

Це обумовлюється, в першу чергу тим, що страхування займає особливе місце як в економіці країни, так і в особистому житті кожного громадянина. Суспільство глибоко зацікавлене в благополучному та соціально­му розвитку страхової справи. На відміну від депозитних вкладів, страхові поліси не га­рантуються жодною державою. Однак в усіх високорозвинених країнах існує ретельно виважене законодавство, що регулює діяль­ність страхового ринку, та встановлені жорс­ткі нормативи, обов'язкові для дотримання страховими компаніями. Ці нормативи по­кликані захищати інтереси застрахованих та гарантувати забезпечення безумовного ви­конання страховими компаніями своїх зо­бов'язань.

Як правило, страховий нагляд в розвине­них країнах світу здійснюється спеціальними урядовими структурами, які по статусу прирівнені до міністерств, їх діяльність регулює­ться законодавством країни про страховий нагляд. Це потужні установи, роль яких для страхового ринку країни можна порівняти тільки із роллю та значимістю Центрального банку для банківської системи. Ці установи розробляють та здійснюють державну полі­тику в галузі страхування, а саме вирішують питання щодо надання та відзиву ліцензій на здійснення страхової діяльності; здійснюють поточний нагляд за діяльністю страхових компаній шляхом ретельного вивчення щок­вартальної звітності страховиків та комплек­сних перевірок страхових компаній; в разі необхідності здійснюють санацію страхових компаній; перевіряють скарги страхувальни­ків; здійснюють регулювання страхового ринку країни шляхом випуску наказів, розпо­ряджень, необхідних для профілактики вини­кнення та запобігання порушень, які зачіпа­ють інтереси страхувальників; здійснюють методичну та інструктивну роботу шляхом випуску інструкцій, вказівок та інших норма­тивних документів; на основі ретельного аналізу тенденцій розвитку світових та наці­онального ринків страхування надають про­позиції щодо внесення необхідних змін до страхового законодавства держави; Проводять велику роз'яснювальну роботу серед населення країни; ведуть електронний банк даних по всіх страхових компаніях, що дає можливість розпо­ділити їх по ступені ризику, розмірах премії таке інше.

В більшості країн Європи та СНД органи стра­хового нагляду фінансуються за рахунок відраху­вань від доходів страховиків, що зменшує відпо­відні витрати державного бюджету. Звичайно, вирішення цього питання в умовах України по­требує цілий ряд суттєвих законодавчих змін, але воно може розглядатись. В Україні регулю­вання діяльності страхового ринку здійснює Ко­мітет у справах нагляду за страховою діяльністю. Сподіваюсь, що він і в подальшому займатиме відповідне місце в умовах здійснення адміністра­тивної реформи в Україні.

Наявність добре розвинутого страхового рин­ку та потужних страхових компаній з бездоган­ною репутацією дозволяє високорозвиненим державам світу суттєво скоротити бюджетні витрати, зокрема на охорону здоров'я, пенсійне забезпечення та в значній мірі перекласти тягар багатьох інших соціальних виплат на плечі стра­хових компаній.

Вищезазначені проблеми в значній мірі знайшли своє відображення в проекті Закону України "Про внесення змін і доповнень до Зако­ну України "Про страхування" В зв'язку з цим треба відзначити, що 27 липня 1998 року Кабінет Міністрів України за пропозицією Укрстрахнагляду, Мінфіну, Мінекономіки, Національного бан­ку та інших установ, подав до Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про страху­вання ". 18 листопада 1998 року Комітет Верхов­ної Ради з питань фінансів і банківської діяльнос­ті схвалив зазначений проект і рекомендував йо­го на перше читання, яке відбулося 20 травня цього року. В цьому проекті вже враховано цілий ряд пропозицій. Зокрема це стосується: