Сторінка
1
Незважаючи на те, що вік соціології сягає близько двохсот років, ще й нині існує невизначеність предмету соціології як науки і як навчальної дисципліни. З цих питань, як і з питань структури і функцій соціології, вчені ведуть активну полеміку. Разом з тим в умовах нової соціальної реальності, що склалась в Україні після проголошення в 1991 р. державної незалежності, все очевиднішою стає необхідність визначення статусу соціології, подальшого розвитку соціологічних досліджень, зростання їх ролі в умовах національного відродження, у вдалому проведенні економічних і соціальних політичних реформ, трансформації соціальної системи. Особливо важливе значення соціології полягає в її здатності з’ясовувати рушійні сили свідомості і діяльності, дійсної поведінки людей як членів громадського суспільства, формувати у них соціологічну культуру та мислення, вміння правильно сприймати соціальні процеси, що відбуваються в посткомуністичному суспільстві. Соціологія сприяє формуванню знань про соціальну дійсність, пояснює логіку процесів соціального розвитку, розробляє концептуальний апарат, методологію та методи соціологічних досліджень.
Термін “соціологія” походить від латинського “societas” (суспільство) і грецького “logos” (вчення). У цьому розумінні соціологія означає не що інше як науку про суспільство. І хоча воно ототожнювалося ним із суспільством, термін “соціологія” з того часу став активним каталізатором для пошуків предмету й методів нової науки.
Точка зору О.Конта на соціологію як на науку про суспільство панувала в літературі до кінця ХІХ ст. Але з накопиченням знань про окремі сфери життя суспільства соціологія поступово втрачала роль єдиної універсальної теорії суспільства. В кінці ХІХ на початку ХХ ст. в наукових дослідженнях суспільства почали виділяти поряд з економічними, демографічними, правовими та іншими аспектам і соціальні. Предмет соціології почав звужуватися до вивчення саме соціальних сторін суспільного розвитку. Продовжувач справи О.Конта Е.Дюркгейм в книзі “Правила соціологічного методу” (1895 р.) визначає предмет соціології як соціальні факти, які існують поза індивідом, а також прагне чітко розмежувати поняття індивідуального і колективного (соціального), доводячи безумовний пріоритет останнього стосовно першого. Соціальні явища, на думку Е.Дюркгейма, це дещо зовнішнє відносно індивідів, і їх можна і потрібно розглядати як об’єктивну даність, як речі.
Отже, рубіж ХІХ-ХХ ст. характеризується переходом соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до самостійної науки, пов’язаної з вивченням соціальних явищ і відносин суспільного життя, тобто такої, що існує поряд з політичного, економічною теоріями, філософією, історією та іншими науками.
Важливу роль у конкретизації предмету соціологічних досліджень відіграє соціологія США, з якою пов’язують новий і вищий рівень розвитку соціології в цілому. Вона бере свій початок з “класичної школи”, або руху за “науковий менеджмент” (1890-1920 рр., провідні представники – Ф.Тейлор, Емерсон, Г.Таун та ін.); школи “людських відносин у промисловості”, сформованої у кінці 20-х років та існуючої до цього часу (Е.Мейо, А.Маслоу та ін.); “емпіричної школи” (П.Друкер, Д.Девіс, А.Слоун, Г.Саймон).
Разом з тим і нині багато дослідників прагнуть з’ясувати предметну галузь даної науки, розібратися в системі її основних понять, визначити, до якої сфери дійсності вони можуть бути застосовані, яку саме дійсність здатні відображати, що саме ми можемо описати і з’ясувати за їх допомогою.
З’ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важливо чітко уявляти її об’єкт і предмет. Той факт, що відбулось досить запізніле відокремлення соціології від інших наук – від філософії (у Франції), економічної теорії (в Німеччині), соціальної психології (в США) тощо – і відповідно пізнє становлення її як самостійної науки, можна пояснити саме ототожненням об’єкта і предмета соціологічного пізнання.
Об’єктом соціологічного пізнання є суспільство, зокрема, громадянське суспільство. Але виділення даного поняття як вихідного для з’ясування предмету соціології є недостатньо. Суспільство може бути об’єктом усіх гуманітарних наук. Те ж саме можна сказати і про поняття “соціальна реальність”.
Будь-яке явище, процес або відносини об’єктивної реальності можуть бути об’єктами дослідження різних наук. Коли ж йдеться про предмет дослідження конкретної науки, то та чи інша частина об’єктивної реальності (місто, село, культура, людина, освіта тощо) беруться не в цілому, а лише тією її стороною, яка визначається специфікою даної науки. Решта частин конкретної об’єктивної реальності в цьому випадку розглядаються як другорядні або як умови існування даного об’єкту (наприклад, соціальний контекст економіки).
Усі гуманітарні науки можуть вивчати суспільство, яке характеризується нескінченною різноманітністю явищ і процесів. Однак кожна з них вивчає:
· свою особливу сторону або сферу об’єктивної реальності;
· специфічні тільки для даної науки закони і закономірності об’єктивної реальності;
· особливі форми прояву і механізми дії даних законів і закономірностей.
На відміну від інших суспільних наук, соціологія вивчає не суспільство загалом, а громадянське суспільство, в якому загальне знаходиться в органічній єдності з особливим, специфічним.
Предмет науки не може бути тотожним об’єкту (або об’єктам), який вона вивчає, тому що, останній – це емпірично дана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону об’єктивного світу. Предмет же науки – це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення значущих з практичної точки зору закономірних зв’язків і відносин цієї реальності.
Предмет будь-якої науки – це не просто якесь явище чи процес об’єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, яке дозволяє виділити ті закономірності розвитку і функціонування об’єкта, що вивчається, які є специфічними тільки для даної науки.
Найпоширенішим серед зарубіжних і вітчизняних соціологів є підхід, коли при визначенні виділяється явище або процес. Так, наприклад, російський соціолог В.Н.Іванов розглядає соціологію як науку, що вивчає соціальні відносини. Інший російський соціолог В.А.Ядов вважає ключовою, основоположною категорією соціології – соціальну спільність.
В українській соціологічній літературі існує думка, згідно якої базовою категорією соціології є поняття “соціальна структура”. На наш погляд, збагачує гуманістичну спрямованість наступне визначення предмету соціології: соціологія як науки вивчає реальну суспільну свідомість у всьому її суперечливому розвитку – діяльність, дійсну поведінку людей, які виступають як предметне втілення (за формою та змістом) знань, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, зафіксованих в реальній свідомості; умови, в яких розвиваються та здійснюються реальна свідомість, діяльність і поведінка людей.
Завантажити реферат