Сторінка
3

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

Одним з найбільш відомих прикладів неетичної поведінки є виплата в 70-х роках минулого століття президентом американ­ської корпорації «Локхід» Карлом Кочіаном 20 млн дол. хабарів японським високим урядовим чиновникам за поліпшення безна­дійних фінансових умов виробництва літаків та розширення рин­ку своєї продукції в Японії [2, с. 202]. Прагнення США уникнути подібних випадків сприяло прийняттю в 1977 р. Акта про прак­тику корупції в іноземних країнах. Цей закон спрямований на кон­троль і усунення виплат, сплачуваних американськими корпора­ціями чиновникам в інших країнах для сприяння власному бізне­су. Втім, у багатьох інших країнах подібних законів немає. Тому міністри торгівлі та фінансів держав — членів організацій з еко­номічного співробітництва та розвитку, а також ділові асоціації 20 найрозвинутіших країн світу працюють над розробкою конве­нції, яка зобов'яже держави — члени вважати сплату хабарів державним посадовим особам інших країн кримінальним злочи­ном.

Під час вивчення теми важливо засвоїти три основоположних принципи міжнародної ділової етики: утилітаризм, дотримання прав людини та справедливості [11, с. 139—140].

Утилітаризм виходить з того, що «правильні» рішення при­носять значну користь більшості людей. Менеджеру, який до­тримується цієї концепції, доводиться спочатку ретельно вивчати дію альтернативних рішень на всі зацікавлені сторони, а потім робити вибір, який приносить задоволення більшості людей. Утилітарна концепція спирається на виявлення наслідків реаліза­ції рішень, які мають приносити користь більшості зацікавлених. Отже, прийняття рішення у даному випадку залежить від співвід­ношення затрат і прибутків.

Концепція дотримання прав людини ґрунтується на добровіль­но взятих на себе обов'язках менеджера захищати права інших людей та уникати будь-яких рішень, які порушують ці права. Менеджер у такому разі не примушуватиме інших діяти всупереч їхнім релігійним або етичним уявленням. Слід при цьому зазна­чити, що за останні роки у світі розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, Інших елементів природи і довкілля.

Концепція справедливості зобов'язує менеджерів ставитись однаково до всіх людей, невідворотно виконувати всі правила, забезпечувати рівні права під час розподілу благ, відповідаль­ність у відшкодуванні збитків тими, хто завдає шкоди іншим, тощо. Отже, ця концепція базується на поняттях порядності і чес­ності.

При самостійному вивченні теми важливо звернути увагу на категорію «міжнародний діловий етикет». Використовуючи нор­ми І правила ділового етикету, ми можемо прогнозувати поведін­ку колег і самі стаємо передбачувані, що допомагає ефективно організувати процес управління. Особливо важливо вивчати всі складові ділового етикету в міжнародному бізнесі, оскільки крім єдиних норм і правил у ньому існує велика кількість національ­них і культурних поправок, досить значних у ділових відносинах. Як не заблукати в цьому морі національних відмінностей? Як уникнути посмішок, пов'язаних зі сліпим копіюванням чужих манер? Кращі помічники тут — такт і вірність національному менталітету та бізнес-етикету (добре, що нині панує міжнарод­ний бізнес-етикет, породжений зближенням національних діло­вих кодексів хорошого тону).

Міжнародний бізнес-етикет — поняття досить містке і не об­межується питаннями ділової субординації та переговорним про­цесом. Основними його складовими є:

1. Правила привітання.

2. Правила звертання.

3. Правила представлення.

4. Організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, при­ йомів, ділового листування).

5. Ділова субординація.

6. Рекомендації щодо формування зовнішнього обліку ділової людини.

7. Етичні норми грошових відносин.

8. Правила обміну подарунками і сувенірами.

9. Прийнятність чайових.

Під час вивчення другого питання теми слід виходити з того, що найкращим етичним орієнтиром у всі часи у всіх країнах вва­жалось «золоте правило» Старого та Нового Заповіту, а також біль­шості релігій, яке приписує поводити себе стосовно інших так, як ми хотіли б, щоб вони ставились до нас [8, с. 560].

Однак у різних національних культурах етичні виміри набу­вають специфічного забарвлення. Наприклад, для США актуаль­ними є такі етичні проблеми:

1. Внутрішні торговельні проблеми і розвиток соціального

маркетингу.

2. Боротьба з хабарами у світлі вимог закону про пересліду­ вання зарубіжних підкупів 1977 р.

3. Відродження довіри до контролю діяльності вищого мене­ джменту корпорацій у зв'язку зі скандалом «Енрон» у 2002 р.

4. Усунення будь-якої дискримінації.

5. Забезпечення права людини на приватне життя.

6. Подолання «МАД-синдрому» (Mergers — злиття, Acquisi­ tions — придбання, Divestitures — позбавлення прав), що загро­ жує розвитку міжнародного бізнесу.

Саме ці проблеми турбують ділову громадськість США та пе­ребувають у центрі уваги засобів масової інформації.

Як один з численних прикладів неетичного маркетингу можна навести дії однієї з провідних тютюнових компаній світу «Філіп Морріс», яка вводила в оману споживачів, стверджуючи у своїй рекламі, що так звані легкі цигарки менш шкідливі для тих, хто палить. Проти компанії було подано груповий позов до суду шта­ту Іллінойс, згідно з рішенням якого у березні 2003 р. корпора­ція мала сплатити постраждалим 7,1 млрд дол. США та штраф Змлрддол. США (Украинская инвестиционная газета, 01.04.2003, с. 24). У зв'язку з подібними випадками постає питання про роз­виток соціального маркетингу, що зобов'язує корпорації виявля­ти і враховувати у своїй діяльності загальнолюдські універсальні цінності та моральні норми. Варто звернути увагу також на зако­нодавче забезпечення інтересів споживачів у США, де перші за­кони щодо контролю якості м'яса, інших харчових продуктів та медикаментів було прийнято ще в 1906 р. [П, с. 137].

Самостійно опрацьовуючи особливості етики менеджменту у США, важливо звернути увагу на боротьбу з дискримінацією та захистом приватного життя шляхом розробки програм позитив­ної дії, адаптації персоналу, допомоги працівникам у навчанні і розвитку і т. ін. Оскільки провести чітку лінію розподілу між трудовою діяльністю й особистим життям не завжди можливо, то у випадках незадовільного виконання персоналом своїх службо­вих обов'язків етично налаштовані компанії намагаються вияви­ти причини такої поведінки, щоб випадково не втратити цінних співробітників. З одного боку, обмежується доступ до інформації щодо подій в особистому житті, які впливають на зниження рівня службового виконання. З іншого боку, у разі необхідності для надання допомоги працівнику приводиться в дію розроблена кор­порацією програма підтримки.