Сторінка
2

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

Етика відносин зі споживачами:

• безпечність товарів (послуг, робіт);

• надання інформації про товари і технологію їх виготовлення;

• право вибору покупцем товарів (послуг, робіт);

• урахування вимог споживачів;

• спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції;

• поліпшення пакування і маркування;

* підвищення споживчої цінності продуктів;

• зменшення забрудненості продуктів. Етика відносин зі співробітниками:

• відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості;

• особливий статус працівників з обмеженою дієздатністю;

• охорона здоров'я і техніка безпеки;

• навчання і розвиток персоналу;

• обговорення кар'єри;

• «дитячий день» для працюючих батьків;

• програми оздоровлення і стрес-менеджменту. Етика довкілля:

• контроль забруднення;

• захист середовища;

• збереження природних ресурсів;

• утилізація (переробка) відходів. Екологічна етика:

• уникнення несприятливого впливу фірми на природне сере­ довище;

• дотримання екологічних стандартів;

• участь у поліпшенні екології. Етика відносин із партнерами:

• дотримання зобов'язань;

• недопущення маніпулювання інвестиціями;

• урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку. Етика взаємовідносин із конкурентами:

• запобігання таємних угод на ринках;

• використання соціально прийнятних пріоритетів і критеріїв для оцінки конкурентних стратегій;

• вихід із сумнівних ринків під час виникнення значних етич­ них проблем.

Етика відносин із суспільством:

• збереження і розширення зайнятості; соціальна відповідальність; урахування місцевих традицій, звичаїв;

дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам; спонсорування проектів соціального добробуту; підтримування освіти і мистецтва; підтримування громадських рекреаційних програм; участь у громадських роботах, проектах. Етика відносин з державою:

• дотримання законодавства;

* добросовісна звітність;

* виконання державних замовлень у зазначені строки;

* уникнення хабарництва у взаємовідносинах із державними службовцями.

Міжнародна етика:

* вироблення етичних стандартів, прийнятих у всьому світі;

* урахування національної культури;

* залучення місцевого персоналу;

* підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм з міжнародними конкурентними стратегіями;

* дотримання відповідальності між країнами в умовах виму­ шеного закриття підприємств.

Причини неетичної поведінки:

* недостатність законодавчої та нормативно-правової бази;

* значний обсяг «тіньової» економіки;

* конкурентна боротьба, що відсуває на далекий план етичні міркування;

* зростаюче прагнення звітувати про рівень прибутковості за дедалі коротші періоди, тобто в кожному квартальному звіті;

* відсутність належного стимулювання етичної поведінки ке­ рівників;

* загальне зниження ролі етики в суспільстві;

* певний тиск на рядових працівників з боку організації з ме­ тою пошуку компромісів між їхніми цінностями і цінностями вищого керівництва;

* низькі моральні якості членів суспільства. Інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях:

* етичні стандарти (кодекси), які описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівни­ ки компанії;

* комітети з етики, які роблять повсякденну оцінку практики з позиції етичних вимог. Деякі компанії замість таких комітетів, до складу яких включаються авторитетні працівники, запроваджу­ ють посади адвоката з етики;

* соціальні ревізії, які проводяться для аналізу й оцінки звітів і програм соціальної відповідальності компанії;

* навчання етичній поведінці керівників і рядових працівників.

Підбиваючи підсумки самостійного вивчення першого питан­ня теми, важливо підкреслити такі особливості етики в міжнарод­них корпораціях:

1. Менеджмент має враховувати відмінність культурних вимі­рів етичної поведінки однієї тієї самої компанії в різних країнах.

2. Нормативні вимоги щодо етичних аспектів дій менеджерів у приймаючій країні з боку законодавства материнської країни і штаб-квартири менш жорсткі, ніж у своїй країні, тобто існують подвійні етичні стандарти.

3. Діяльність міжнародних корпорацій спричиняє політичні страхи в країнах — реципієнтах (загроза реалізації в процесі зов­ нішньої торгівлі інтересів країн-донорів, а не приймаючих країн, вплив країн походження через транснаціональні корпорації на політичні процеси в приймаючих країнах, загрози політичній безпеці).

4. Загроза виникнення суперечностей між тими приймаючими країнами, в яких інтереси міжнародної корпорації можуть конф­ ліктувати, наприклад, при переведенні бізнесу з однієї країни в іншу і втратою нею робочих місць і джерел податків, незважаю­ чи на прагнення корпорацій зберегти основний капітал за будь- яку ціну.

5. Поширеною є практика хабарів місцевим чиновникам орга­ нів державної влади й управління з боку міжнародних корпорацій за сприяння компанії всупереч вимогам законодавства приймаю­ чої країни. Дослідженням взаємозв'язку між корупцією та еко­ номічним розвитком, проведеним у 70 країнах світу, встановле­ но, що корупція справляє значний негативний вплив на темпи економічного розвитку країни [3, с. 110]. При цьому хабарі не лише погіршують інвестиційний клімат країн-реципієнтів, а й вражають тих, хто платить, а отже, руйнують менеджмент транс­ національних корпорацій.

6. Дискусії щодо етичних аспектів міжнародного менеджмен­ ту часто мають емоційний характер. Адже, з одного боку, етичні норми різних міжнародних компаній відрізняються між собою. З іншого боку, далеко не всі факти неетичних дій міжнародних кор­ порацій стають відомими широкій діловій громадськості і стають підставою для відповідного покарання, тому в цій сфері виникає багато чуток.

Важливо звернути увагу студентів на складність розмежуван­ня хабарів від звичайних людських дружніх стосунків. У цьому зв'язку цілком доречним буде навести думку доктора Джонсона — однієї з найбільш товариських особистостей Англії XVIII ст. — про те, що «дружбу треба безперервно ремонтувати» [9, с. 352]. А в міжнародному бізнесі такий ремонт набуває форм розваг, пода­рунків, взаємних послуг та інших проявів поваги і дружби. Тому у випадках отримання подарунків чи запрошень на розваги варто зважити на два запитання: що стоїть за запрошенням і що вас будуть просити в обмін на подарунки? У деяких культурах обмін подарунками — це необхідна прелюдія до бізнесу. Однак існу­ють і продиктовані прагматичними міркуваннями правила щодо форми відмови, на які варто звернути увагу.