Сторінка
3

Інвестиційні операції міжнародних корпорацій

* агресивне проникнення і вихід з ринкових секторів;

* глобальні стратегії.

Управління міжнародними портфелями будується на застосуванні таких підходів:

* пасивне управління, основою якого є гіпотеза про ринкову ефективність;

* активне управління з проведенням всебічного аналізу, складанням прогнозів та прийняттям рішень «тоб-даун» (згори донизу — відбір національних фондових ринків та диверсифікація) або ж «боттом-ап» (знизу нагору — відбір галузі і диверсифікація за галуззю);

* модифіковане активне управління на основі побудови кривої граничного рівня портфельної ефективності 20 і більше національних фондових індексів провідних акцій;

* міжнародне портфельне страхування на основі використання індексних опціонів.

Оцінка міжнародних інвестиційних характеристик включає такі етапи:

* з'ясувати проблеми, що виникають у процесі оцінки (якість портфеля чи здібності менеджера, складність визначення ризику альтернативних портфелів, специфічні обмеження різних видів інвесторів);

* використання різних методів оцінки портфельного ризику (критерій органічного ризику Трейнора — перевищення доходу за портфелем над безризиковою ставкою, критерій сукупного ризику Шарпа — дохід на одиницю ризику та різниця в портфельній диверсифікації);

* побудова об'єднаних таблиць інституціональних інвесторів з урахуванням впливу ринку.

Конкретні приклади і проблеми використання інструментів міжнародного портфельного менеджменту в сучасній практиці студент може знайти у фундаментальному підручнику М. В. Енга, Ф. А. Лиса, Л. Дж. Мауера [13, с. 692—707] та курсі лекцій О. В. Мертенса [5, с. 367—387].

4. Міжнародні інвестиційні компанії.

Оскільки управління міжнародними портфельними інвестиціями в сучасних умовах здійснюється інвестиційними компаніями, як це видно з рис. 12.1, у процесі самостійної роботи студента над темою важливо приділити належну увагу четвертому питанню теми, оскільки воно важливе для розуміння теми в цілому з трьох причин.

По-перше, транснаціональні корпорації вдаються до послуг таких компаній для диверсифікації ризиків і вирівнювання валютних потоків.

По-друге, ці компанії входять до об'єкта курсу, оскільки часто мають засновників у різних країнах і діють на міжнародних ринках.

По-третє, ці компанії часто використовуються як джерело інвестиційних коштів для міжнародних корпорацій.

Найпоширенішими формами міжнародних інвестиційних компаній є інвестиційні фонди, що акумулюють кошти своїх вкладників шляхом випуску і продажу власних акцій. Переваги таких фондів: ефективність, інформаційна прозорість, диверсифікація, професійний менеджмент, ліквідність, зручність для інвесторів, податкові пільги, регулювання. Серед інших організаційних форм міжнародних інвестиційних компаній зазначимо пайові інвестиційні трасти, пенсійні фонди, закриті і відкриті фонди, регіональні фонди, міжнародні фонди, глобальні фонди і т. ін. Порівняльний аналіз зазначених організаційних форм міжнародних інвестиційних компаній міститься в підручнику «Международньій менеджмент» [4, с. 474—490].

Завершуючи вивчення цього питання, варто звернути увагу студента на істотні особливості інвестиційних компаній у різних країнах. Насамперед доцільно ознайомитись з практикою діяль­ності таких компаній у Великобританії, які мають найбільший досвід. Окрім того, вони чітко організовані в галузеві асоціації і піддані жорсткому державному регулюванню. У США діє велика кількість міжнародних інвестиційних компаній, інвестиційні портфелі яких значною мірою формуються не лише за рахунок національних, а й зарубіжних цінних паперів, насамперед японських І канадських. Особливість Японії полягає в тому, що останнім часом у цій країні значно зросла кількість інвестиційних компаній, що пов'язано із серйозним зростанням обсягів фондового ринку. Окрім того, в Японії широко представлені зарубіжні інвестиційні компанії, особливо країн тихоокеанського регіону.

5. Особливості міжнародних інвестиційних операцій українських корпорацій.

Завершальне питання пов'язано з особливостями діяльності зарубіжних інвесторів в Україні та інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств на світових фондових ринках. Слід підкреслити, що обсяг іноземних інвестицій в Україну станом на 01.04.2003 становив близько 5 млрддол. США. Серед міжнародних корпорацій, що зробили найбільш значний внесок інвестицій, — російські корпорації «Лукойл» і «Тюменська нафтова компанія», американські корпорації «Кока-Кола», «Мак-Дональдс» та ін. Однак цього недостатньо. Тому в лютому 2001 р. було прийнято Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень інвестицій в економіку України». При цьому головна увага має бути приділена створенню належного інвестиційного клімату.

Додатковий матеріал з цього питання студенти можуть знайти в рекомендованих виданнях [7, 9, 11].