Сторінка
4

Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Дуже важливим у самостійному вивченні теми є розуміння ще однієї сфери прийняття міжнародних управлінських рішень, пов'язаної з атакуванням конкурентів. У цьому Зв'язку заслуговує на увагу практика прийняття рішень у корпорації «Дженерал Електрик», пов'язана з постановкою таких п'яти «правильних питань»:

1. Що являє собою конкурентне середовище, в якому діє підприємство?

2. Чого досягли ваші конкуренти за останні три роки?

3. Що за той же час зробили ви?

4. Яким чином конкуренти можуть загрожувати вашому бізнесу в майбутньому?

5. Які ви маєте наміри для того, щоб випередити їх?

4. Управління політичними ризиками.

Самостійне опанування теми слухачем включає розуміння місця політичних ризиків у прийнятті міжнародних рішень.

Стосовно міжнародного менеджменту політичний ризик являє собою ймовірність того, що ділові іноземні інвестиції стануть предметом тиску й ущільнення з боку урядової політики країни-господаря.

Управління політичними ризиками ґрунтуєтеся на врахуванні дії трьох груп факторів:

1. Категорії політичного ризику:

• трансферні ризики;

• операційні ризики;

• ризик втрати контролю власності.

2. Загальні інвестиції:

• конгломеративні інвестиції;

• вертикальні інвестиції;

• горизонтальні інвестиції.

3. Спеціальні інвестиції (сектори економічної діяльності).

Схематично ці фактори представлені на рис. 4.4.

Користуючись цією моделлю, можна визначити рівень ризиків у кожному випадку. Спеціальні інвестиції розрізняються по галузях і формах власності. Тип І має найвищий рівень ризику (наприклад, у разі прямих інвестицій у високотехнологічні галузі). Тип V характеризується найнижчим ризиком (наприклад, у разі звичайних технологій, коли устаткування може бути легко демонтовано). Так, якщо ми прагнемо знизити трансферні ризики для конгломеративних інвестицій, пов'язаних з виробництвом товарів, яких немає в приймаючій країні, то слід обирати спеціальні інвестиції V класу, тобто звичайні технології і можливості швидкого демонтування устаткування. У даному разі рівень ризику буде «7» за умов такої шкали: високий (В)=3, середній (С)=2, низький (Н)=1.

Рис. 4.4. Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

Конкретніші інструменти визначення політичного ризику наведені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

КРИТЕРІЇ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ

Критерії

Оцінки

мін.

макс.

Політичне і економічне середовище

Стабільність політичної системи

3

14

Загрожуючі внутрішні конфлікти

0

14

Загрози стабільності зовнішнього походження

0

12

Ступінь контролю економічної системи

5

9

Надійність країни як торговельного партнера

4

12

Конституційні гарантії

2

12

Ефективність державної адміністрації

3

12

Трудові відносини і соціальні позиції

3

15

Внутрішні економічні умови

Кількість населення

4

8

Дохід на капітал

2

10

Економічне зростання протягом останніх п'яти років

2

7

Перспективи росту протягом наступних трьох років

3

10

Інфляція в попередні два роки

2

10

Доступність іноземців до внутрішнього ринку капіталів

3

7

Наявність висококваліфікованої робочої сили в даній місцевості

2

8

Можливість залучення персоналу до роботи в іноземних країнах

2

8

Наявність енергетичних ресурсів

2

14

Законодавчі вимоги щодо збереження навколишнього середовище

4

8

Транспортні системи і комунікації

   

Зовнішні економічні відносини

Обмеження оподаткування імпорту

2

10

Обмеження оподаткування експорту

2

10

Обмеження оподаткування іноземних інвестицій у країні

3

9

Свобода заснування чи встановлення зобов'язань у партнерстві

3

9

Правовий захист торгової марки і продукції

3

9

Обмеження оподаткування грошових операцій

2

8

Розвиток платіжного балансу

2

9

Виснаження через використання закордонних кредитів та ім­порт енергоносіїв

3

14

Міжнародне фінансове становище

3

8

Обмеження оподаткування обміну місцевої валюти на іноземну

2

8

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Світовий ринок і торгівля»: