Сторінка
2

Актуалізація муніципального консалтингу на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування

· стратегічне планування розвитку територій;

· маркетинг територій;

· підтримка малого та середнього бізнесу;

· залучення інвестицій;

· земля, земельні ділянки, земельні відносини;

· інформаційні технології;

· енергозбереження в бюджетній та комунальній сферах;

· запровадження стандарту ІSО 9001 в практику діяльності виконкомів місцевих рад; стратегічне планування розвитку житлово-комунальної сфери;

· зелений туризм та інші напрями розвитку малих громад;

· інші напрями консалтингової діяльності, що спрямовані на розвиток місцевого самоврядування.

Слід визнати, що поки що не сформовано понятійний апарат, а сам термін “муніципальний консалтинг” не вживається в управлінській практиці місцевого самоврядування. Зазначена ситуація засвідчує про певний парадокс, який відображає розбіжність між об'єктивно існуючими потребами у консультаціях у галузі місцевого та регіонального розвитку і нерозвиненістю інституту консультування. Очевидно, цей парадокс має бути розв'язаним на більш розвиненій стадії процесу комунікацій та структурованості управлінського досвіду на місцевому та регіональному рівнях, на якій керівниками цього рівня будуть усвідомлені переваги муніципального консалтингу, визначені пріоритетні напрямки діяльності у рамках консалтингових проектів територіального розвитку.

Враховуючи низький рівень ознайомленості практиків місцевого самоврядування з потребами, проблемами та процедурами консультування, більш детально зупинимось на самому понятті муніципального консалтингу. Цей термін застосовується у двох значеннях. По-перше, у значенні системи (інституції), до якої входить сукупність незалежних від влади суб'єктів. Вони забезпечують процес надання консультаційних послуг для органів влади з питань, які виникають у сфері суспільно-адміністративних відносин при реалізації інтересів окремої територіальної громади, або їх сукупності. По-друге, у значенні процесу надання професійної допомоги з боку фахівців (консультантів) відповідного профілю замовнику (клієнту) в аналізі та розв'язанні його проблем у сфері муніципальної діяльності.

Муніципальний консалтинг як система та як процес відіграє вирішальну роль у створенні інтелектуальної складової формування новітніх соціальних та управлінських практик, оскільки останні мають бути локалізовані на певних територіях з врахуванням їх особливостей. Ця система забезпечити зв’язок територіальної політики на мета -, макро -, мезо -, та мікро рівнях її здійснення, трансформуючи знання у дієву силу політичного рішення. Тому, власне, консалтинг розглядається у розвинених країнах як інституціональний елемент розвитку на етапі постіндустріального розвитку, на якому інформація та знання перетворюються на дієві ресурси поряд з матеріальними ресурсами.

Конкретизуючи функціональне призначення муніципального консалтингу як інституціональної системи, виокремимо відносно самостійні інституціональні підсистеми адміністративно-політичного консалтингу:

а) консалтинг для органів публічної влади центрального рівня;

б) консалтинг для органів публічної влади регіонального та місцевого рівнів (муніципальний консалтинг);

в) консалтинг для громадських організацій, асоціацій тощо, діяльність яких пересікається з діяльністю органів публічного управління.

Всі перераховані вище підсистеми політико-адміністративного консалтингу є затребуваними у країнах західної демократії, де вони виконують масштабні суспільно значущі проекти, їх престиж як структур, що забезпечують інтелектуальну складову управлінських процесів, є надзвичайно високим. Затребуваність та престижність консалтингових послуг є індикатором демократичності, високого розвитку управлінської культури публічної влади та організацій громадянського суспільства, представники яких усвідомлюють необхідність незалежних досліджень, що не пов’язані з конкретними інтересами політиків, публічної влади або бізнесу. Високоморальна та професійна діяльність консалтингових структур – посередників надає можливість проводити дискусії з публічною владою та бізнесом, виробляти спільні принципи та підходи, розвивати соціально орієнтовану економіку, тим самим забезпечувати наукове обґрунтування суспільних інтересів та їх задоволення[5, с. 51].

Ступінь затребуваності муніципального консалтингу в Україні є надзвичайно низькою. Цей факт ми розцінюємо як індикатор незадовільного розвитку місцевого самоврядування з точки зору реалізації вимог та стандартів муніципального менеджменту. У країнах з розвиненим інститутом місцевого самоврядування та ринковою економікою надання зовнішньої консалтингової допомоги органам місцевої влади є повсякденною практикою. Місцеві політики та чиновники вважають консалтингові проекти ефективним інструментом розв’язання проблем місцевого розвитку. Вони володіють необхідними знаннями про систему муніципального консалтингу та правові аспекти процедури відбору та укладання договорів на закупівлю консалтингових послуг. В Україні подібна практика поки що не є розповсюдженою, що спричинено рядом несприятливих факторів.

У минулому і у теперішній час суб'єкти муніципального консалтингу зі статусом громадської організації здійснюють свою діяльність, головним чином, за рахунок грантодавців. Власний ринок користувачів консалтингових послуг поки що так і не сформувався. Місцеві політики та муніципальні службовці не поспішають скористатись напрацюваннями та знаннями, які зосереджені в консалтингових організаціях, не готові психологічно сплачувати за розробку якісних досліджень, програм та проектів муніципального розвитку. Муніципальні службовці часто посилаються на відсутність коштів, необхідних для закупівлі консалтингової послуги. Не сприяє розвитку ринку муніципального консалтингу також діюче законодавство, недостатня відкритість прийняття рішень на місцевому рівні, відсутність цілеспрямованої державної політики щодо розвитку цієї інституціональної сфери. В Україні не існує класифікатора консультаційних послуг, професійного об'єднання консультантів муніципальної сфери, яке б контролювало б якість консультаційних послуг, захищало ринок консалтингових послуг від непрофесійної діяльності, надавало б достовірну інформацію про систему, можливості та професійний рівень окремих суб’єктів консалтингу[1].

До основних чинників, які актуалізують формування інституту муніципального консалтингу, ми відносимо:

· процеси глобалізації, які значно ускладнюють процес прийняття рішень, оскільки потребують глибоких та різнобічних знань;

· процеси регіоналізації (локалізації), які виявляються у переході від централізованої та ієрархічної системи прийняття рішень до системи автономного прийняття рішень на рівнях регіонального управління та місцевого самоврядування;

· високий ступінь впливу факторів деформалізації у прийнятті рішень органами публічної влади;

· високий ступінь впливу факторів новизни, за якими більшість рішень, які приймаються органами регіонального управління та місцевого самоврядування, не мають аналогів (відпрацьованих зразків та стандартів діяльності) у практиці попередніх років;