Сторінка
3
Крім Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", система чинного законодавства містить низку нормативно-правових актів, які регулюють організаційно-управлінські відносини у сфері діяльності районних, обласних рад.
Однак, вважаємо за доцільне більш докладно зупинитись на класифікації норм, які регулюють управлінські повноваження керівництва районних, обласних рад.
Управлінські повноваження керівництва районних, обласних рад визначені у межах тих повноважень, які має районна, обласна рада. Ці повноваження можна розділити на статутні та зовнішні.
Статутними названі повноваження, встановлені нормами, які визначають керівництво рад як посадових осіб місцевого самоврядування: пункти 1-4 статті 55; пункти 1, 4 статті 56; пункт 8 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", норми Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" [22], "Про службу в органах місцевого самоврядування" [23]. Висновок про те, що Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" поширює дію на керівництво районних, обласних рад зроблений на підставі аналізу змісту норм цього Закону. Так, у статті 3 вказано, що посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Стаття 10 регламентує, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється "на посаду голови або заступників голови районної, ., обласної ради . шляхом обрання відповідною радою".
Зовнішніми названі повноваження, встановлені нормами, які регулюють взаємовідносини керівництва рад із відповідними радами, а також із громадянами, їх об’єднаннями, трудовими колективами, державними організаціями, іншими органами місцевого самоврядування: пункти 5-7 статті 55; пункти 2, 3 статті 56; стаття 57; пункти 3, 4 статті 58 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
При визначенні норм, які регулюють зовнішні повноваження керівництва районних, обласних рад, необхідно врахувати те, що вони є й депутатами місцевих рад. Відповідно до пункту 1 статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної, обласної ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради. Такий самий порядок обрання заступника голови районної, обласної ради (п.1 ст.56 Закону).
Отже, особливістю статусу керівництва районних, обласних рад є те, що вони, поряд із повноваженнями депутата місцевої ради, повинні виконувати додаткові повноваження, визначені статтями 55, 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Звідси – їх зовнішні повноваження регулюють й Законами України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" [24], "Про фермерське господарство" [25], Земельний Кодекс України [26] та інші. Положення законів конкретизуються підзаконними нормативними актами, серед яких можна відзначити Указ Президента України "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні" [27], постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади" [28] та інші.
Третьою класифікаційною групою названа група нормативно-правових актів, норми яких регулюють бюджетно-фінансові та матеріальні відносини.
Серед нормативно-правових актів, які входять до складу цієї класифікаційної групи, як основні є Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетний кодекс України. Крім цих, існує широке коло інших законів і підзаконних актів.
Згідно Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що знаходяться у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних, обласних рад (ст.142 Конституції України). Матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України, визначає Розділ ІІІ Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якому вказано, що нею є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст.ст.60 – 70 Закону).
Наступне питання стосується природних ресурсів, які, відповідно частині 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", також відносяться до матеріальної основи місцевого самоврядування. Обласна рада не наділена правом володіти природними ресурсами. Вона має право: а) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду або під заставу цих об’єктів, а також придбання таких об’єктів в установленому законом порядку; б) вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління такими об’єктами; в) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів обласного значення, а також про скасування такого дозволу (частини 19, 20 статті 43 Закону).
Інші реферати на тему «Самоврядування»:
Сітьовий принцип публічно–адміністративного управління та відкритий метод координації суб'єктів територіального розвитку
Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик
Сучасний стан та ключові проблеми муніципального розвитку
Стан справ та події 2007 року в сфері місцевого та регіонального розвитку
Перспективи розвитку місцевого самоврядування в ході адміністративної реформи в Україні
