Сторінка
2

Автономна Республіка Крим – економічний потенціал регіону

Реалізація заходів програм розвитку малого підприємництва як на республіканському, так і місцевому рівнях, сприяла росту ділової активності кримських підприємців, збільшенню кількості малих підприємств, подальшому формуванню інфраструктури підтримки малого бізнесу в Автономній Республіці Крим.

Структура кількості малих підприємств за видами економічної діяльності (%) Обробна промисловість 11,4 Сільське та лісове господарство 4,1 Будівництво 9,5 Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з їх ремонту 38,0 Готелі та ресторани 8,2 Транспорт (включаючи зв'язок) 7,1 Операції з нерухомістю 12,0 Колективні, громадські та особисті послуги 4,5 Інші 5,2 ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

В Криму створені умови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цим умовам автономія досягла певного нарощування обсягів експорту, зниження обсягів імпорту та обсягів товарообмінних /бартерних/ операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторговельних операцій має позитивне сальдо.

З 1999 року в Криму спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг.

Сьогодні Крим входить до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції. Частка прямих іноземних інвестицій республіки в загальному обсязі по Україні складає 3,8%.

У товарній структурі експорту за останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування. У товарній структурі імпорту товарів основна частина приходиться на машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати.

Крим залишається, у межах держави, вагомим експортером продукції хімічної промисловості – барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин.

Найбільш значними експортерами на сьогодні залишаються ВАТ “Кримський содовий завод”, ДАК “Титан”, ВАТ “Бром”, ВАТ "Фірма "СЕЛМА", фірма "Союз-ВІКТАН" ЛТД, ВАО "Масандра".

Експорт товарів здійснювали понад 270 підприємств Криму, по імпорту одержали товари понад 410 підприємств.

Найбільші обсяги експортних постачань здійснюються в Російську Федерацію, США, Туреччину, Австрію.

Значне місце в зовнішньоторговельному обороті республіки займає експорт послуг. Основними підприємствами-експортерами послуг, як і раніше, залишаються Керченський, Ялтинський та Феодосійський морські порти, установи курортно-туристичної сфери. Слід відзначити, що транспортні послуги значно перевищують експорт послуг індустрії туризму і відпочинку.

Зовнішню торгівлю послугами здійснювали 267 підприємств Криму з партнерами з 132 країн світу. Основним торговим партнером, як і раніше, залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться близько 40% усього зовнішньоторговельного обороту послуг Автономної Республіки Крим.

КУРОРТИ ТА ТУРИЗМ

Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів – від степових на півночі до покритих лісами Кримських гір у південній частині. Багатство Криму – це його клімат, для якого характерно достаток сонця, тепла та світла. Особливості циркуляції повітря в сполученні з впливом Чорного, Азовського морів та Кримських гір формують три основних кліматичних райони: степовий, гірський та південно-бережний.

Вздовж південного узбережжя розташовані курорти: Ялта, Алупка, Сімеїз, Гурзуф, Місхор, Лівадія, Форос, Алушта.

Різноманітність мікрокліматичних умов, достаток вічнозеленої рослинності гір та височин, родовища лікувальної грязі і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів: кліматичні (Старий Крим), кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта), кліматобальнеогрязьові (Євпаторія, Феодосія, Саки).

Завдяки географічному положенню, екологічним та історичним умовам Крим з глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів та культур.

Історико-культурні ресурси На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст та монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій і інші, використовуються як туристичні об'єкти.

Ландшафтні ресурси Шість державних заповідників, 33 заказника, з них 16 загальнодержавного призначення, 87 пам'ятників природи, 13 з них загальнодержавного призначення, 10 заповідних урочищ і ін.

Лікувально-мінеральні ресурси Кримський півострів володіє найбагатшим рекреаційним потенціалом. Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.

В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязів та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.

Територіальні ресурси Більш 90% рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях (гірничо-передгірних) розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови та ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.

Крім того, можливості розвитку інфраструктури екологічного та соціального туризму в сільській місцевості, системи курортного сервісу в нових прибережних регіонах рекреаційного освоєння, системи сервісу для неорганізованих відпочиваючих, шоу-бізнесу та індустрії розваг, створення інфраструктури для елітних видів спорту, впровадження унікальних методів лікування становлять безсумнівний інтерес для ділових партнерів.

Наявність туристських ресурсів, особливості наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні та мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий та автотуризм.

Усі ці тури можуть бути комбінованими, розрахованими як на групи, так і на індивідуальних туристів, поєднуються із широким спектром додаткових послуг, різної класності.

Поряд з туристичною, пріоритетною галуззю в Автономній Республіці Крим діє санаторно-курортна. Вона базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14 тис. м3 на добу), лікувальних грязів (з балансовими запасами 22,4 млн. м3), пляжів (довжиною 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, морського та гірського повітря та ін.

Усього в Криму нараховується більше 600 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, використовуваних як для цілорічного, так і для сезонного лікування та відпочинку на 155,5 тисяч ліжкомісць. Санаторії та пансіонати з лікуванням складають 28% цих закладів та розташовані переважно на Південному березі Криму, а також на курортах Євпаторія, Саки, Феодосія. Усі санаторії Криму мають спеціалізацію, що залежить від особливостей лікувальних факторів місцевості, де вони розташовані. РЕГІОНАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА ТА ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Розміщення продуктивних сил»: