Сторінка
4

Науково-технічний потенціал та його формування на Україні

Для територіально-виробничих комплексів, особливо тих, які тільки створюються, буде характерним високий рівень застосування прогресивних видів техніки і технології, перш за все механізації і ав­томатизації виробництва, які охоплять увесь виробничий цикл.

Особливо велика роль науково-технічного прогресу в охороні навколишнього середовища і раціональному природокористу­ванні. Розвиток науки і техніки дає змогу створювати ефективні засоби і прилади для очищення промислових і комунальних ви­кидів, що забруднюють воду, атмосферу, грунти. Передові техно­логії забезпечують перехід до замкненого водопостачання, утилі­зацію відходів, економію трудових, рослинних і мінеральних ресурсів, а також раціональне використання земельних ресурсів.

Основними центрами і регіонами, де розміщені галузі вироб­ництва й інші центри економічної ділової активності, стали тери­торії з передовою наукою та освітою. Територіальне поєднання освіти, науки, наукоємних виробництв нині є типовим для вели­ких столичних агломерацій і провідних промислових районів. Перспективною формою територіальної організації науково-вироб­ничих комплексів стали технополіси — цілеспрямовано сформо­вані зони ділової та наукової активності, в яких поєднуються на­уково-дослідні інститути, вузи та наукоємні промислові підпри­ємства, що взаємодіють між собою.

3. Проблеми реконструкції народного господарства України

в контексті завдань прискорення науково-технічного прогресу

В перспективі необхідно значно посилити виробничий потен­ціал при його якісному перетворенні на основі прискорення нау­ково-технічного прогресу, широкої інтенсифікації економіки. З цією метою розроблена нова структурна та інвестиційна політика.

Капітальні вкладення (інвестиції) як фінансове джерело на­рощування основних фондів є найважливішим економічним інст­рументом, що забезпечує зрушення в розміщенні продуктивних сил. В умовах формування ринкових механізмів господарювання головним джерелом розширеного відтворення основних фондів є власні кошти підприємств, а також банківський кредит. Центра­лізовані державні капіталовкладення спрямовуються переважно на фінансування великих народногосподарських програм.

Основний шлях розширення виробничого потенціалу — його інтенсивний розвиток через технічне переозброєння і реконструк­цію діючих підприємств.

У ході нової реконструкції народного господарства доцільно перепрофілювати окремі великі підприємства відповідно до галу­зевих факторів і регіональних умов (знизити металомісткість ви­робництв, віддалених від металургійних баз, і т.п.), розчленити технологічні цикли з передислокацією їх частин, вивести з вели­ких міст шкідливі в екологічному відношенні підприємства тощо.

Великі масштаби капітального будівництва на найближчі деся­тиліття визначаються пріоритетністю розвитку галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес. Серед них виділяють такі наукомісткі галузі, як електроніка, точне верстатобудування тощо.

Нині першочергові заходи щодо широкого оновлення техніки і технології, докорінного покращання якості продукції планують­ся на великих підприємствах і в об'єднаннях провідних промис­лових районів. Встановлення таких пріоритетів щодо інтенсифі­кації саме за цими районами пояснюється тим, що вони мають потужний виробничий і науково-технічний потенціал, великі ін­дустріальні (особливо машинобудівні) центри з наукомісткими виробництвами і великими контингентами кваліфікованих, до­свідчених кадрів. Це дозволяє одержувати більш високу віддачу капіталовкладень за рахунок реконструкції підприємств, швидке та ефективне нарощування виробництв.

Література

1. Гуревичов М. Ринок інтелектуальних продуктів України // Еко­номіка України. — 1994. — № 5. — С. 30—37.

2. І.Дорогунцов С. І., Рейкова Л. Сучасні проблеми технічного роз­витку промисловості України // Економіка України. — 1996. — № 9. — С. 4—11.

3. Заблоцький Б. Ф., Кокотко М.Ф., Смовжепко Т. С. Економіка України. — Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997. — 587 с.

4. Размещение производительных сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н.В.Копылова. — М.: Экономика, 1994. — 589 с.

5. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — 376 с.

6. Журнал “Економіка”. - №4. – 2003.

7. Якузов. С.І. Перспективи і сьогодення науково-технічного потенціалу України // День. – 2004.