Сторінка
4

Фінансове планування і прогнозування на підприємстві

Так, на замовлення Центральної спілки споживчих товариств України 2001 ро­ку Львівська комерційна академія (керівник НДР — О.Г. Біла) розробила Методич­ні рекомендації зі складання фінансового плану торговельного підприємства. У них враховано специфіку фінансових відносин у споживчій кооперації та її вплив на формування й використання фінансових ресурсів і на конкретних прикладах ви­світлено методику розробки фінансового плану.

З 2002 року кооперативні організації й підприємства, користуючись наяв­ними методичними рекомендаціями, великою інформаційною базою та влас­ним досвідом, налагоджують фінансове планування й контроль виконання фі­нансового плану. Це сприяє зміцненню фінансового стану, забезпечує фінансову стійкість організацій та підприємств системи споживчої кооперації в цілому (див. табл. 1).

З 2002 року споживча кооперація як громадсько-господарська організація працює прибутково, щороку нарощує прибуток, підвищує частку власних кош­тів у формуванні оборотних активів, що позитивно впливає на платоспромож­ність і ліквідність боргових зобов'язань, підвищується фінансова стійкість, що є важливою передумовою фінансової стабільності кооперативних організації і під­приємств.

У процесі планування головну увагу приділили доходам, витратам і прибут­ку, оскільки значна кількість кооперативних організацій і підприємств тривалий час працювала збитково. Тому прибуткова діяльність — це результат виконання плану обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), економії витрат, зведення до мінімуму непродуктивних втрат та отримання доходів від іншої опе­раційної діяльності. Відчутно змінився рівень витрат, пов'язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та управлінням в основних галузях діяльності (табл. 2).

Таблиця 1. Показники оцінки фінансової стійкості організацій та

підприємств споживчої кооперації України за 2001—2005 роки

Таблиця 2. Витрати, пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт,

послуг) та управлінням в основних галузях діяльності споживчої кооперації України за 2001—2005 роки (у % до обороту)

За умов зростання цін і тарифів на енергоносії, транспорт і комунальні по­слуги, підвищення заробітної плати кооперативні підприємства й організації шляхом економічно обґрунтованого планування витрат і фінансового контролю зуміли істотно знизити рівень витрат у відсотках до обороту в таких галузях, як торгівля і заготівлі. Дещо складніше зберегти цю тенденцію у високо витратній галузі діяльності, якою є ресторанне господарство.

Поступове зростання обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і зниження рівня витрат сприяли тому, що питома вага збиткових підпри­ємств і організацій у загальній кількості господарюючих суб'єктів спожитої кооперації зменшилася за розглядуваний період з 28.8 % у 2001-му до 9,7 % в 2005 році.

Для поглиблення фінансового аналізу на замовлення Центральної спілки споживчих товариств України Львівська комерційна академія 2004 року розро­била Методичні рекомендації з аналізу й оцінки фінансовою стану підприємств, де на конкретних прикладах розкрито методику за­гальної оцінки фінансового стану підприємства і поглибленого факторного аналізу основних показників за розділами фінансового плану. Практичне застосу­вання цих рекомендацій піднесло рівень фінансового менеджменту. Однак наяв­ність певної кількості збиткових підприємств доводить, що фінансове плануван­ня на підприємствах і в організаціях не безпроблемне.

Практика свідчить, що суб'єкти господарювання у процесі фінансового пла­нування нерідко обмежуються розробленням плану доходів, витрат і прибутку і не приділяють належної уваги ресурсному забезпеченню кругообігу виробничих фондів на засадах, що забезпечують фінансову стійкість і платоспроможність. Та без тісного ув'язування прогнозованих обсягів операційної, інвестиційної та ін­ших видів діяльності із джерелами їх фінансування важко забезпечити очікувані кінцеві фінансові результати та створити передумови фінансової стійкості під­приємства. Тому з виконанням плану обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такі підприємства не завжди отримують прибуток від операційної та звичайної діяльності.