Сторінка
1

Прагматизм бюджетного процесу на локальному рівні. 1. Аналіз діючого порядку складання, розгляду і затвердження бюджетів органів місцевого самоврядування

Процес складання, розгляду та затвердження місцевих бюджетів передбачає певну послідовність дій. Ця послідовність визначається бюджетним законодавством, що регламентує бюджетний процес в державі.

На початку 90-х рр. було встановлено, що порядок складання, затвердження місцевих бюджетів визначається місцевими радами на підставі повноважень, наданих їм у 1990 р. Законом України “Про бюджетну систему УРСР”. Відповідно до цього Закону місцеві ради отримали право самостійно розробляти, затверджувати свої бюджети. Було також встановлено: втручання рад вищих рівнів та їхніх виконавчих органів у зазначені процеси недопустиме. За Законом правила складання й затвердження місцевих бюджетів визначила тодішня Рада Міністрів УРСР. Протягом 1990-1998 рр. ці правила урядом України затверджено не було, що спричинило багато конфліктів місцевими виконавчими і представницькими органами влада на ґрунті поділу повноважень щодо складання, розгляду й затвердження місцевих бюджетів.

Законодавство України з питань місцевого самоврядування дещо по-іншому визначило компетенцію місцевих органів влади щодо складання, розгляду й затвердження місцевих бюджетів. Стаття 10 Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве й регіональне самоврядування” від 27 березня 1992 року надає право сільським, селищним, міським радам народних депутатів у межах їхньої компетенції самостійно, без втручання державних органів розробляти і затверджувати їхні бюджети.

Свої особливості при визначені компетенції місцевих органів влади в бюджетній сфері встановив Закон України “Про бюджетну систему України” в редакції 1995 р. Згідно із ст. 7 до відання виконавчих органів місцевих рад належить складання проекту бюджету відповідно до основних напрямків бюджетної політики, регламентованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.

Прийнятий у травні 1997 року Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” деталізував конституційні положення про визначення компетенції місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади у сфері складання, розгляду й затвердження місцевих бюджетів. Зокрема, це стосується положення, що втручання органів у процес складання та затвердження місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законом. У той же час закріплено положення про державний контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витрачанням коштів і належним їх обліком.

Організація складання проектів республіканського бюджету АР крим і відповідних місцевих бюджетів покладена на Раду Міністрів А Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад. Відповідно до статті 75 Бюджетного кодексу Міністерство фінансів України після парламентських слухань з питань бюджетної політики доводить її інформацію про особливість складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період. Разом з тим ці органи зобов’язані надавати необхідну інформацію: Міністерству фінансів України – для проведення розрахунків між бюджетних трансфертів та інших показників; Верховній Раді України – для перевірки достовірності цих розрахунків.

Побудова процесу складання бюджету та управління ним є досить складним.

Макроекономічний прогноз є основою для визначення суттєвих аспектів, необхідних для початку бюджетного процесу.

До цих аспектів можна віднести [ ]:

– аналіз основних показників економіки;

– демографічні тенденції, пов’язані з зайнятістю населення;

– інфляція взагалі та в окремих галузях;

– тенденції заощаджень та інвестицій;

– обсяг державного боргу, структура його планування та управління ним;

– основі події, що впливають на економіку;

– прогноз заощаджень;

– потенційний дефіцит бюджету при різних варіантах бюджету;

– розуміння основних фінансових ризиків.

Макроекономічний прогноз повинен складатися на кілька років, так як проголошення урядом основних заяв щодо фінансової та економічної політики проводиться у вигляді середньострокових фінансових і економічних прогнозів.

Цими прогнозами користуються ряд державних органів, а саме:

– Міністерство фінансів – при розробці прогнозів місцевих бюджетів, пропозицій щодо змін податкового законодавства та їх впливу на показники бюджету, інструкцій до бюджету;

– Уряд – при розробці бюджетної політики та політики в сфері оподаткування;

– Національний банк і міністерства – для оцінки діючих програм та майбутніх потреб.

Необхідність мати точні прогнози надходжень стосуються всіх джерел надходжень, включаючи загальний та спеціальний фонди.

Важливими економічними змінними величинами є: ВВП номінальний, темпи економічного зростання (ВНП і ВВП), рівень цін (індекс споживчих цін, індекс цін виробників), обмінний курс гривні до долара США, рівень безробіття, відсоткові ставки, грошові доходи населення, індекс реальної зарплати робітників та службовців [35, с.122].

Координація зусиль між урядом і законодавцями з питань макроекономічних прогнозів і оцінок надходжень допомагає уникнути непродуктивних аргументів під час процесу складання бюджетів.

Чітке розуміння основних етапів у процесі складання бюджету, а також того, хто відповідає за конкретні дії на кожному етапі, є абсолютно необхідним для правильності складання бюджету.