Сторінка
3

Науково-дослідні парки, особливості їх створення в США

Інкубатор, як форма й елемент інноваційної інфраструктури, знаходиться в постійному розвитку, логіку якого багато в чому допомагає зрозуміти історія виникнення і поширення інкубаторів.

Прабатьком інкубаторів у сфері інноваційної діяльності можна вважати так називані «творчі комуни» архітекторів, дизайнерів, чи художників майстрів народних промислів. Ці комуни, як правило, перебудовували займані ними будинку так, щоб створити найбільш сприятливу для творчості і спілкування середовище. Відмінною рисою цих комун, батьківщиною яких вважають Великобританію, є те, що вони мали визначений набір послуг колективного користування.

Всі інкубатори, створені і функціонуючі з метою підтримки нових інноваційних компаній, сприяння інноваційному підприємництву, можна розділити на два основних види. До першого відносяться ті, котрі діють як самостійні організації. До другого – інкубатори, що входять до складу технопарку.

Останнім часом у зв'язку з розвитком електронного бізнесу, активним застосуванням Інтернет і інших нових інформаційних технологій у виробничій і управлінській практиці виділяють як окремий вид віртуальні чи інкубатори «інкубатори без стін». Такі інкубатори допомагають оцінити комерційний потенціал інноваційного проекту, розглянутого як основа для створення нової компанії; провести відповідні маркетингові дослідження; врегулювати відносини з материнською організацією (університетом, науково-дослідним інститутом і т.п.) з питань інтелектуальної власності; розробити бізнес-план і загальну стратегію бізнесу; знайти партнерські організації, що виступають у ролі чи постачальників споживачів інноваційної продукції і т.д. Природно, що «інкубатори без стін» не надають оренду приміщень фірмам-клієнтам. Однак достоїнством віртуальної форми є те, що створення такого інкубатора в порівнянні з традиційною формою сполучено, як правило, з набагато більш скромними інвестиціями.

Технопарки

Під технопарком мається на увазі науково-виробничий територіальний комплекс, головна задача якого складається у формуванні максимально сприятливого середовища для розвитку малих і середніх наукомістких інноваційних фірм-клієнтів.

Поняття технопарку досить близько поняттю інкубатора в сфері інноваційної діяльності. Обоє ці елемента інноваційної інфраструктури являють собою комплекси, призначені для сприяння розвитку малих інноваційних компаній, створення сприятливого, підтримуючого середовища їхнього функціонування. Розходження між ними полягає в тім, що спектр фірм-клієнтів технопарків на відміну від інкубаторів не обмежується тільки знову створюваними і, що знаходились на самій ранній стадії розвитку інноваційними компаніями. Послугами технопарків користаються малі і середні інноваційні підприємства, що знаходяться на різних стадіях комерційного освоєння наукових знань, ноу-хау і наукомістких технологій. Іншими словами, для технопарків не властива тверда політика постійного відновлення, ротації клієнтів, типова для інкубаторів в області інноваційної діяльності.

Крім того, комплекси інкубаторів розташовуються, як правило, в одному чи декількох будинках. Технопарки ж звичайно мають і ділянки землі, що вони можуть здавати в оренду клієнтським фірмам під будівництво тими чи офісів інших виробничих приміщень.

Отже, технопарки в порівнянні з інкубаторами мають на увазі створення більш різноманітного інноваційного середовища, що дозволяє надавати більш широкий спектр послуг по підтримці інноваційного підприємництва шляхом розвитку матеріально-технічної, соціально-культурної, інформаційної і фінансової бази становлення і розвитку діяльності малих і середніх інноваційних підприємств.

Основною структурною одиницею технопарку є центр. Звичайно в структурі технопарку представлені:

· інноваційно-технологічний центр,

· навчальний центр,

· консультаційний центр,

· інформаційний центр,

· маркетинговий центр,

· промислова зона.

Кожний з центрів технопарку надає спеціалізований набір послуг, наприклад, послуги по перепідготовці фахівців, пошуку і наданню інформації з визначеної технології, юридичні консультації і т.п. До складу технопарку в якості його окремого структурного елемента може входити інкубатор.

Необхідно відзначити, що парки як елемент інноваційної інфраструктури в різних країнах одержали різні визначення. Якщо в Росії за ними закріпилася назва «технологічні парки» («технопарки») чи «науково-технологічні парки», то в США ці структури називаються переважно «дослідницькими парками», у Великобританії – «науковими парками», у КНР – «науково-промисловими парками».

Технополіс, що нерідко називають також науковим чи містом наукоградом, «містом мозків», являє собою великий сучасний науково-промисловий комплекс, що включає чи університет інші вузи, науково-дослідні інститути, а також житлові райони, оснащені культурною і рекреаційною інфраструктурою.

Метою будівництва наукових містечок, технополісів є зосередження наукових досліджень у передових і піонерних галузях, створення сприятливого середовища для розвитку нових наукомістких виробництв у цих галузях. Як правило, одним із критеріїв, яким повинний задовольняти технополіс, є його розташування в мальовничих районах, гармонія з природними умовами і місцевими традиціями.

Висновки

Під технопарком мається на увазі науково-виробничий територіальний комплекс, головна задача якого складається у формуванні максимально сприятливого середовища для розвитку малих і середніх наукомістких інноваційних фірм-клієнтів.