Сторінка
6

Порядок визначення ціни об’єктів приватизації

Другий період (1995-1998 рр.) – час дійсно масової приватизації, яка здійснювалась переважно за приватизаційні папери і була спрямована на залучення широких верств населення до придбання акцій великих і середніх підприємств та об’єктів малої приватизації, а також поклала початок підготовці до індивідуальних процедур приватизації великих підприємств.

За цей період населенням країни було отримано майже 46 мільйонів приватизаційних майнових сертифікатів (ПМС). На 1 мільярд гривень було отримано компенсаційних сертифікатів (КС) – засобу платежу за об’єкти приватизації, емітованого державою з метою компенсації громадянам втрат від інфляції їх заощаджень. В процесі малої приватизації до рук приватних власників перейшло більше 50 тисяч об’єктів промисловості, торгівлі, громадського харчування та інших. Знайшли своїх покупців більш ніж 1300 об’єктів незавершеного будівництва. Нарешті, майже 11 000 великих та середніх підприємств були перетворені в акціонерні товариства.

Безумовно, найбільш поширеним способом приватизації став продаж акцій на сертифікатних аукціонах. Створена наприкінці 1994 – початку 1995 року національна мережа центрів сертифікатних аукціонів (НМЦСА) дала змогу кожному громадянину України безпосередньо чи через фінансових посередників прийняти участь в процесі приватизації. Для продажу через систему НМЦСА за ПМС було запропоновано понад 13 тисяч пакетів акцій різних підприємств України загальною вартістю 3 млрд. грн. Крім того, ще більше 7 тисяч пакетів загальною вартістю 1.6 млрд. грн. було запропоновано для продажу за КС. Тенденції щодо зміщення акцентів на грошовий продаж не могли оминути і процес масової приватизації. Тому з середини 1998 року на базі НМЦСА почали проводитися грошові аукціони. За час їх проведення населенню та посередникам продано 2900 пакетів акцій.

За станом на 1 травня 1999 року 10 800 підприємств приватизовані з глибиною не менш ніж 70%, з яких 7 500 підприємств вже фактично не мають державної частки.

За станом на 1 січня 1999 року у роздержавленому секторі працює майже третина від загальної чисельності працівників, зайнятих у галузях економіки.

Ряд досліджень, проведених співробітниками ФДМУ разом з провідними українськими компаніями та фахівцями з питань приватизації дозволяє зробити наступні висновки стосовно підсумків масової приватизації:

1. Створено критичну масу приватизованих підприємств, що є гарантією незворотності процесу реформування.

2. Широкі верстви населення були залучені до процесу приватизації і отримали перші уроки ринкової економіки.

3. Навіть незважаючи на розпорошення прав власності приватизовані підприємства працюють в цілому ефективніше за державні.

4. Отримано значний досвід у проведенні різних видів продажу.

Проте, не можна сказати, що процес масової приватизації в Україні був оптимальним і не мав суттєвих вад. Сама його природа несла в собі прихований конфлікт. Перед процесом масової приватизації одночасно ставились завдання, не тільки мало сумісні одне з одним, але й інколи прямо протилежні. Так, декларувалось, що процес масової приватизації повинен забезпечити:

- вирішення проблеми соціальної справедливості, а саме надання кожному громадянинові рівної долі державної власності;

- надходження коштів до державного бюджету;

- залучення інвестицій на приватизовані підприємства;

- створення ефективного власника і, відповідно, ефективного менеджменту на приватизованих підприємствах.

Зрозуміло, що водночас вирішити всі ці завдання не зможе жодна структура, навіть якщо вона складатиметься виключно з лауреатів Нобелевської премії в галузі економіки. Бо якщо роздавати майно високоліквідних підприємств за сертифікати, то не можна забезпечити надходження значних грошових сум до бюджету; намагаючись найдорожче продати покупцеві пакет акцій, годі розраховувати на те, що останній буде додатково вносити значні кошти у вигляді інвестицій і так далі.

1999 рік – рік закінчення «паперової» приватизації. Він повинен стати роком кардинальних змін методології та практики проведення приватизації в Україні. Прийнята Указом Президента України Державна програма приватизації на 1999 рік встановлює нові плани і орієнтири. Фонд державного майна у 1999 році переходить до виключно грошової приватизації з механізмами залучення інвестицій в підприємства, перед приватизаційної підготовки стратегічно важливих об’єктів, врахування галузевих особливостей та ін. Відповідно до Програми приватизації з метою підвищення привабливості українських підприємств для потенційних покупців та залучення вітчизняного та іноземного капіталу передбачається застосування нових механізмів приватизації, а саме:

- пріоритетний продаж великими пакетами акцій об’єктів групи Г та стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств за окремим порядком;

- продаж об’єктів групи А переважно цілісними майновими комплексами;

- продаж акцій шляхом розміщення депозитарних розписок;

- продаж пакетів акцій на відкритих торгах з метою залучення світових лідерів в відповідних галузях економіки, що дасть можливість підвищити рівень менеджменту підприємств, розширити ринки збуту продукції, залучити передові технології та провести модернізацію підприємств; - продаж пакетів акцій підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України; - розукрупнення підприємств, виділення із їх складу структурних підрозділів як основного виробництва, так і підрозділів інженерної інфраструктури, в тому числі об’єктів соціальної сфери.

Здійснюватимуться заходи щодо завершення у найближчі два роки приватизації об’єктів АПК та об’єктів малої приватизації.

Реалізація цієї програми, безумовно, сприятиме поглибленню структурної перебудови.

Вирішувати ж проблему отримання коштів для державного бюджету та залучення інвестицій на підприємства ФДМУ планує шляхом комбінування, з одного боку, продажу за грошові кошти на фондових біржах, регіональних аукціонах, через мережі ПФТС та НМЦСА, а з іншого, проведенням індивідуальної приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки України і становлять чималий інтерес для іноземних інвесторів.

Фонд державного майна України накопичив значний досвід проведення конкурсних продаж, які є ключовим моментом індивідуальної приватизації. Так, протягом 1995 - 1999 років, ФДМУ за результатами проведених конкурсів уклав 900 договорів купівлі продажу. До державного бюджету від їх проведення надійшло 830 мільйонів гривень. При цьому чітко відстежується тенденція збільшення розміру надходжень коштів до бюджету від проданих пакетів акцій. Якщо у 1995 році від проданого пакету акцій держава отримувала, в середньому, 54 тисячі гривень, то в 1998 році цей показник становив вже 4.2 мільйона гривень. У 1999 році, за підсумками проведених на сьогодні конкурсів, середні надходження коштів від продажу пакетів акцій на конкурсах зросли до 12.8 мільйонів гривень за пакет.