Сторінка
17

Палеоєвразійський аспект

[liv] Берзина С.Я. Древние культуры Мали и Гвинеи (Обзор археологических источников) // Вестник древней истории. — 1965. — № 1. — С. 219-220.

[lv] Шеркова Т.А. Рождение Ока Хора: Египет на пути к раннему государству. — М.: Праксис, 2004. — С.120-121, 233, 235.

[lvi] Антес Р. Мифология в Древнем Египте // Мифологии Древнего мира. — М.: Наука, 1977. — С. 94; Гордон С. Ханаанейская мифология // Мифологии Древнего мира. — М.: Наука, 1977. — С. 217.

[lvii] Гомес—Табанера Х.М. Происхождение и формирование народов Испании // Сов.этнография. — М., 1966. — № 5. — С. 59—61.

[lviii] Неделя. — М., 1968. — № 41. — С. 19.

[lix] Хейердал Т. Мальдивская загадка: Новые археологические приключения автора "Кон-Тики" / Пер. с англ. Под ред. и с предисл. В.И. Войтова. - М.: Прогресс, 1988. - С.55.

[lx] Хейердал Т. Мальдивская загадка: Новые археологические приключения автора "Кон-Тики" / Пер. с англ. Под ред. и с предисл. В.И. Войтова. - М.: Прогресс, 1988. - С.206-207.

[lxi] Антонова Е.В. К вопросу о происхождении и смысловой нагрузке знаков на статуэтках анауской культуры // Сов.археология. - 1972. - №4. - С.14.

[lxii] Мень А. Магия. Оккультизм. Христианство: Из книг, лекций и бесед. — М.: Фонд им. А. Меня, 2003. — С.40.

[lxiii] Кондратов А. Безмолвные знаки древности // На суше и на море, 1965: Повести. Рассказы. Очерки. Статьи / Сост. Г.В. Кубанский и др. — М.: Мысль, 1965. — С. 630, 631.

[lxiv] Косарев М.В. О причинах и социальных последствиях древних миграций в Западной Сибири // Сов. археология. — М 1972. — № 4. — С. 22—24.

[lxv] Вайнштейн С.И. Проблема происхождения оленеводства в Евразии. 1. Саянский очаг одомашнивания оленя // Сов.этнография. — 1970. — № 6. — С. 3—14.

[lxvi] Косарев М.Ф. Древние культуры томско-нарымского Приобья. — М.: Наука, 1974. — С.147, 155, 159; Толстов С.П. По следам древне-хорезмийской цивилизации. — М.—Л., 1948. — С.71—74; Чернецов В.Н. К вопросу о месте и времени формирования уральской (финно-угро-самодийской) общности (тезисы) // Congressus Internationalis Fenno-Ugristarum Budapestini habitus 20-24, IX 1961. — Budapest, 1963. — S.405—411.

[lxvii] Гончарова Т.В. Мифологические сюжеты "Пополь-Вух" в контексте предыстории // Латинская Америка. — М., 2004. — №3. — С. 80.

[lxviii] Рубель В.А. Історія цивілізацій доколумбової Америки. – К.: Либідь, 2005. – С. 10-11.

[lxix] Гончарова Т.В. Мифологические сюжеты "Пополь-Вух" в контексте предыстории // Латинская Америка. — М., 2004. — №3. — С. 85.

[lxx] Рубель В.А. Історія цивілізацій доколумбової Америки. – К.: Либідь, 2005. – С. 302-304.

[lxxi] Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. — М.: Вече, 2006. — С.38.

[lxxii] Cornelius J.T. The Dravidian Question // Tamil Culture (Tutikorin). — 1954. — V.III, N 2. — P. 92—102.

[lxxiii] Грозный Б. Доисторические судьбы Передней Азии // Вестник древней истории. — М.: ОГИЗ СОЦЭКГИЗ, 1940. — №3—4. — С.28—29.

* Цікаво, що спорідненість з ностратичною лексикою становлять такі базові слова китайської мови як: jen "людина", shan "гора", shui "вода", jih "сонце, день", yueh "Місяць", shou "рука", tsuh "нога", orh "вухо" ( ~ нім. Ohr), muh "око", fu "батько", mu "матір", tze "син", nu "дочка", hiung "старший брат", ti "молодший брат", tze "старша сестра", mei "молодша сестра" тощо.

[lxxiv] Пейрос И.И. Австро-тайская гипотеза и контакты между сино—тибетскими и австронезийскими языками // Древний Восток: Этнокультурные связи. — М.: Наука, Гл.ред.вост.лит., 1988. — С. 321—322.

[lxxv] Браун Ф. Разыскания в области гото—славянских отношений. — СПб., 1899. — С.86—87; Либеров П.Д. Савроматы ли сирматы ? // Население Среднего Дона в скифское время / Отв.ред. А.П. Смирнов. — М.: Наука, 1969. — С.36.

[lxxvi] Грозный Б. Доисторические судьбы Передней Азии // Вестник древней истории. — М.: ОГИЗ СОЦЭКГИЗ, 1940. — №3—4. — С.43.

[lxxvii] Массон В.М. Первые земледельцы Месопотамии (К проблеме происхождения) // Вестник древней истории. — М., 1971. — № 3. — С.3—15.

[lxxviii] Райян П. Прото-религия // http://seidr.woods.ru/proto—religion.htm

[lxxix] " . Я — Ісіда, володарка будь-якої країни, я вихована Гермесом і разом з Гермесом винайшла демотичні письмена для того, щоб не всі писали однаковими буквами. Я поклала закони людям і видала законоположення, котрих ніхто не може змінити. Я старша дочка Кроноса. Я дружина і сестра царя Осіріса. Я (зоря), що сходить у сузір’ї божественного пса. Я та, котру у жінок називають богинею. Мені збудоване місто Бубастіс. Я відокремила землю від неба. Я вказала шлях зорям. Я встановила порядок руху Сонця і Місяця. Я винайшла мореплавство. Я зробила справедливе сильним. Я звела жінку з чоловіком. Я приписала жінкам носити плід до десятого місяця. Я встановила закон, щоб батьків любили діти. Я наклала кару на тих, хто ставиться до батьків без любові. Я разом із братом Осірісом наклала кінець людожерству. Я вказала людям очищення. Я навчила шанувати зображення богів. Я освятила ділянки богів. Я зруйнувала владу тиранів. Я домоглася, щоб жінок любили чоловіки. Я зробила справедливість сильнішою, ніж золото і срібло. Я законоустановила, щоб істина вважалась прекрасною. Я винайшла шлюбні контракти. Я вказала еллінам і варварам їх наріччя. Я зробила так, щоб прекрасне і погиджене відрізнялися між собою за природою ." (Напис із Іоса; цит. за: Ранович А.Б. Первоисточники по истории раннего христианства. Античные критики христианства. – М.: Политиздат, 1990. – С.152)

[lxxx] Древнеегипетская Книга Мертвых: Слово Устремленного к Свету / Сост., перевод, предисл. и коммент. А.К. Шапошникова. — М.: Эксмо, 2003. — С.341—347, 367—368.

[lxxxi] Древнеегипетская Книга Мертвых: Слово Устремленного к Свету / Сост., перевод, предисл. и коммент. А.К. Шапошникова. — М.: Эксмо, 2003. — С.347—348.

[lxxxii] Блаватская Е. Тайная доктрина: В 4-х кн. — М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. — Кн. 3. Пророчество о седьмой расе. — С.535, 538.

[lxxxiii] Черчвард Дж. Древний континент Му / Пер. с англ. — К.: София, 1997. — 288 с.; Черчвард Дж. Дети Му / Пер. с англ. — К.: София, М.: ИД "Гелиос", 2002. — 224 с.

[lxxxiv] Вважається, що існувала протояпоно-корейська підгрупа алтайських мов, яка розпалася в 4-3 тис. до н.е. і навіть переважає за глибиною своєю індоєвропейську групу мов.

[lxxxv] Минаев С.С. Исчезнувшие народы. Сюнну // Природа. — М., 1986. — № 4. — С.44, 52.