Сторінка
3

Структура й типи людської особистості. Г. Айзенк, Р. Кеттел

Залишаючись вірним своєму методу, Кеттел встановлює кореляцію між даними власних досліджень та категоріальною структурою психоаналізу. Ідею мотивації він розкладає на види і розкриває їхні співвідношення в дусі психоаналітичних термінів "id", "ego", "superego", а також “пригнічених комплексів". Кеттел виявляє інтерес до того, які компоненти інтегруються всередині особистості, а які ні. Протиставлення "свідоме — несвідоме" замінюється "більш точною" термінологією: '"інтегративний — імпульсивний".

Використовуючи документи особистісного життя, опитувальники та набір тестів (L-data, Q-data та ін.), Кеттел запропонував знізчну кількість особистісних факторів, які співвідносяться один з одним і навіть дають можливість виявити "загальні риси" особистостей усередині певної по­пуляції. Так у психології здійснюється рух "від абстрактної спекуляції до науки".

Роджерс, зокрема, зазначає, що XX століття почалося з теорій, в яких розкривалися насамперед внутрішні тенденції особистості (Мак-Даугалл, Фрейд, Юнг). Згодом інтерес було звернено до вивчення соціальних фак­торів (Фромм, Горпі, Саллівен). Період, в якому ми тепер перебуваємо (автор має на увазі 80-ті роки), характеризується розумінням людини як "володаря своєї долі", котрий має здатність здійснювати контроль за спосо­бами і шляхами становлення власної особистості.

Література.

1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.

2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.

3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.

4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.

5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.

6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.

7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.

8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.

9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.

10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.

11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.

12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.

13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.