Сторінка
1

Факторний аналіз будови тіла у зв'язку з психічними особливостями людини. Дж.Таннер

Ідеї Дж.Таннера щодо характеристики конституції тіла у зв'язку з психічними особливостями людини викладені ним у колективній монографії "Біологія людини". Серед її авторів виступають також Дж.Гаррісон, Дж.Вайнер, Н.Барнікот. Сам Таннер у розділі "Ріст організму і консти­туція” виклав результати своїх пошуків, порівнюючи їх з дослідженнями інших авторів, що розробляли цю проблему. У зв'язку з консти­туціональним дозріванням було досліджено кореляції довжини і ваги тіла, розвитку зубів, зовнішньої форми тіла і статевого дозрівання.

Таннер вважає, що класифікація за допомогою факторного аналізу без­посередньо випливає із кількісного, вимірювального підходу до визначення будови тіла людини. Факторний аналіз тлумачиться Таннером як галузь ба­гатобічного статистичного методу, яка використовується для зведення ба­гатьох корелюючих між собою вимірювальних ознак до невеликої кількості головних факторів, що визначають основну долю мінливості первинних вимірювань. Таннер аналізує фактори облічні, які корелюють між собою, та ортогональні, або незалежні, які обираються дослідником виходячи з нау­кового завдання. Як вихідний пункт дослідження Таннер бере таблицю ко­ефіцієнтів кореляцій для групи десяти або більше вимірювальних ознак.

Таннер спочатку виділяє загальний фактор розміру тіла, а далі — кілька групових факторів. Спираючись на ці засади, він подає кла­сифікацію будови тіла у вигляді ортогональних розподілених групових фак­торів в результаті застосування факторного аналізу (див. схему на с.170).

Таннер зауважує, що запропонована ним схема дає дещо спрощене уяв­лення про конституцію тіла, тому він далі ще додає фактори розміру і фор­ми голови, кисті й стопи. Автор визначає фактори як статистичні величини, не пов'язані безпосередньо з генетичними і фізіологічними механізмами. Таннер висловлює сподівання, що багатомірний статистичний аналіз слугу­ватиме основою подальшого розвитку класифікації і розуміння фізичних відмінностей. Він також з'ясовує зв'язок тканинних компонентів і характеру будови тіла.

В основу класифікації будови тіла Таннер пропонує покласти кількісні відмінності у структурі тканин. Мова йде про кількісну різницю у струк­турі тканин, зокрема про відносний зміст жирової, м'язової і кісткової тка­нини у різних індивідів. Деякі чисто зовнішні ознаки, наприклад, загальний розмір тіла, можуть не залежати від структури тканин. Проте форма і струк­тура обов'язково пов'язані: гладка людина завжди буде мати округлі риси. Людина з розвиненою мускулатурою ніколи не буде здаватись тендітною і довготелесою. Для кожної окремої тканини співвідношення між структурою і формою більш незалежні: у людини з певним процентом кісткової тканини можуть бути довгі ноги і короткий тулуб, і навпаки — короткі ноги і довгий тулуб.

Таннер далі спеціально досліджує зв'язки будови тіла з фізіологією, па­тологією та поведінкою. Робиться припущення, що різниця у структурі та функціях центральної нервової системи пов'язана з будовою тіла. Також припускається, що від будови тіла залежать досить стабільні фізіологічні функції, які не змінюються роками.

Було встановлено, що у високих індивідів з чітко вираженим єктоморфним компонентом секреторна активність щитоподібної залози підвищена. У кремезних індивідів артеріальний тиск трохи вищий, ніж у високих і тон­ких. Час реакції зменшується зі збільшенням ступеня ектоморфії.

Схильність до хвороб також залежить від будови тіла. Дослідження по­казали, що туберкульоз легенів певною мірою пов'язаний з консти­туційними відмінностями. Це хвороба, характерна для ектоморфного типу будови тіла. Правда, первинна інфекція не залежить від цього типу, проте наступне поширення збудника в організмі, й поява через кілька років клінічних симптомів захворювання за однакових умов життя значно частіше спостерігаються у високих людей з відносно малою вагою, ніж у кремезних.

Інфаркт міокарда частіше трапляється у людей з великою вагою відносно зросту. Мабуть, тут має вплив надмірний розвиток жирової та м'язової тканини. Причини захворювання можуть бути і фізіологічними, і соціальними. Індивіди мезоморфного типу частіше перебувають в таких умовах, які сприяють розвитку коронаротромбозу, зокрема в умовах стресу.

З певною будовою тіла пов'язаний також діабет. У хворих на пізню форму діабету більше виражений ендоморфний характер тіла, ніж у хворих на ранню форму. В літературі є дані про те, що випадки ракових захворю­вань частіше трапляються у брахітипів, ніж у лонгітипів.

Психічні захворювання більш чітко пов'язуються з будовою тіла. Ши­зофренія корелює з високим ектоморфним компонентом; маніакально-депресивний психоз властивий людям із низьким рівнем ектоморфіну і ви­соким мезоморфним і ендоморфним компонентами; до параної більш схильні мезоморфні типи. Неврози частіше виникають у осіб з підвищеним ступенем дисплазії. Істерія і депресія більш типові для мезоморфного та ендоморфного типів, симптом тривоги і страху — для еісгоморфного типу. Каузальний характер цих залежностей ще мало вивчений. Таннер висуває припущення, що у більшості випадків будова тіла є фенотішіпім вира­женням генного комплексу, що впливає на пенетрантність і експре­сивність окремих генів, які визначають схильність до певних захворювань.