Сторінка
3

Про психологічні вправи на зосередження

Скільки далей було розрушено і змінено за допомогою погляду! Коли ви сердитесь на людину, вам хочеться дивитися на неї з опорою, будьте обережні- ніколи не дивіться з ворожістю, в той момент закрийте очі і змініть силу, яка діє всередині вас. Якщо ваш погляд злий, ви спрямовуєте силу, яка потім буде працювати проти вас. Старайтесь не дивитись вниз- ви пов’язуєте себе з світовими силами. Якщо під час розмови ви опускаєте очі вниз- це погано для вас обох. якщо ви хочете подивитись, що людина робить, подивіться їй в очі, ніколи не косо, такий погляд говорить про те, щщо у вас мало щирості. Ніколи не закривайте очі під час розмови. Це робить бар’єр між зовнішнім світом і вашим внітрішнім світом. Допоможіть іншим своїм поглядом. Ви можете допомогти іншим людям тим, як ви на них дивитесь. Якщо хтось сумнівається, страждає або у відчаї, ви можете допомогти йому своїм поглядом. Ви контактуєте з людьми всюди: на вулиці, в автобусі, в метро, і, глянувши на них з одобренням і втіхою, ви можете допомогти їм.

Виховання уваги.

Увага лежить в основі сили волі, розвиток уваги полегшує користування силою волі.

Увагу визнаають, як сконцентрування свідомості в фокусі або як утримування чого-небудь в свідомості. Те саме проходить і з мисленням. Якщо йому дозволити розсіятися по всьому простору даного йому на розгляд предмета, то воно проявить дуже мало сили, і результати будуть слабкими, а якщо його пропустити через запалюване скло уваги і спочатку зібрати в фокусі на одній частині предмета, а потім на другій, то предмет можна дослідити у всіх деталях і досягнутий результат буде здаватися дуже чудовим для тих, хто не знає секрету.

Томсон писав: “Переживання, які найбільш тонко зафіксовані у свідомості- це ті, яким було віддано найбільшу кількість уваги”.

Інший автор говорить, що увага суттєво необхідна для розуміння, і без відомого ступеня уваги, ідеї і сприйняття, які проходять через мислення, не залишать на ньому сліду”.

Існує два типи уваги:

1- це увага, направлена всередину мислення на розумовий предмет чи поняття,

2- це увага, направлена на зовнішній для нас предмет.

Є увага, притягнута яким-небудь враженням, яке поступає в свідомістьбез будь-якого зусилля зі сторони волі. Цю увагу називають довільною увагою.

Другий тип уваги, коли вона буває направлена на який-небудь предмет зусиллям волі, називається вольовою увагою. Мимовільна увага найбільше часто зустрічається і не вимагає спеціального тренування.

Вольова увага вимагає зусиль, волі і певної мети, відомого тренування, яке недосяжне для більшості людей. Вольова увага є признак мислячих людей. Мало думаюча людина не буде старатися утримати таким чином свою увагу на нецікавих предметах.

Вольова увага розвивається вправами і повністю окуповує працю наполегливістю, так як ніщо в розумовому (мислячому) світі не може бути здійснене без неї.

Інтерес завжди розвиває увагу і сконцентровує її на предметі, в той час, як нецікава тема або предмет вимагає великого зусилля і старанності, щоб утримати увагу.

Так само, як інтерес розвиває увагу, увага розвиває інтерес. Якщо людина дає собі завдання сконцентрувати вольову увагу на будь-якому предметі, то незабаром перед нею розкриються нові цікаві сторони цього предмета.

Відкриються речі, яких людина раніше і не бачила, і не підозрювала. В кожному предметі вона побачить багато нових фаз і аспектів, які будуть представляти для неї інтерес. Треба шукати цікавих сторін в цікавих предметах. Вольова увага- це один із признаків розвитку волі, мислення, добре натренованого волею, тому що воля завжди сильна і потребує тренування. З другого боку один з кращих шляхів тренування мислення за допомогою волі- це практичні вправи вольової уваги.

Людина з сильно розвинутою увагою часто досягає більше, ніж обдарована людина, але з обмеженою увагою.

Вольова увага і старанність- хорошіі замінники геніальності і часто досягають більшого результату, особливо на великому проміжку часу.

Вольова увага- це тверде і визначене утвердження мислення на якому-небудь визначеному предметі, причому в той же час виключаються із свідомості всі другі предмети, які хочуть туди проникнути.

Увага збільшує і підсилює здібності сприйняття і допомагає діяльності органів сприйняття.

Увага приводить в дію сили асоціацій і дає нам вільний кінець нескінченного ланцюга асоціаційних між собою фактів, які зберігаються в нашій пам’яті. Ці факти утворюють комбінації, про які ми раніше і не думали, і цим самим дають нам нові дані відносно предмета, який розглядається.

Увага ніби збирає в фокус всі наші пізнання, якими ми володіємо по відношенню до даної речі і з’єднує їх разом, дозволяючи нам комбінувати і класифікувати їх, створюючи таким чином нові знання.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Психологія»: