Сторінка
2

Церква і вибори: хроніка „помаранчевої” революції

Намагаючись посприяти чесному проведенню виборів, священики Дрогобича, зокрема, закликали керівників виборчих комісій присягати на Біблії в тому, що не сприятимуть фальсифікації виборів Президента [5].

17 листопада 2004 року представники Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, Римо-Католицької Церкви, Церкви християн віри євангельської України та Української християнської євангельської Церкви, які в грудні 2003 року для координації своїх зусиль в суспільному служінні утворили Нараду, оприлюднили чергову заяву, в якій просили співгромадян не ототожнювати агітаційні заяви і дії окремих релігійних діячів з позицією всіх християнських Церков України. Автори заяви наголосили: „Поважаючи закони України, наші Церкви дотримуються цих норм і під час виборчої кампанії не ведуть політичної агітації. Свою роль у виборчому процесі наші Церкви вбачають в тому, щоб проводити молитви про справедливий перебіг виборів, закликати всіх громадян України до свідомого виконання своїх обов’язків, а також висловлювати сформульовані на засадах християнського віровчення моральні критерії, якими всі учасники виборів мають керуватися протягом виборчої кампанії”. Участь зазначених церков у виборах полягала в тому, що „в молитовних зібраннях Церков протягом останніх місяців звершуються молитви про чесні і справедливі вибори Глави Української держави, християнські Церкви видали звернення до своїх вірних, а їхні керівники двічі зверталися з приводу виборів до співгромадян зі спільними Зверненнями”. Підписанти звернулися до релігійних діячів, які участю в політичній агітації порушують Закон України, із закликом не принижувати своїми діями Церкву і не перетворювати священні для християн слова і символи на придаток агітаційної кампанії [6].

Фальсифікація другого туру президентських виборів і широкомасштабна акція захисту народом свого вибору в столиці і багатьох інших містах України спонукали релігійні організації виступити із заявами і зверненнями про свою позицію.

Провідники шести християнських церков, що утворили Нараду, оприлюднили своє звернення 23 листопада під час мітингу на майдані Незалежності у Києві. Вони висловили стурбованість несправедливим перебігом виборчої кампанії, а особливо – масовою фальсифікацією результатів народного волевиявлення. „Церква покликана свідчити істину, проповідувати любов і мир, а тому не може погодитися з неправдою”, – заявили автори звернення. Вони закликали український народ захищати правду, зберігати єдність і громадянський мир, дотримуватися Конституції і законів України, не допускати насильства. Предстоятелі звернулися до органів влади, а також до Верховного і місцевих судів із закликом пам’ятати про відповідальність перед Богом за те, як вони виконають покладені на них народом обов’язки.

Того ж дня Синод єпископів Києво-Галицької митрополії УГКЦ звернувся „до вірних і всіх людей доброї волі” з нагоди критичної ситуації в Україні. Греко-католицькі єпископи зазначили, що протягом виборчої кампанії їх церква не агітувала за жодного з кандидатів, однак наголошувала на важливості дотримання демократичних принципів під час проведення виборів, застерігаючи від можливих порушень виборчого законодавства. Фактично застереження, про які йшлося у попередніх зверненнях, а саме: перешкоджання вільному волевиявленню громадян, однобічне інформування, використання адміністративного ресурсу, купівля голосів, фальсифікація результатів виборів мали місце. Президент України, як гарант Конституції, належно не подбав, щоб вибори відбулися демократично. Народ переконаний: демократичні принципи порушено. Синод зазначав, що люди, які виходять на вулицю захищати свої конституційні права мирними засобами, не є темною масою і „вулицею”: „Це люди розважні, жертовні і відповідальні, яких належить пошанувати і до голосу яких треба прислухатися, бо „голос народу – це голос Божий”. Єпископи закликали посадовців не використовувати силу проти власного народу [7].

Того ж дня, 23 листопада, Українська Міжцерковна Рада (УМР), що об’єднує протестантські громади України, оприлюднила Звернення до усіх Церков і до народу України, у якому визнала Президентом України В. Ющенка. У Зверненні сказано: „Бог дав нам через наші молитви і молитви наших батьків нового народного Президента В. Ющенка. Нарешті, після тринадцяти років незалежності, подарованої нам Богом, відродився національний дух нашого народу. Над Україною змінюється духовний клімат. Церкви України сьогодні разом з народом. Ми молимося за благословення нового Президента. Ми молимося за благословення народу України. Сонце Правди сходить над нами, віримо у світле духовне пробудження всієї України”. Документ підписали: координатор УМР, заступник голови Собору НЄЦ єпископ В. Гарбар, голова духовного управління церков ЄХ єпископ А. Білоножко, голова української місіонерської церкви єпископ В. Решетинський, голова Об’єднання Божої церкви ХВЄ єпископ В. Вознюк, голова Ради Собору НЄЦ єпископ А. Калюжний, голова Церкви Живого Бога єпископ С. Балюк, голова месіанських церков єпископ Б. Грисенко, голова Собору церков Відкритої Біблії єпископ В. Дягтяренко [8].

24 листопада відбулося позачергове засідання єпархіальної ради Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, під час якого було відправлено молебень за нового Президента України В. Ющенка. На засіданні ради прийнято документи, в яких констатувалося, що виборча кампанія на всій території Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ відбулася з грубим порушенням законодавства, „брутальним насильством над людським сумлінням, використанням засобів дезінформації та залякування людей”, що ставить під сумнів офіційні відомості ЦВК. Єпархіальна рада висловила захоплення швидким наростанням громадянської свідомості та відповідальності українців, котрі „залишили хатній затишок і вийшли на майдани України, щоб захистити наші громадянські права й свободи”.